Mar. 26 – 4th Sunday of the Great Lent Tone 8

Venerable John Listvychnyk (The Ladder). Translation of the relics (846) of St. Nicephorus the Confessor, patriarch of Constantinople (829). Martyr Sabinus (Abibus) of Egypt (303). Martyrs Africanus, Publius, and Terence of Carthage (3rd c.). Martyr Alexander of Macedonia (305). Martyr Christina of Persia (4th c.). Venerable Aninas the Presbyter of the Euphrates.

Heb. 6:13-20; Mk. 9:17-31;
Eph. 5:8-19; Mt. 4:25 - 5:12;

Liturgy of St. Basil the Great.

Propers

Liturgy Live Streaming - Пряма Трансляція Літургії

Apr. 2 – 5th Sunday of the Great Lent. Tone 1

Venerable Mary of Egypt. The Holy Fathers who were slain at the Monastery of St.Sabbas: Sts. John, Sergius, Patrick, and others (796). Martyr Photina the Samaritan Woman and her sons: Martyrs Victor named Photinos, and Josiah with Anatolia, Photo, Photida, Paraskeva, Kyriakia, Domnina and Sebastian (66).

Heb. 9:11-14; Mk. 10:32-45;
Gal. 3:23-29; Lk. 7:36-50;

Liturgy of St. Basil the Great.

Services & Other Events

YouTube Livestreaming services can be found on YouTube TV search for Ivan Synevskyy

26‌ March, 4th Sunday of Great Lent:

• 9am – Hours, Confession - Часи і сповідь
• 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія
• Ukrainian Day Committee Meeting after services

28‌ March, Tuesday:

• 6:30pm – Church Restoration Meeting

29‌ March, Wednesday:

• 6:30pm – Liturgy of Presanctified Gifts - Літургія Ранішосвяченних Дарів.

30‌ March, Thursday:

• 6:30pm –  Canon of St. Andrew of Crete - Покаянний канон св. Андрія Крітського

1‌ April, Akathist Saturday:

• 11am - 1pm – Easter Bake Sale
• 5pm – Akathist to Mother of God – Акафіст до Богородиці

4‌ April, Tuesday:

• 7pm – Finance Committee Meeting

5‌ April, Wednesday:

• 6:30pm – Church Restoration Meeting

6‌ April, Thursday:

• 6:30pm – Great Compline - Велике Повечір'я

7‌ April, Annunciation - Благовіщення:

• 9:30am – Vesperal Divine Liturgy

8‌ April, Lazarus Saturday:

• 9am – Divine Liturgy

 

Fr. Ivan can be reached by call/text c.617-646-9515 or email: fr.i.synevskyy@uocofusa.org

Апостол

Євр. 6:13-20

Браття, Бог, даючи обітницю Авраамові, як не міг ніким вищим клястися, клявся Самим Собою, кажучи: істинно благословляючи, благословлю тебе і, розмножуючи, розмножу тебе. І так Авраам, довготерпівши, одержав обіцяне. Люди клянуться вищим, і клятва на запевнення закінчує всяку суперечку їхню. Тому і Бог, бажаючи істотніше показати спадкоємцям обітниці незмінність Своєї волі, вжив як посередництво клятву, щоб у двох непохитних речах, в яких Бог не міг говорити неправду, тверде утішення мали ми, що прийшли взятися за подану надію, яка для душі є неначе якір безпечний і міцний, і входить аж до середини за завісу, куди предтечею за нас увійшов Ісус, зробившись Первосвященником навік за чином Мелхіседека.

Єфес. 5:8-19

Браття, ви були колись темрявою, а тепер – світло в Господі: робіть, як діти світла, бо плід Духа є у всякій благості, праведності та істині. Досліджуйте, що угодне Богові, і не беріть участі в безплідних ділах темряви, але і викривайте. Бо про те, що вони роблять таємно, соромно і говорити. Все ж те, що викривається, стає явним від світла, бо все, що стає явним, є світло. Тому сказано: встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос. Отже, глядіть, поступайте обережно, не як нерозумні, а як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві. Отже, не будьте нерозсудливі, а пізнавайте, що є воля Божа. І не впивайтесь вином, від якого буває розпуста; а наповняйтесь Духом, повчаючи самі себе псалмами та славословленнями і піснеспівами духовними, співаючи і прославляючи в серцях ваших Господа.

Євангеліє

Від Марка  9:17-31

Один з народу сказав у відповідь: Учителю! я привів до Тебе мого сина, одержимого духом німим: де тільки нападе на нього, кидає його на землю, і він пускає піну, і скрегоче зубами своїми, і ціпеніє. Я казав учням Твоїм, щоб вигнали його, та вони не змогли. Відповідаючи йому, Ісус сказав: о, роде невірний! доки буду з вами? доки буду терпіти вас? Приведіть його до Мене.  І привели його до Нього. Як тільки біснуватий побачив Його, дух стряснув його; він упав на землю і валявся, пускаючи піну. Ісус запитав батька його: як давно це сталося з ним? Він сказав: з дитинства;  дуже часто дух кидав його у вогонь і у воду, щоб згубити його; але, якщо щось можеш, змилосердься над нами, допоможи нам. Ісус сказав йому: якщо хоч трохи можеш вірувати, все можливе віруючому. І відразу батько отрока викрикнув крізь сльози: вірую, Господи! допоможи моєму невір'ю.  Ісус, побачивши, що збігається народ, заборонив духові нечистому, сказавши йому: душе німий і глухий! Я тобі велю: вийди з нього і більше не входь у нього. І, скрикнувши та сильно стряснувши його, вийшов; і він став, наче мертвий, так що багато хто говорили, що він помер. Але Ісус, взявши його за руку, підняв його; і він встав. Коли Ісус увійшов у дім, учні спитали Його на самоті: чому ми не могли вигнати його? І сказав їм: цей рід не може вийти інакше, як від молитви і посту. Вийшовши звідти, проходили через Галілею, і Він не хотів, щоб хто довідався. Бо вчив учнів Своїх і говорив їм, що Сина Людського видано буде до рук людських і вб'ють Його, і, вбитий, Він на третій день воскресне.

Від Матфея 4:25 - 5:12

 І йшло за Ним багато народу з Галілеї і Десятиграддя, і Ієрусалима, та Іудеї, і з-за Іордану. Побачивши народ, Він зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього учні Його. І Він, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи: Блаженні убогі духом, бо тих є Царство Небесне. Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться. Блаженні кроткі, бо вони успадкують землю. Блаженні голодні і спраглі на правду, бо вони наситяться. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. Блаженні гнані за правду, бо тих є Царство Небесне. Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гонитимуть і зводитимуть на вас усяке лихослів'я та наклепи через Мене. Радуйтесь і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах: так гнали і пророків, які були до вас.

St. John Climacus

On March 30 and on the Fourth Sunday of Holy Lent the Orthodox Church commemorates our Righteous Father John Climacus. He is called Climacus due to his authorship of the great spiritual work The Ladder of Divine Ascent. His commemoration is designated by the Church on one of the Sundays of Lent as his life and writings affirm him as a supreme bearer and proponent of Christian asceticism. The ascetic example of this great Saint of the Church inspires us in our Lenten journey.

Saint John Climacus was probably born in the second half of the sixth century; but his country and origins are alike unknown because, from the beginning of his renunciation of the world, he took great care to live as a stranger upon earth. "Exile," he wrote, "is a separation from everything, in order that one may hold on totally to God." We only know that, from the age of sixteen, after having received a solid intellectual formation, he renounced all the pleasures of this vain life for love of God and went to Mount Sinai, to the foot of the holy mountain on which God had in former times revealed His glory to Moses, and consecrated himself to the Lord with a burning heart as a sweet-smelling sacrifice.

Setting aside, from the moment of his entry into the stadium, all self-trust and self-satisfaction through unfeigned humility, he submitted body and soul to an elder called Martyrios and set himself, free from all care, to climb that spiritual ladder (klimax) at the top of which God stands, and to "add fire each day to fire, fervour to fervour, zeal to zeal." He saw his shepherd as "the image of Christ" and, convinced that his elder was responsible for him before God, he had only one care: to reject his own will and "with all deliberateness to put aside the capacity to make [his] own judgement," so that no interval passed between Martyrios' commands, even those that appeared unjustified, and the obedience of his disciple. In spite of this perfect submission, Martyrios kept him as a novice for four years and only tonsured him when he was twenty, after having tested his humility. Strategios, one of the monks present at the tonsure predicted that the new monk would one day become one of the great lights of the world. When, later, Martyrios and his disciple paid a visit to John the Savaite, one of the most famous ascetics of the time, the latter, ignoring the elder, poured water over John's feet. After they had left, John the Savaite declared that he did not know the young monk but, under the inspiration of the Holy Spirit, he had washed the feet of the Abbot of Sinai. The same prophecy was confirmed by the great Anastasios the Sinaite (April 21), whom they also went to visit.

In spite of his youth, John showed the maturity of an elder and great discernment. Thus one day, when he had been sent into the world on a mission, and finding himself with lay-people, he had preferred to give in somewhat to vainglory by eating very little, rather than to gluttony; for, of these two evils, it was better to choose that which is less dangerous for beginners in monastic life.

He thus passed nineteen years in the blessed freedom from the care that obedience gives, freed from all conflict by the prayer of his spiritual father and on "a safe voyage, a sleeper's journey," moved towards the harbor of impassibility. On the death of Martyrios, he resolved to continue his ascension in solitude, a type of life suitable for only a small number, who, made strong on the rock of humility, flee from others so as not to be even for a moment deprived of the "sweetness of God." He did not commit himself to this path, one so full of snares, on his own judgment, but on the recommendation of the holy elder George Arsilaites, who instructed him in the way of life proper to hesychasts. As his exercise ground, he chose a solitary place called Tholas, situated five miles from the main monastery, where other hermits lived, each not far from the others. He stayed there for forty years, consumed by an ever-increasing love of God, without thought for his own flesh, free of all contact with men, having unceasing prayer and vigilance as his only occupation, in order to "keep his incorporeal self shut up in the house of the body," as an angel clothed in a body.

Saint John Climacus is seen standing at the foot of the ladder. With his left hand he directs our attention towards the ladder, while in his right hand he holds a scroll on which is written: "Ascend, ascend, Brethren."

He use to eat all that was compatible with his monastic profession, but in very small quantities, thus subduing the tyranny of the flesh while not providing a pretext for vainglory. By living in solitude and retreat, he put to death the mighty flame of greed, which, under the pretext of charity and hospitality, leads negligent monks to gluttony, the door to all passions, and to the love of money, "a worship of idols and the offspring of unbelief." He triumphed over sloth (acedia)—that death of the soul which attacks hesychasts in particular—and laxity, by the remembrance of death. By meditating on eternal rewards, he undid the chain of sadness; he knew only a single sadness: that "affliction which leads to joy" and makes us run with ardor along the path of repentance, purifying the soul from all its impurities.

What still prevented him from arriving at impassibility (apatheia)? He had long since conquered anger by the sword of obedience. He had suffocated vainglory, that three-pointed thorn which forever harasses those who battle for holiness, and which entwines itself with every virtue like a leech, by solitude and even more by silence. As a reward for his labors, which he took care to season constantly with self-accusation, the Lord gave him the queen of virtues, holy and precious humility: "a grace in the soul, and with a name known only to those who have had experience of it, a gift from God."

As for sleep, he allowed himself just the measure necessary to keep his spirit vigilant in prayer and, before sleeping, he prayed at length, or wrote down on tablets the fruit of his meditations on the inspired Scriptures.

4-та неділя Великого посту –
преподобного Іоана Ліствичника

У четверту неділю Великого посту (2018 року це 18 березня) Православна Церква вшановує пам'ять святого преподобного Іоана Ліствичника (579-649 рр.), ігумена монастиря св. Катерини на горі Синай і автора «Ліствиці».

«Ліствиця» є важливою і невід'ємною частиною церковного передання, що містить практичні вказівки стосовно керівництва духовним життям і зростання у вірі. Як частина великого корпусу чернечої літератури Православної Церкви, «Ліствиця» слугувала дороговказом під час Великого посту як для ченців, так і для мирян.

Образ сходів, якими піднімається подвижник, був досить розповсюдженою метафорою, що зображала шлях духовного життя ченця. Так, святий Ісаак Сирин (також у 7-му ст.) пише: «Драбина до Царства схована всередині тебе, в глибині твоєї душі. Заглибся в себе, віддалися від гріха, і там ти знайдеш сходинки, якими зможеш піднятися нагору».

Достовірних відомостей про походження преподобного Іоана майже не збереглося. Свою «Ліствицю» він написав на прохання ігумена Раїфського монастиря Іоана. Пізніше монах цього монастиря Даниїл склав короткий життєпис Іоана Ліствичника. В ньому Даниїл говорить, що йому нічого не відомо про місце походження преподобного. Цілком можливо тому, що святий ніколи не говорив про власне життя до монастиря. Ряд джерел вказує, що Іоан родом з південної Палестини, інші говорять, що святий походив із Сирії. Існує переказ, що він народився близько 570 року і був сином святих Ксенофонта і Марії, пам'ять яких Церква вшановує 26 січня.

Безумовно, святий Іоан мав добру освіту, що бачимо з його книг. Значно складніше сказати, де і коли він її отримав. У шістнадцять років Іоан вирішив присвятити себе служінню Богові, для чого обрав один із центрів духовного життя того часу – Синайський монастир. Наставником і керівником преподобного став авва Мартирій. Після чотирьох років перебування на Синаї святий Іоан Ліствичник був пострижений у чернецтво. Один з присутніх при постригу, авва Стратигій, передбачив, що він стане великим світильником Церкви Христової

Протягом 19-ти років преподобний Іоан трудився в послусі своєму духовному наставнику. Після смерті авви Мартирія преподобний Іоан вибрав усамітнене життя, віддалившись в безлюдне місце Фолу, де провів 40 років в подвизі безмовності, пості, молитві і сльозах покаяння. Про спосіб життя преподобного Іоана відомо, що харчувався він тим, що не заборонялося уставом постового життя, і в міру. Не проводив ночей без сну, хоча спав не більш того, скільки необхідно для підтримки сил, щоб безперестанним неспанням не погубити розуму. "Я не постив надмірно, – говорить він сам про себе, – і не вдавався до посиленого нічного пильнування, не лежав на землі, але упокорювався.., і Господь скоро спас мене".

Приховуючи свої подвиги від людей, преподобний Іоан іноді усамітнювався в печері. Але слава про його святість розповсюдилася далеко за межі місця подвигів, і до нього невпинно приходили відвідувачі, які жадали почути слово повчання. У віці 75-ти років, після сорокалітнього подвижництва, преподобний був поставлений ігуменом Синайської обителі. Близько чотирьох років управляв преподобний Іоан Ліствичник святою обителлю Синая. Господь наділив преподобного до кінця його життя благодатними дарами прозорливості і чудотворіння.

Знаючи про мудрість і духовні дарування преподобного Іоана, Раїфський ігумен від імені всіх ченців своєї обителі просив написати для них керівництво для духовного вдосконалення. Преподобний Іоан, який відрізнявся скромною про себе думкою, спочатку зніяковів, але потім через послух приступив до виконання прохання раїфських ченців. Своє творіння преподобний назвав «Ліствицею». У «Ліствиці» («Драбина досконалості» або «Драбина до раю») він вчив віруючих різними ступенями чесноти підніматися до християнської досконалості. Від назви книжки Іван отримав своє друге ім'я – Ліствичник («ліствиця» – драбина). Коли преподобному Іоану виповнилось 80 літ, він покинув ігуменство і незабаром спочив у Бозі в пустелі.

Welcome New Parish Member

Please welcome Stepan Mykytyuk to our parish. He came from Ukraine a number of years ago as Woodwork Specialist and Artist. Locally he was involved in the construction but slowly working towards his retirement.

St. John's 2023 Ukrainian Pysanky Workshop

We would like to thank Pysanka Pro instructors and those "Lenten Lunch Shefs" and to all participants for time, dedication and passing along traditions to younger generation. God Bless you all! There maybe more Pysanky Workshops possible, if interested, please talk to one of the instructors.

Specialties for Bake Sale

Please bake your specialties for the Easter Bake Sale and drop them off at the hall by Friday AM. Thank you for sharing your talent.

Membership Annual Envelopes

Membership Annual Envelopes for each Sunday are coming late this year. You may continue to make donations using other envelopes. Please write your name or membership number on checks or envelopes.

Let's Help Ukraine!

St. John's Ukrainian Humanitarian Fund is accepting donations to help Ukrainians during war. Donations will go to provide food and other humanitarian needs.

To make donation online click here

We accept checks as well.

Please make the checks to St. John Ukrainian Humanitarian Fund

Mailing address:

1 Saint John's Parkway
Johnson City NY 13790
 

Cash is accepted in church

Pray for Ukraine!

Prayers for Ukraine are done during each service. To see the schedule click here.

Молитви за Україну проводяться під час кожної служби. За розкладом дивіться тут.

May God bless and protect Ukraine!

Happy Birthday

March 22: Taras Moroz
March 25: Connie Gooley
March 29: Alexis Schumacher
April 01: Sophia Maliwacki

* If your or someone else's birthday is missing or incorrect please let Fr. Ivan know right away.

Please Pray for the Servants of God

Rose Klodowski, Marlyn Klish,
Bob Rucky, Nadine Binns,
John Haluska, Mariann Kocak,
Olga Kulik, Jane Ellsworth,
Lesia Klysh, Pauline Klym,
Melanie Klish, Zenna Mihovan,
William Harder, Marion Kaspryk,
Helen Kaspryk, Carol Kapacs,
Jean Sankowski, Brian Baxendale,

Upcoming Readings

Mon. Mar. 27 – Is. 37:33–38:6; Gen. 13:12-18; Prov. 14:27–15:4;
Tue. Mar. 28 – Is. 40:18-31; Gen. 15:1-15; Prov. 15:7-19;
Wed. Mar. 29 – Is. 41:4-14; Gen. 17:1-9; Prov. 15:20–16:9;
Thu. Mar. 30 – Is. 42:5-16; Gen. 18:20-33; Prov. 16:17–17:17;
Fri. Mar. 31 – Is. 45:11-17; Gen. 22:1-18; Prov. 17:17–18:5;
Sat. Apr. 1 – Heb. 9:24-28 ; Mk. 8:27-31;