Propers for October 6, 2024
Oct. 6 – 15th Sunday after Pentecost. Tone 6
The Conception of the Honorable, Glorious Prophet, Forerunner and Baptist John. St. Xanthippa and Polyxena (109). Virgin-martyr Irais (Rhais) of Alexandria (308). Martyrs Andrew, John, Peter, and Antoninus (886).
2 Cor. 4:6-15; Lk. 5:1-11;
Gal. 4:22-31; Lk. 1:5-25
Tropar Resurrectional, Tone 6
The angelic powers were at Your Tomb. The guards became as dead men. Mary stood by Your Grave seeking Your Most Pure Body. You captured Hades, not being tempted by it. You came to the Virgin, granting Life, Lord, risen from the dead, glory to You.
Tropar to St. John, Tone 4
Be glad, O barren one who has not given birth until now, / for behold, you have conceived the lamp of the Sun, / and He shall enlighten all the earth, which is afflicted with blindness. / Dance, O Zachariah, and cry out with boldness: / The Prophet of the Most High is about to be born.
Tropar of our church, Tone 4
Prophet and Forerunner of the coming of Christ,/ we who honor you with love can find no manner of praising you worthily./ For the barrenness of one who bore you / and the silence of your father have been ended by your being born of divine grace / and you have proclaimed to the world / the Incarnation of the Son of God.
Kondak Resurrectional, Tone 6
When Christ God, the Giver of Life, with His Life-giving Hand raised all of the dead from the valleys of misery, He bestowed Resurrection on the human race. He is the Savior, the Resurrection, the Life and the God of all.
Kondak to St. John, Tone 1
The great and renowned Zachariah rejoices radiantly, / and exults with his wife Elizabeth; / for worthily does she conceive John the Baptist, / whom the Archangel announced joyously, / and men honor as an initiate of grace.
Glory …
Kondak of our church, Tone 3
She who was previously barren / now bears the Forerunner of Christ / who is the fulfillment of every prophecy. / For the prophets proclaimed beforehand / that having laid hands on Him in the Jordan, / he would be manifest as Prophet, / Preacher / and Forerunner of the Word of God.
Now and ever ...
Theotokion, Tone 6
Protection of Christians not put to shame,/ unwavering Mediation before the Creator;/ despise not the prayer of sinners,/ but because you are good, quickly come to help us who call on you in faith./ Be swift to intercede and make haste to supplicate, Birth-Giver of God,/ who always protects those who honor you.
Prokimens
Priest: Let us be attentive! Peace be with you all!
Reader: And with your spirit!
Deacon: Wisdom!
Reader: The Prokimen in Tone 6: O Lord, save Your people and bless Your inheritance.
Choir: (repeats the prokimen)
Reader: V. To You, Lord, will I call: "My God, be not silent to me."
Choir: (repeats the prokimen)
Reader: The Second Prokimen in Tone 7: The righteous shall rejoice in the Lord and hope in Him.
Choir: The righteous shall rejoice in the Lord and hope in Him.
Epistles
Deacon: Wisdom!
Reader: The reading is from the Second Letter of St. Paul to the Corinthians.
Deacon: Let us be attentive.
Reader: Brethren, it is the God who commanded light to shine out of darkness, who has shone in our hearts to give the light of the knowledge of the glory of God in the face of Jesus Christ. But we have this treasure in earthen vessels, that the excellence of the power may be of God and not of us. We are hard-pressed on every side, yet not crushed; we are perplexed, but not in despair; persecuted, but not forsaken; struck down, but not destroyed—always carrying about in the body the dying of the Lord Jesus, that the life of Jesus also may be manifested in our body. For we who live are always delivered to death for Jesus' sake, that the life of Jesus also may be manifested in our mortal flesh. So then death is working in us, but life in you. And since we have the same spirit of faith, according to what is written, "I believed and therefore I spoke," we also believe and therefore speak, knowing that He who raised up the Lord Jesus will also raise us up with Jesus, and will present us with you. For all things are for your sakes, that grace, having spread through the many, may cause thanksgiving to abound to the glory of God.
Deacon: Wisdom!
Reader: The reading is from the Letter of St. Paul to the Galatians.
Deacon: Let us be attentive.
Reader: Brethren, it is written that Abraham had two sons: the one by a bondwoman, the other by a freewoman. But he who was of the bondwoman was born according to the flesh, and he of the freewoman through promise, which things are symbolic. For these are the two covenants: the one from Mount Sinai which gives birth to bondage, which is Hagar—for this Hagar is Mount Sinai in Arabia, and corresponds to Jerusalem which now is, and is in bondage with her children— but the Jerusalem above is free, which is the mother of us all. For it is written: "Rejoice, O barren, You who do not bear! Break forth and shout, You who are not in labor! For the desolate has many more children Than she who has a husband." Now we, brethren, as Isaac was, are children of promise. But, as he who was born according to the flesh then persecuted him who was born according to the Spirit, even so it is now. Nevertheless what does the Scripture say? "Cast out the bondwoman and her son, for the son of the bondwoman shall not be heir with the son of the freewoman." So then, brethren, we are not children of the bondwoman but of the free.
Priest: Peace be with you.
Reader: And with your spirit. Alleluia, alleluia, alleluia.
Verse: He that dwells in the aid of the Most High will abide in the shelter of the God of Heaven.
Verse: He will say to the Lord: my Helper are You and my Refuge. He is my God and I will hope in Him.
Verse: The righteous shall flourish as a palm tree and shall increase like the cedars of Lebanon.
Communion Verses
Praise the Lord from the heavens, praise Him in the Highest. Alleluia, alleluia, alleluia.
The righteous shall be everlasting remembrance. They shall not be afraid of any evil report. Alleluia, alleluia, alleluia.
Апостол
З Другого Посла́ння до Коринтя́н Свято́го Апо́стола Павла́ чита́ння (4:6-15)
Браття, тому що Бог, Котрий звелів, щоб з темряви засяяло світло, осяяв наші серця, щоб просвітити нас пізнанням слави Божої в особі Ісуса Христа. Але скарб цей ми носимо в глиняних сосудах, щоб велич сили приписувалась Богові, а не нам. Нас звідусіль тиснуть, але ми не стиснені; ми в безвихідних обставинах, але не втрачаємо надії; нас гонять, але ми не покинуті; пригноблені, але не гинемо. Завжди носимо в тілі мертвість Господа Ісуса, щоб і життя Ісусове відкрилося в тілі нашому. Бо ми живі безустанно віддаємося на смерть заради Ісуса, щоб і життя Ісусове відкрилося у смертній плоті нашій, то ж смерть діє в нас, а життя у вас. Але, маючи той же дух віри, як написано: я вірував і тому говорив, і ми віруємо, тому й говоримо, знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить через Ісуса і нас і поставить перед Собою з вами. Бо все для вас, щоб щедрість благодаті в багатьох викликала ще більшу вдячність на славу Божу.
З Посла́ння до Галатів Свято́го Апо́стола Павла́ чита́ння (4:22-31)
Браття, Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної (Бут. 16,15; 21,2). Але той, хто від рабині, народився за плоттю, а той, хто від вільної – за обітницею. У цьому є іносказання. Це два завіти: один від гори Сінайської, що народжує в рабство, це є Агар, бо Агар означає гору Сінай в Аравії і відповідає нинішньому Ієрусалиму, бо він зі своїми дітьми в рабстві; а горній Ієрусалим – вільний: він мати усім нам. Бо написано: звеселися, неплідна, яка не родила; вигукни і виголоси, яка не мучилася родами; бо в залишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка (Іс. 54,1). Ми, браття, діти обітниці за Ісааком. Але, як тоді той, який народився за плоттю, переслідував народженого за духом, так і нині. Що ж говорить Писання? Вижени рабиню разом із сином її, бо не може син рабині бути спадкоємцем разом із сином вільної (Бут. 21,10). Отже, браття, ми діти не рабині, а вільної.
Євангеліє
Від Луки 5:1-11
Одного разу, коли народ тиснувся до Нього, щоб слухати слово Боже, а Він стояв біля озера Геннісаретського, і побачив Він два човни, що стояли на озері; а рибалки, вийшовши з них, промивали сіті. Увійшовши в один з човнів, який належав Симонові, Він просив його відпливти трохи від берега і, сівши, повчав народ з човна. Коли ж перестав учити, сказав Симонові: відпливи на глибину і закиньте сіті свої для лову. Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику! ми трудилися всю ніч і нічого не піймали, але по слову Твоєму закину сіть. Зробивши це, вони піймали дуже багато риби, аж проривалася сіть у них. І дали знак товаришам з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм; і прийшли, і наповнили обидва човни так, що вони почали тонути. Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісуса і сказав: Господи! вийди від мене, бо я чоловік грішний. Бо жах охопив його і всіх, що були з ним, від того улову риби, який зловили; також і Якова та Іоанна, синів Зеведеєвих, які були товаришами Симона. І сказав Ісус Симонові: не бійся; віднині будеш ловцем людей. І витягнувши обидва човни на берег, залишили все і пішли за Ним.
Від Луки 1:5-25
У дні Ірода, царя Іудейського, був священник на ім'я Захарія, з денної черги Авієвої, і жінка його з роду Ааронового, ім'я її Єлисавета. Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи всі заповіді і устави Господні бездоганно. У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку. Одного разу, коли він у порядку своєї черги служив перед Богом, за жеребом, як звичайно було у священників, йому випало ввійти в храм Господній для кадіння, а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння,– тоді з'явився йому Ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного. Захарія, побачивши його, збентежився, і страх напав на нього. Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім'я йому Іоанн; і буде тобі радість і втіха, і багато народженню його зрадіють, бо він буде великий перед Господом; вина і сікера не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї; і багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього; і йтиме перед Ним в дусі і силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних до образу думок праведників, щоб представити Господу народ приготований. І сказав Захарія Ангелові: з чого я знатиму це? бо я старий, і жінка моя вже похилого віку. Ангел сказав йому у відповідь: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі це; і ось, ти будеш мовчати і не матимеш можливості говорити до того дня, коли збудеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі збудуться в свій час. Тим часом народ чекав Захарію і дивувався, що він забарився в храмі. Він же, вийшовши, не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі; і він говорив з ними знаками і залишався німим. А коли закінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому. Після тих днів зачала Єлисавета, жінка його, і таїлася п'ять місяців, кажучи: так сотворив мені Господь у ці дні, коли зглянувся на мене, щоб зняти з мене сором перед людьми.
