Aug. 18 – 8th Sunday after Pentecost. Tone 7

Forefeast of the Transfiguration of our Lord. Martyr Eusignius of Antioch (362). Hieromartyrs Fabian (250) and Antherus (Antheros) (257), popes of Rome. Martyrs Cantidius, Cantidian and Sibelius (Sobel), of Egypt.

1 Cor. 1:10-18; Mt. 14:14-22;
1 Cor. 11:31-12:6; Mt. 18:1-11

Aug. 19 – THE HOLY TRANSFIGURATION OF OUR LORD, GOD AND SAVIOR JESUS CHRIST

ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА

2 Pet. 1:10-19 Mt. 17:1-9

Aug. 25 – 9th Sunday after Pentecost. Tone 8

Afterfeast of the Transfiguration. Martyrs Anicetus and Photius (Photinus) of Nicomedia (305). Hieromartyr Alexander, bishop of Comana (3rd c.). Martyrs Pamphilus and Capito.

1 Cor. 3:9-17; Mt. 14:22-34;

Апостол

З Першого Посла́ння до Коринфян Свято́го Апо́стола Павла́ чита́ння (1:10-18)

Браття, Благаю вас, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви говорили одне і не було між вами розділень, а щоб ви з'єднані були в одному дусі та в одних думках. Бо від домашніх Хлоїних стало мені відомо про вас, браття мої, що між вами є суперечки. Я розумію те, що у вас говорять: я – Павлів; я – Аполлосів; я – Кифін; а я – Христовий. Хіба ж розділився Христос? хіба Павло розп'явся за вас? чи в ім'я Павлове ви хрестилися? Дякую Богові, що я нікого з вас не хрестив, крім Кріспа та Гаія, щоб не сказав хто, що я хрестив у моє ім'я. Хрестив же і Стефанів дім; а чи хрестив ще кого, не знаю. Бо Христос послав мене не хрестити, а благовістити, і не в премудрості слова, щоб не скасувати хреста Христового. Бо слово про хрест для тих, хто гине, безумство є, а для нас, хто спасаємось,– сила Божа.

З Першого Посла́ння до Коринфян Свято́го Апо́стола Павла́ чита́ння (11:31-12:6)

Браття, коли б ми судили самі себе, то не були б судимі. Будучи ж судимі, караємось від Господа, щоб не бути засудженими зі світом. Тому, браття мої, коли сходитесь на вечерю, чекайте один одного. А коли хто голодний, то хай їсть вдома, щоб ви збиралися не на осудження. Інше ж влаштую, коли прийду. Не хочу, браття, щоб ви не знали і про дари духовні. Знаєте, що коли ви були язичниками, то ходили до ідолів безмовних, ніби вас вели. Тому кажу вам, що ніхто з тих, хто говорить Духом Божим, не скаже анафеми на Ісуса, і ніхто не може назвати Ісуса Господом, як тільки через Духа Святого. Дари різні, а Дух один і той же; і служіння різні, а Господь один і той же; і діяння різні, а Бог один і той же, Котрий творить все у всіх.

Євангеліє

Від Матвія 14:14-22

І, вийшовши, Ісус побачив багато людей, змилосердився над ними, і зцілив недужих їхніх. Як настав вечір, підійшли до Нього учні Його і кажуть: місце тут пустинне і час уже пізній; відпусти людей, хай підуть у селища і куплять собі їжу. Ісус же сказав їм, не треба їм іти, ви дайте їм їсти. Вони ж кажуть Йому: у нас тут тільки п'ять хлібів і дві рибини. Він сказав: принесіть їх Мені сюди. І звелів народові сісти на траву і, взявши п'ять хлібів і дві рибини, підняв очі на небо, благословив, переломив і дав учням хліби, а учні – народові. І їли всі і наситились; і набрали кусків, що залишились, дванадцять повних кошиків; а тих, що їли, було близько п'яти тисяч чоловік, крім жінок та дітей. І зараз же звелів Ісус учням Своїм сісти в човен і відправитись раніш Нього на той бік, поки Він відпустить народ.

Від Матвія 18:1-11

У той час учні підійшли до Ісуса і кажуть: хто більший у Царстві Небесному? Ісус, покликавши дитя, поставив його посеред них і сказав: істинно кажу вам: якщо ви не навернетесь і не будете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне. Отже, хто умалиться, як дитя це, той і більший у Царстві Небесному; і хто прийме одне таке дитя в ім'я Моє, той Мене приймає; а хто спокусить одного з малих цих, віруючих у Мене, тому краще було б, якби повісили йому камінь млиновий на шию і потопили його в морській глибині. Горе світові від спокус, бо потрібно прийти спокусам; але горе тій людині, через яку спокуса приходить. Якщо рука твоя чи нога твоя спокушає тебе, відсічи її і кинь від себе: краще тобі ввійти в життя без руки чи без ноги, ніж з двома руками і з двома ногами бути вкинутим у вогонь вічний; і якщо око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе: краще тобі з одним оком увійти в життя, ніж з двома очима бути вкинутим у геєну вогняну. Дивіться, не зневажайте жодного з малих цих: бо кажу вам, що Ангели їх на небесах завжди бачать лице Отця Мого Небесного. Бо Син Людський прийшов знайти і спасти загибле.

WHY THE TRANSFIGURATION IS SO IMPORTANT FOR ORTHODOXY

The Great Feast of the Transfiguration of our Lord is one of the really important feasts in the Orthodox Church, but it is either barely noticed or even totally ignored in Western Christian faith communities. In fact, this glorious feast is the basis for many of the most significant characteristics of Eastern Orthodox Christianity, that set it apart from Western Christianity. This feast is so important for Orthodoxy precisely because it forms the foundation for much of Orthodox theology and spirituality. As it is with each of the major feast days of the liturgical year, there are two aspects of each feast. There is the outward and historical aspect, and there is the inner, spiritual and theological meaning and significance of the feast, and its influence on the rest of Christian theology. Much has been written about the former — the outer and biblical accounts and experience of the Transfiguration; we will focus our attention on the latter — the inner, spiritual and theological meaning and significance of the Transfiguration.

In the Orthodox Church the Transfiguration is the basis for:

• the theology of icons;
• the theology of the nature of the material world;
• the theology of human nature and what it is to be human;
• the theology of the nature of salvation;
• the theology of the purpose and end goal of life;
• the theology of the spiritual life;
• the theology of who Jesus the Christ is.

Obviously, this involves many central elements of the Christian Faith. It is precisely because the Transfiguration is so important in Orthodoxy that explains why the Orthodox views about all the above aspects of theology differ enormously from Roman Catholic and Protestant conclusions about these same theological issues. Indeed, a whole book could easily be written to adequately explore these topics in depth, but here, we will present just a brief overview.

The Transfiguration is the Basis of the Orthodox Theology of Icons

The basic principle of authentic Orthodox icons is to portray visibly the transfigured invisible world of spiritual reality. Icons depict the events of salvation history and its saints, not as seen with the outward, physical eyes, but as seen with the inner, spiritual eyes. The very fact that in the Transfiguration on Mount Tabor, Christ's human, material and bodily form was made visible in a transformed or transfigured way, that radiated the Divine Glory, is the very prototype for icons, which portray the divine glory and radiance of the Kingdom of Heaven already encountered as a foretaste, discernible while yet on earth, or as "windows into heaven," (as icons are frequently described). The transfigured style of Orthodox icons, using material substances such as paint and wood, also affirm and validate that God truly incarnated Himself in the material world as Jesus the Christ, and that He truly rose from the dead, restoring with Himself all creation to the glory and goodness in which He originally created it. The fact that Western Christianity does not have icons (and indeed, largely rejected the decisions of the 7th Ecumenical Council in 787 affirming the use of icons), is clear evidence of the rejection of the theological basis of icons.

The Transfiguration is the Basis of the Orthodox Theology of the Nature of the Material World

A fundamental question that all human beings must deal with in some way is — what is the nature of our physical bodies and how do they relate to our souls and to the rest of the world? Are our bodies and the material world good or evil? Traditional Western Christian thought has had a lot of trouble accepting that the material world is good, and both in Medieval Catholic thought and in Protestant Reformation thought, life was viewed as an antagonistic war between the "good" immaterial world and the "depraved" body and material world. And sometimes, as in much of Protestant Reformation thought, the entire human being and human nature were viewed as hopelessly depraved, along with the body and the material world around it. There is no room at all for icons in such a world-view. In contrast, Orthodoxy vigorously maintains that the material world is good, not only because God created it and said it is good, but that God, the Invisible and Non-Material, Incarnated in the material world as Jesus the Christ, the Word of God, the Second Person of the Holy Trinity. Eastern Orthodoxy maintains that the material world fell, along with mankind, but that it is meant to be restored to its original glorified state, along with human beings. That this is possible and will occur is validated and confirmed by the vision of Christ's Body and the entire surrounding nature being transformed and revealed in Divine Glory at the Transfiguration of Christ. Theophanes the Greek's icon of the Transfiguration (shown above) depicts the Glory around Christ better than any other iconographer has done.

The Transfiguration is the Basis of the Orthodox Theology of What it is to Be Human

Thus we see that the nature of what it is to be human is also revealed in the Transfiguration of Christ. Instead of human nature being hopelessly depraved, as most Protestant Reformers believed, Orthodoxy maintains that human nature is basically good, because God created us in His own Image (the Greek word, eikon means 'image'), and took on that very image when incarnating as a human being, and furthermore revealed its glory in the Transfiguration. Thus, we see Christ Himself revealing in His Transfiguration that human nature is an icon of God that is tarnished because it is fallen, but like a badly tarnished silver bowl, by scrubbing and rubbing, it can be restored to its original divine glory. Therefore, the Transfiguration not only reveals Jesus' true Divine Glory, but shows to us the potential of human nature when restored to its original glorious state.

The Transfiguration is a Basis of the Orthodox Theology of the Nature of Salvation

All Christians speak of seeking salvation and having the desire to "be saved," but differ enormously in defining what the nature of salvation is and how Christ achieved that salvation for us. In Western Christian thought, salvation tends to be pictured mostly in terms of NOT going to hell, but in going to heaven, and this is largely seen as having been achieved by Christ by means of His "paying off" a cruel, merciless God by His own suffering and death on the cross for our sakes, redeeming or ransoming us from death and eternal suffering, which are the consequences of our sins. In contrast, for Orthodox, it is more the Transfiguration than the Passion and suffering of Christ that reveals to us what our salvation is all about. For Orthodoxy, salvation is ultimately the sharing and participating in the glory of Christ's Transfiguration, which is a prelude to the victory of His glorious Resurrection. Salvation and Atonement are viewed as the restoration of the glorious divine character of human nature, achieved by Christ's victory over the power of death and evil, not as a "paying off" a debt to a mean, vindictive, merciless God, Who needed to have His own Son be tortured and crucified to "ransom" sinful mankind.

The Transfiguration is the Basis of the Orthodox Theology of the Purpose and End Goal of life

All this leads us to recognizing that the end purpose and goal of earthly life is the restoration and transfiguration of the entire world — both material and spiritual — as it was in the beginning when God created it. This is precisely the vision of life in God's divine Kingdom as depicted in authentic Orthodox icons. What is a vital and essential principle for Orthodoxy, and which is totally absent in Western Christianity, is the belief that the material world is essentially good, not evil, but that it also fell when mankind fell; likewise, it will also be restored and participate in sanctification when mankind is restored to the transfigured life. The Transfiguration of Christ proclaims, confirms and validates this essential Orthodox spiritual Truth.

The Transfiguration is the Basis of the Orthodox Theology of the Spiritual Life

Orthodox spiritual life is essentially spiritual warfare, whose goal is transforming our fallen human nature and restoring it to its original state as God created it. Another way of describing this is that we seek to scrub, polish and shine up our tarnished human nature, like a badly tarnished silver bowl, restoring its original glory as was manifested in Christ's Transfiguration. The means by which we strive to achieve this goal, as we synergistically cooperate with God's grace, is by spiritual ascetic practices that include prayer, worship, repentance, confession, fasting, alms-giving and abstaining from sin; reading the Bible and other spiritual reading; by receiving the Holy Mysteries of Christ's Body and Blood in Holy Communion; constantly seeking to be united with Christ and having Him live in our hearts; by practicing being continually in God's Presence; practicing continual prayer; and striving to live a fully God-centered humble life. By daily practicing these spiritual exercises, we thereby strive to overcome our self-centeredness. (Other ways of expressing the same process are: being crucified with Christ, carrying our crosses, dying to ourselves, overcoming our egos, sanctification, acquiring the Holy Spirit, acquiring humility.) By daily practicing these things, we can become increasingly more like God. This is the most important, significant basic principle of Orthodox spirituality, which is called deification (coming from the Latin word for God), or theosis (the equivalent in Greek, coming from the Greek word for God). This means that we can become like God by grace, what God is by Nature. It is the meaning of the profound Orthodox assertion that "God became man, so that man might become God," or "like-God," (a statement attributed to both St. Irenaeus of Lyons and St. Athanasius of Alexandria). That humans have the potential to be deified and participate in the glory of Christ's Transfiguration is a fundamental Orthodox principle that is in radical opposition to Catholic and Protestant theology. This is precisely why Protestants totally disregard the Transfiguration as a feast, and why Catholics only give the feast a passing glance as a biblical event in Christ's life.

The Transfiguration is a Basis of Orthodox Theology About Who Jesus Christ Is

We basically have now gone full circle, and we can more-or-less summarize the theology of icons, the nature of the material world and human nature, salvation, the end goal of creation, the spiritual life, and the theology of Who Jesus Christ is — that they are all proclaimed and affirmed in Christ's glorious Transfiguration. This is the one and only time during His earthly life that Jesus' Divinity was fully revealed and made manifest. His entire Body was bathed in Divine Glory affirming that He is both fully God and fully Man — the 'God-Man.' This Theophany on Mount Tabor also foreshadowed the Glory of Christ's Resurrection and Ascension that were to follow shortly, and thus the fulfillment of the very purpose of the Incarnation — to restore fallen humanity and all creation to their original goodness and glory as originally created by the Holy Trinity through the Logos/Word. And this is the vision of Christ's Transfiguration, which is precisely the invisible spiritual reality made visible in authentic Orthodox icons, and apprehended by us while yet on earth. Glory to God for all Things.

By Sister Ioanna

ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ: ІСТОРІЯ СВЯТА, БОГОСЛОВСЬКЕ ТЛУМАЧЕННЯ, ТРАДИЦІЇ

6/19 серпня Свята Православна Церква святкує День Преображення Господнього. Це свято встановлене в пам'ять Преображення Господа нашого Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор.

Історія свята: богослужбові тексти на честь Преображення створювали святі

Преображення Господнє вшановувалося християнами вже в IV столітті. Про це свідчать повчання прп. Єфрема Сирина та свт. Іоанна Златоуста. Існування свята в IV столітті вказує на те, що початок його має відноситись до попередніх трьох століть християнства.

З VII століття дійшло до нас слово на Преображення Господнє прп. Андрія Критського (635-680 рр.). В цьому слові термін «Преображення» розглядається не тільки в догматичному сенсі, а й у сенсі урочистого свята Церкви.

У VIII столітті прп. Іоанн Дамаскін і прп. Косма Маіумський склали ряд стихир і канони, якими Православна Церква прославляє подію свята і нині.

Євангельське оповідання: бесіда пророків із Месією

Про Преображення розповідається в трьох Євангеліях: від Матфея (17: 1-6), Марка (9: 1-8), Луки (9: 28-36).

Євангелісти оповідають, що Господь пророчо сказав: «… Істинно кажу вам, що деякі з тих, які стоять тут, не зазнають смерті, як уже побачать Царство Боже, що прийшло в силі» (Мк. 9: 1). Через шість днів Він узяв трьох своїх найближчих учнів – Петра, Якова та Іоанна – і піднявся помолитися разом з ними на гору. Там під час молитви, як сказано в Євангелії від Матвія (17: 2-9), Він «преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло».

І з'явилися перед ними старозавітні пророки – Мойсей та Ілія. Потім їх осінила світла хмара й вони почули з неї голос, який говорив: Цей є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління; Його слухайте. Апостоли злякалися і впали на землю, а Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Встаньте й не бійтеся. Коли ж учні підняли свої очі, то нікого, крім Ісуса, не побачили.

Господь заборонив їм розповідати про те, що вони побачили до того часу, поки Син Людський не воскресне з мертвих.

Богословське тлумачення: На Фаворі преобразився Ісус Христос – істинний Бог й істинна Людина

Преображення – явлення Сина, під час якого Отець свідчить голосом зі світлої хмари Святого Духа – є одкровенням всіх іпостасей Святої Трійці.

Ця євангельська подія показує, що в Ісусі Христі з'єднані два єства, тобто природи: божественне і людське. Під час Преображення божественна природа Христа не змінювалася, але з'явилася в Його людській природі. За словами святителя Іоанна Златоуста, воно відбулося, «щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє пришестя Христа на хмарах у славі з ангелами».

Символічним є і явлення пророків Мойсея та Ілії. За висловом того ж святого Іоанна Златоуста, «один померлий (ред. – Мойсей) і інший, котрий ще не пізнав смерті, (ред. – Ілія, який вознісся живим на колісниці в небо)», постали для того, щоб показати, що «Христос має владу над життям і смертю, володарює над небом і землею».

Святий Єфрем Сирін пояснює значення цієї події: «Господь явив їм Царство Своє перед Своїм приниженням і честь свою перед безчестям Своїм, щоб коли буде схоплений і розіп'ятий юдеями, вони знали, що Він розіп'ятий не через неміч, а через Своє благовоління, добровільно, задля спасіння світу».

Явлення старозавітних пророків

На горі Фавор Ісусу з апостолами явилися два великих пророки – Мойсей та Ілія. Обидва пророки пізнали Бога на гірських вершинах. Мойсей отримав скрижалі закону з десятьма заповідями на горі Синай (Вих. 31:18). На горі ж Хорив Ілія пізнав Бога не у вітрі, не в землетрусі, а в тихому віянні (3 Цар. 19: 9-12), про що згадується в пареміях – богослужбових читаннях – напередодні свята під час великої вечірні.

Мойсей жив за 1600 років до Різдва Христового, пророк Ілія – за 900. У день Преображення апостоли бачили їх живими, а отже побачили і підтвердження слів Господа Ісуса Христа: «Хто вірує в Мене, має життя вічне» (Ін. 6:47)

Традиції

За народною традицією східних слов'ян, у цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди, а там, де його немає – яблука, після чого дозволяється їх вживати в їжу. Це пов'язано з тим, що в Греції (раніше – Візантії) виноград достигав якраз у цю пору року. А перші плоди віруюча людина завжди приносила у храм як свою жертву Богу і для освячення всього врожаю.

У народній традиції Преображення називається Другим Спасом або Яблучним Спасом. Народну назву свято придбало через те, що, відповідно до Типікона, у цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди, а там, де його немає, — яблука, після чого їх дозволяється вживати в їжу. Освячення виконується наприкінці святкової літургії і є вираженням дарунка Богу від благословленної Ним природи. Звичай освячувати плоди дуже давній. Ця традиція має коріння ще в часи Старого Завіту: «Початки плодів землі твоєї принось у дім Господа, Бога твого» (Вих. 23: 19). Вона нагадує нам про те, що все на цій землі – від Бога, що «ми Ним живемо‚ і рухаємось‚ і існуємо» (Діян. 17: 28). Вказівки відносно цієї події викладені в 3-му Апостольському правилі. Основою для встановлення звичаю освячувати плоди саме 6/19-го серпня було те, що на Сході (зокрема в Греції) до цього часу достигають плоди. Найважливіші з яких: колосся і виноград приносяться для благословення і в ознаку подяки Богу за отримання плодів для їжі людям, а також по прямому відношенні до Таїнства Євхаристії, про що чітко говориться в самій молитві, що читається над «гронами».

У християнстві освячення плодів у день свята Преображення набуло особливого символічного значення: у Преображенні Христа показано той новий, перетворений і благодатний стан, що людина і світ набувають Воскресінням Христа і яке здійсниться у воскресінні всіх людей. І вся природа, що прийшла в розлад з того моменту, коли в світ через людину ввійшов гріх, тепер разом з людиною очікує прийдешнього відновлення. Свято Преображення Господнього несе в собі смисл духовного перетворення людини, за образом Ісуса Христа. Молитва, покаяння та духовне вдосконалювання повинні бути основними думками для кожної людини. Шляхом щирого каяття, сповіді й таїнства Причастя, людина очищається від гріхів і духовно преображається.

Свято Преображення Христового несе в собі глибокий духовний зміст і є нагадуванням про необхідність духовного зростання та зміцнення віри. Віряни відзначають цей день молитвами, участю в Божественних Літургіях та освяченням плодів, що символізує вдячність за Божі дари і благословення.

Ukrainian Flag Raising Ceremony - August 23 at 12pm

Please join us for the Ukrainian Flag raising at the Binghamton City Hall marking the 33rd Anniversary of the Restoration of Ukraine's Independence

on Friday, August 23, 2024 at 12:00

 

 

Our brothers and sisters in Ukraine have been fighting and dying to preserve their democracy, freedom and independence from Russia since the invasion of Crimea more than ten years ago. Thanks to the support of America and our allies, Ukraine has courageously withstood Putin's full scale barbaric invasion now in its third year.  By the grace of God, Ukraine is now taking the fight directly to Russia on the road to victory and peace, we pray.

 

Let us take this occasion on Friday, August 23, 2024 at 12:00

to stand with our community in support of Ukraine's battle to preserve the same inalienable rights, values and principles we hold dear and are blessed with in the United States of America.

Welcome

Our St. John's Parish is very pleased to meet and greet our new arrivals from Khmelnitsky, Ukraine, Yuliia Sorokolit-Kholod and son Andrii, the sister and nephew of Liliia Kapytsia and family. We extend our sincere thanks to the Dimitriou Family for partnering with our St. John's Humanitarian Committee in sponsoring Yuliia and Andrii under the U.S. Government's "United for Ukraine Program". We wish our new arrivals a smooth transition as they begin a new chapter in their lives in America and welcome all courtesies extended to them by our parish members and friends.

Choir Rehearsals

In preparation for hierarchical visit on October 6, 2024 we will hold choir rehearsals on the following dates: Tuesday, September 24 and October 1.

Purge with Purpose!

Please bring your gently used, nearly new, or new clothes, shoes, home goods and toys to the hall on Friday 8/23 for a rummage sale on Saturday 8/24. All proceeds to benefit our Ukrainian families.
See Julie Marra to see how you can help.

100th Anniversary History Timeline Preparation

As we prepare to celebrate our 100th Anniversary in October 2026 we are collecting history information from 1982 - present. Please send dates of events, written material and pictures to Pam - pamelascannell@gmail.com.

Kitchen 2024 Fall Schedule

Schedule is subject to change, updates are published in the bulletin and email newsletters.

Sunday School Picnic

Dr. Amar and Dr. Jacqueline Bhandari are inviting the Sunday School families to Quaker Lake for fun and fellowship. Food and drinks sign up sheet is available to coordinate the variety.

Let's Help Ukraine!

St. John's Ukrainian Humanitarian Fund is accepting donations to help Ukrainians during war. Donations will go to provide food and other humanitarian needs.

To make donation online click here

We accept checks as well.

Please make the checks to St. John Ukrainian Humanitarian Fund

Mailing address:

1 Saint John's Parkway
Johnson City NY 13790
 

Cash is accepted in church

Pray for Ukraine!

Prayers for Ukraine are done during each service. To see the schedule click here.

Молитви за Україну проводяться під час кожної служби. За розкладом дивіться тут.

May God bless and protect Ukraine!

Happy Birthday

• August 18: William Tylko
  
• August 20: Jaclyn Graham
  
• August 23: Nicole Klodowska
  
• August 24: Melodye Onysko

* If your or someone else's birthday is missing or incorrect please let Fr. Ivan know right away.

Please Pray for the Servants of God

Rose, Marlyn, Bob, Nadine, Dannette,
John, Myron, Jane, Zenna, Douglas,
Melanie, William, Marion, Helen,
Mariann, Robert, Jean, Ronald, Brian,
Fr. James, Scott, Andriy, James, William,
Quinn Marie, Laurel and Peyton Mary,

Upcoming Readings