Bulletin for April 9, 2023 - Palm Sunday
Apr. 9 – Palm Sunday. The Entry Of The Lord Into Jerusalem
St. Matrona of Thessalonica (4th c.). Martyrs Manuel and Theodosius (304). St. John the Clairvoyant of Lycopolis, anchorite of Egypt (394).
Phil. 4:4-9; Jn. 12:1-18;
Liturgy of St. John Chrysostom
Propers | Liturgy Live Streaming - Пряма Трансляція Літургії |
Apr. 13 – Great Thursday. The Mystical Supper.
St. Hypatius the Wonderworker, bishop of Gangra (ca. 360). Ven. Apollonius, ascetic of the Thebaid (395). Martyrs Abdas the Bishop and Benjamin the Deacon, of Persia (424). Ven. Hypatius the Healer of the Kyiv Caves (14th c.).
1 Cor. 11:23-32;
Mt. 26:1-20; Jn. 13:3-17; Mt. 26:21-39; Lk.22:43-45; Mt. 26:40 - 27:2; Mt. 26:6-16;
Liturgy of St. Basil the Great
Services & Other Events
YouTube Livestreaming services can be found on YouTube TV search for Ivan Synevskyy
9 April, Palm Sunday:
- 9am – Hours, Confession - Часи і сповідь
- 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія – Blessing of Pussy Willow and Palm branches – Посвячення вербових на пальмових віток
- 5pm – Bridegroom Matins – Постова Утрення
10 April, Holy Monday:
- 6:30pm – Bridegroom Matins – Постова Утрення
11 April, Holy Tuesday:
- 6:30pm – Bridegroom Matins – Постова Утрення
12 April, Holy Wednesday:
- 6:30pm – Sacrament of Holy Unction
13 April, Holy Thursday:
- 10am – Divine Liturgy - Божественна Літургія
- 6:30pm – Matins with 12 Gospel Readings - Утрення та 12 Євангельських читань
14 April, Holy Friday:
- 9:30am – Royal Hours - Царські Часи
- 6:30pm – Vespers - Вечірня
15 April, Holy Saturday:
- 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія
16 April, PASCHA - ПАСХА:
- 7am – Midnight Nocturn
- 7:30am – Procession and Matins
- 9am – Resurrectional Hours and Liturgy
- Blessing of Food Baskets
Fr. Ivan can be reached by call/text c.617-646-9515 or email: fr.i.synevskyy@uocofusa.org
Апостол
Фил. 4:4-9
Браття, радійте в Господі завжди, і знову кажу: радійте! Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько! Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі. Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це! Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те! І Бог миру буде з вами!
Євангеліє
Від Іоанна 12:1-18
За шість днів до Пасхи прийшов Іісус у Віфанію, де був Лазар померлий, якого Він воскресив з мертвих. Там приготували Йому вечерю, і Марфа прислуговувала, а Лазар був одним з тих, що возлежали з Ним. Марія ж, взявши фунт нардового чистого дорогоцінного мира, помазала ноги Ісуса і обтерла волоссям своїм ноги Його; і дім наповнився пахощами від мира. Тоді один з учнів Його, Іуда Симонів Іскаріот, який хотів видати Його, сказав: а чому було б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати убогим? Сказав же він це не тому, що піклувався про убогих, а тому, що був злодій. Він мав при собі грошову скриньку і носив, що туди вкидали. Ісус же сказав: залиште її; вона зберегла це до дня погребіння Мого. Бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди. Багато з іудеїв дізналися, що Він там, і прийшли не тільки заради Ісуса, але щоб бачити і Лазаря, котрого Він воскресив з мертвих. Первосвященники ж змовились убити і Лазаря, бо заради нього багато з іудеїв приходили і вірували в Ісуса. Другого дня багато народу, що прийшли на свято, почувши, що Ісус іде в Ієрусалим, взяли пальмове віття, вийшли назустріч Йому і вигукували: осанна! благословен Грядущий в ім'я Господнє, Цар Ізраїлів! Ісус же, знайшовши молодого осла, сів на нього, як написано: не бійся, дочко Сіонова! ось, Цар твій гряде, сидячи на молодому ослі (Зах. 9,9). Учні Його спочатку не зрозуміли цього, але коли прославився Ісус, тоді згадали, що так було про Нього написано, і це зробили Йому. Народ, що був з Ним раніше, свідчив, що Він викликав Лазаря із гробу і воскресив його з мертвих. Тому і зустрів Його народ, бо чув, що Він сотворив це чудо.
Only the One Who Destroys Death Can Bring Peace
Philippians 4:4-9; John 12:1-18
On this great feast of Palm Sunday, our epistle and gospel readings call us to respond to even our most severe challenges with the peace that passes understanding. When the Savior raised His friend Lazarus from the tomb after four days and showed that He is the resurrection and the life, corrupt religious leaders concluded that they had to find a way to kill the One Whom they saw as a threat to their power. The same crowds who hailed the Lord as their hope for a religiously inspired revolution to liberate their nation from the Romans yelled "Crucify Him! Crucify Him!" not long afterwards. They obviously lacked that peace.
If the ultimate fulfillment of our lives were found in achieving power, success, or even personal happiness by conventional standards, it would be impossible to obey St. Paul's instruction to the Philippians to "Have no anxiety about anything." He was not writing to people who somehow were free of the difficulties that are common to us all. He did not advocate a way of life that was in such harmony with dominant trends of society that he faced no opposition. Indeed, the Apostle wrote these words while under arrest for his bold ministry for Christ, for Whom he would ultimately die as a martyr. The foundation of the peace he describes was not in hope for any particular course of events, but in the confession that "The Lord is at hand." In other words, because Christ is coming "Be anxious for nothing, but in everything by prayer and supplication with thanksgiving let your petitions be made known to God. And the peace of God, which surpasses all understanding, will guard your hearts and your minds in Christ Jesus."
Today we celebrate that the Lord is at hand, for He is coming into Jerusalem as the Messiah, hailed by the crowds as their Savior. He does not come to usher in an earthly reign or to serve any nationalistic or political agenda. He enters Jerusalem on a donkey, a humble beast of burden, carrying no weapons and having no army. He had no well-oiled political machine to tell the powerful people what they wanted to hear or to manipulate the masses. His Kingdom was and is not of this world. The crowd did better than they knew when they "took branches of palm trees and went out to meet him, crying, 'Hosanna! Blessed is He Who comes in the Name of the Lord, the King of Israel!'" For this was not a new King David who would make their nation great by conventional standards, but the Lamb of God Who will take away the sins of the world through the shedding of His own blood. He will reign by being lifted up on the Cross, dying as a victim of brutal capital punishment, descending to Hades, and miraculously rising in glory from the tomb on the third day. In doing so, He will reveal the pathetic weakness of the corrupt powers of this world and even work the death of death itself.
In one week, we will celebrate His great victory, but we are not there yet. We live in a world that still longs for its redemption and remains all too subject to the fear of death, which fuels insecurity and anxiety about the host of challenges presented to us by contemporary culture and in our own daily lives. Those who believe that their ultimate meaning and purpose is found in their ability to advance a worldly agenda or attain a goal of whatever kind will always be enslaved to worry fueled by the reality of the grave. The more successful they are, the more they have to lose, as it could all disappear in an instant. That is true of our possessions and accomplishments, as well as of our own lives and those of everyone else we know, love, or view as our allies in any endeavor. Viewing the world in this way leads to fear, suspicion, and resentment and inspires anger, hatred, and even violence toward those we view as potential threats to our wellbeing. Inevitably, those who do so will see far more people as threats to be overcome than as neighbors to love.
That is exactly how the people who rejected the Lord viewed Him. They saw Him as a threat to their power, which was based on distortions of the faith of Israel that served the worldly agendas of various groups. The Romans took advantage of the situation to remind them what they routinely did to anyone perceived as a threat to their power. That is why Pontius Pilate had a placard identifying the Savior as the king of the Jews attached to His Cross. Such things are not done by people who are "anxious for nothing."
Our calling this week is to enter into the profound contrast between the insecurity of the fallen world and the peace found through our crucified and risen Lord. It is always easy to focus on what is going wrong and to obsess about what we may lose in the future. While we cannot fully control our thoughts or feelings, Saint Paul tells us that we can mindfully offer our deepest concerns to Christ "in everything by prayer and supplication with thanksgiving…" That is how "your requests [may] be made known to God" Whose peace "which passes all understanding, will keep your hearts and your minds in Christ Jesus." This is what we must do in order to share in the life of a Savior Who conquers death, which is at the root of the dark impulses that lead to so much wickedness in the futile effort to raise ourselves up out of the pit of despair. Only the Lord Who refused the temptation to gain worldly power throughout His ministry has the power to overcome the meaninglessness of the grave. By offering Himself fully for our salvation on the Cross and rising in glory on the third day, He has destroyed the very basis of the fear that makes true peace impossible for those who live according to the standards of our world of corruption.
Because He has done so, we may lay aside our fixation on earthly cares and obey St. Paul's advice: "[W]hatever is true, whatever is honorable, whatever is just, whatever is pure, whatever is lovely, whatever is gracious, if there is any excellence, if there is anything worthy of praise, think about these things." That does not mean simply to speculate about holy things with our rational minds, but instead to unite ourselves to Christ from the depths of our souls. That is the only way to put the very real problems of our life in this world in the perspective of His Passion. Christ knew full well that the triumphal entry to Jerusalem would lead to the Cross in a matter of days. Out of love for us, the Savior entered into the tension between the fallen world and the eternal life of His Kingdom. In order to bring salvation to us who were enslaved to death, He offered up Himself, accepting the full consequences of the wages of sin in order to triumph over them in His glorious resurrection.
If we want to follow the Savior to His Cross and empty tomb this week, we must open our anxious, insecure, and resentful souls to Him for healing. He has made even the black night of the grave an entryway into the brilliant light and eternal peace of the Kingdom. If we refuse to entrust even our worst problems and fears to the One Who has triumphed over death, we will never escape the inevitable anxiety of those who think that they must become their own saviors in this world and somehow raise themselves up from the pit of despair. But since we all die, who then would ever be free from despair, for who could have hope for life in a world of death?
Especially this week, we must mindfully confront the contrast between our darkest fears and the brilliant glory of Christ's victory over death. Especially this week, we must refuse to be distracted by anything from entrusting ourselves to the One Who has destroyed the very root of our misery. The Savior Who rides into Jerusalem on a humble donkey has shown power beyond what this world knows. He took upon Himself the very worst that the forces of evil can do and then rose triumphantly over them. When we know from the depths of our souls that the joy of Christ's empty tomb comes through the terror of His Cross, we will gain the peace that enables us never to embrace despair. Today the Messiah enters Jerusalem to make even death itself an entryway to eternal life. That is why we must always say with St. Paul: "Rejoice in the Lord always; again I will say, Rejoice… The Lord is at hand. Have no anxiety about anything…And the peace of God, which passes all understanding, will keep your hearts and your minds in Christ Jesus."
Fr. Philip LeMasters
Вхід Господій в Єрусалим
Майже 80 років з того часу, як римляни, скинувши єврейського царя, окупували Ізраїль, полонений народ мріяв про повстання. Останні великі заворушення сталися після смерті Ірода Великого (4 рік до Р.Х.). Повстання почалося в столиці Галілеї Сепфорісі, що в кількох милях від Назарету, де провів своє дитинство Спаситель. Жорстоко придушуючи заколот, римська армія повністю зруйнувала Сепфоріс і Еммаус і, покінчивши з бунтівними містами, вирушила до Єрусалиму. Приборкавши місто, завойовники розіп'яли 2000 євреїв, підозрюваних в участі у повстанні. З того часу місцеві римські правителі завжди були напоготові жорстоко покарати будь-яке прагнення до волі.
Пилат, як правитель регіону, що крім Юдеї включав Самарію та Ідумею, підкорявся виробленій практиці керівників римських провінцій особисто бути присутнім на великих релігійних заходах. Саме тому, взявши відбірних воїнів, він вирушив із прибережної Кесарії до задушливої, переповненої паломниками провінційної столиці релігійного життя юдеїв – Єрусалиму.
Два триумфа
Лишається маловідомим, що Урочистий Вхід Спасителя до Єрусалиму не був єдиною процесією того дня. Тридцятого року від Різдва Христового римські історики занотували, що правитель Юдеї Понтій Пилат прибув до Єрусалиму на чолі урочистої процесії римської кінноти та центурій.
Це була показова демонстрація сили. Римське військо увійшло з західного боку Єрусалима. Слідом за вершниками на бойових конях під барабанний марш ступали центурії. Шкіряна амуніція солдат із відполірованими бронзовими накладками та карбовані шоломи центуріонів засліплювали очі, відблискуючи сонце. В руках кожного солдата — меч із найкращої сталі, стрільця – лук та сагайдак, сповнений стріл, в руках центуріонів – списи. Твердими кроками воїни марширували вулицями Єрусалима. Вони були тут господарями і єдиною реальною силою, на якій тримався порядок. Вони вирішували, кого милувати, а кого карати.
Святкові заходи відбувалися навколо храму. Римський гарнізон перебував у Антонієвій фортеці, що знаходилась поруч і була зручним пунктом для нагляду за активністю місцевого населення. Вхід Пилата до Єрусалиму на чолі римського війська мав на меті налякати євреів і всіх, хто намагався протиставити себе Римській імперії і нагадати про те, що сталося під час останньої подібної спроби. Війська навіювали жах на місцевих мешканців, які боялися будь-яких заворушень.
З протилежного боку Єрусалима до міста входила інша процесія. Якщо Пилат із своїми вояками намагалися продемонструвати військову силу і могутність, процесія на чолі з Христом – протилежне. Матвій і Марк передають слова Спасителя, який попросив своїх учнів знайти й привести до нього віслюка…
Протиставлення царств
Юдеї сподівалися, що Христос буде великим воїном – визволить Ізраїль від ненависної окупаційної влади та підкорить йому інші народи. Саме тому юрба вимагала смерті Ісуса лише через кілька днів. Населення втратило віру в те, що Христос може і хоче виконати їх волю. Більше того, дії Спасителя загрожували зробити їх життя не кращим, а ще гіршим. Єврейські релігійні лідери, що ніколи не згоджувалися один з одним із жодного питання, цього разу виявили вражаючу однодумність. Прикута до Христа увага, помножена на народні очікування, привертала увагу римської влади та могла викликати каральні санкції проти всього народу…
Уявіть себе на вузьких вулицях прадавнього Єрусалиму тої самої Вербної неділі. Перед вами дві процесії. Одна має силу і владу від кесаря, друга, на чолі з Сином Божим, несе мир і любов. Запитайте себе: "До якої з цих двох процесій приєднався би я?" Це питання важливе тим, що подібний вибір людина робить кожного дня. Ми робимо або "як усі", намагаючись вписатися в структуру сьогодення, або "як це заповідав Господь". Дві процесії. Два богослов'я. Два вибори. Обрати відданість Богові, або князю світу цього. Цей вибір тягне за собою випробування і відповідальність…
Special Easter Collection
Special Easter Collection for St. John's Ukrainian Refugee and Humanitarian Fund: We will have a special collection on behalf of our St. John's Humanitarian Fund on Easter Sunday, April 16, following the blessing of Easter Baskets in the Memorial Center. Thank you in advance for your kind consideration and donations to our humanitarian fund, which supports our brothers and sisters in Ukraine during this horrific war and refugees from Ukraine now in our parish and community. May God Bless you for your Christian love and kind support.
St. John's Ukrainian Humanitarian Fund
On behalf of our St. John's Ukrainian Refugee and Humanitarian Relief Committee we greet our parish family, friends and neighbors on this "Willow Sunday" as we enter Holy Week with reverence and solemn prayers in preparation for the celebration of our Lord and Savior's Resurrection on Easter Sunday. As we reflect upon Jesus Christ's agony and suffering on the cross we also remember and pray for those in our ancestral homeland Ukraine who continue to suffer unwarranted terror, pain and destruction as they defend their faith, freedom and nation from the evil forces that have befallen them
As Russia's aggression and occupation of Ukraine enters its 10th year and Putin's full scale barbaric war enters its second year we remember the more than 7,200 innocent civilians that have been killed; more than 12,000 people that have been injured; and tens of thousands that have sacrificed their lives in defense of their families, homes, and nation. We remember and pray for the victims of the 65,000 war crimes recorded in Ukraine by the European Union's Justice Commission and the more than 16,000 Ukrainian children that have been abducted and taken to Russia since the invasion began. We pray for the more than 14 million people that have been displaced from their homes and forced to seek safety and shelter in other lands and we thank God that he has enabled us to provide humanitarian assistance to those in Ukraine and those we have been blessed to sponsor in our parish and community.
This year we will have numerous families who are far from home and family in Ukraine joining us in the celebration of Pascha. Let us embrace them with our love and prayers so that Christ's Resurrection and Light shines upon them; gives them courage and strength to overcome the challenges they face in this their new world; keeps their families in Ukraine healthy and safe; and brings a quick victory over the forces of evil and a lasting peace to Ukraine.
On this holy day, we also extend sincere thanks to our parishioners and friends of Ukraine for their generous donations to St. John's Humanitarian Fund during the 1st Quarter of 2023 for a total of $10,060. May God bless them and those remembered and honored by their love.
Vichnaya Pamyat – Memory Eternal for John Tylko Sr.; John and Mary Kostyun; Ivan and Stefania Moroz; Okrepkie/Buckingham Families; Michael Kundrat; Connie-Marie Davis; Lydia Klecor; Marilyn Tomko Paff; Eugenia Arson; Bob Dobransky; Peter Hatala; and Dmytro Wasylko;
Mnohaya Lita – In Honor of the Astakhov Family and the Burdyliak Family
Let's Help Ukraine!
St. John's Ukrainian Humanitarian Fund is accepting donations to help Ukrainians during war. Donations will go to provide food and other humanitarian needs.
To make donation online click here
We accept checks as well.
Please make the checks to St. John Ukrainian Humanitarian Fund
Mailing address:
1 Saint John's Parkway
Johnson City NY 13790
Cash is accepted in church
Pray for Ukraine!
Prayers for Ukraine are done during each service. To see the schedule click here.
Молитви за Україну проводяться під час кожної служби. За розкладом дивіться тут.
May God bless and protect Ukraine!
Happy Birthday
- April 11: Lily Hatala
- April 12: Molly Hatala
- April 12: Damian Bhandari
* If your or someone else's birthday is missing or incorrect please let Fr. Ivan know right away.
Please Pray for the Servants of God
Rose Klodowski, Marlyn Klish,
Bob Rucky, Nadine Binns,
John Haluska, Mariann Kocak,
Olga Kulik, Jane Ellsworth,
Lesia Klysh, Pauline Klym,
Melanie Klish, Zenna Mihovan,
William Harder, Marion Kaspryk,
Helen Kaspryk, Carol Kapacs,
Jean Sankowski, Brian Baxendale,
Upcoming Readings
Mon. Apr. 10 – Mt. 21:18-43; Mt. 24:3-35;
Tue. Apr. 11 – Mt. 22:15 - 23:39; Mt. 24:36 - 26:2;
Wed. Apr. 12 – Jn. 12:17-50; Mt. 26:6-16;
Thu. Apr. 13 – 1 Cor. 11:23-32; Mt. 26:1-20; Jn. 13:3-17; Mt. 26:21-39; Lk. 22:43-45; Mt. 26:40-27:2; Mt. 26:6-16;
Fri. Apr. 14 – 1 Cor. 1:18 - 2:2 Mt. 27:1-38; Lk. 23:39-43; Mt. 27:39-54; Jn. 19:31-37; Mt. 27:55-61
Sat. Apr. 15 – Rom. 6:3-11; Mt. 28:1-20;
Contact Information
1 St. John's Parkway,
Johnson City, New York 13790
www.stjohnuoc.org
Priest: Fr. Ivan Synevskyy
Ph: (617) 646-9515
Priest's E-mail: fr.i.synevskyy@uocofusa.org
Parish Council President – Brian Baxendale
Ph.: (607) 205 - 2436
President's E-mail: bbaxendale@stny.rr.com
Vice President – Gary Dobransky
Ph.: (607) 797-2529
E-mail: dobranskygarye@gmail.com