Bulletin for June 4, 2023 - Pentecost
June 4 – PENTECOST – TRINITY SUNDAY - ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРОЙЦІ. П'ЯТИДЕСЯТНИЦЯ.
Hieromartyr Basiliscus, bishop of Comana (308). Commemoration of the 2nd Ecumenical Council (381).
Acts 2:1-11; Jn. 7:37-52, 8:12;
Propers | Liturgy Live Streaming - Пряма Трансляція Літургії |
June 5 – DAY OF THE HOLY SPIRIT. ДЕНЬ СВЯТОГО ДУХА.
Ven. Michael the Confessor, bishop of Synnada (821). Martyr Michael "the black-robed" of St. Sabbas' Monastery (9th c.). Ven. virgin Euphrosyne, princess of Polotsk (1173).
Eph. 5:8-19; Mt. 18:10-20;
June 11 – 1st Sunday after Pentecost. Tone 8.
ALL SAINTS.
Virgin-martyr Theodosia of Tyre (308). Virgin-martyr Theodosia (730).
Heb. 11:33–12:2 ;
Mt. 10:32-33, 37-38–19:27-30;
The last day before the Apostolic Fast
Services & Other Events
YouTube Livestreaming services can be found on YouTube TV search for Ivan Synevskyy
4 June, Pentecost – День Святої Тройці:
- 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія
- Vespers with Kneeling Prayers
- Church Restoration Meeting
5 June, Holy Spirit Day – День Святого Духа:
- 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія
6 June, Tuesday:
- 6:45pm – Choir Rehearsal for Ukrainian Day
7 June, Wednesday:
- 5:45pm – Ukrainian Dance Practice
10 June, Saturday:
- 5pm – Great Vespers - Велика Вечірня
11 June, Sunday:
- 9am – Hours, Confession - Часи і сповідь
- 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія
13 June, Tuesday:
- 6:45pm – Choir Rehearsal for Ukrainian Day
- 7pm – Finance Committee Meeting
Fr. Ivan can be reached by call/text c.617-646-9515 or email: fr.i.synevskyy@uocofusa.org
Pirohy Work Session
Monday June 5th (Starting earlier)
- 2:30 Setup
- 3:00 Pinching
- Dinner served afterwards
Апостол
Дії св. Апостолів 2:1-11
Браття, коли настав день П'ятидесятниці, всі вони були однодушно разом. І раптом стався шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив увесь дім, де вони знаходились. І з'явились їм розділені язики, мов вогненні, і почили по одному на кожному з них. І сповнилися всі Духа Святого, і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм провіщати. В Ієрусалимі ж перебували іудеї, люди побожні, з усякого народу під небом. Коли стався цей шум, зібрався народ і збентежився; бо кожний чув їх, що вони говорять його мовою. І всі були вражені і дивувались, кажучи один одному: чи не всі ці, які говорять, галілеяни? Як же ми чуємо кожен свою мову, в якій народилися, парфяни, і мідяни, і еламіти, і жителі Месопотамії, Іудеї і Каппадокії, Понту та Асії, Фрігії і Памфілії, Єгипту і країв Лівії, прилеглих до Киринеї, і ті, що прийшли з Риму, іудеї та прозеліти, критяни й аравітяни, чуємо, що вони говорять нашими мовами про великі діла Божі?
Євангеліє
Від Іоанна 7:37-52, 8:12
В останній же великий день свята стояв Ісус і голосно говорив: хто хоче пити, хай іде до Мене і п'є. Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з чрева його потечуть ріки води живої. Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в Нього; бо ще не було на них Духа Святого, бо Ісус ще не був прославлений. Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк. Інші говорили: це Христос. А ще інші казали: хіба з Галілеї Христос прийде? Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Віфлієму, з того місця, звідки був Давид? Отож сталася в народі про Нього суперечка. Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук. І слуги повернулися до первосвященників і фарисеїв, які сказали їм: чому ви не привели Його? Слуги відповіли: ніколи не говорив чоловік так, як Цей Чоловік. Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися? Чи увірував в Нього хтось з начальників або з фарисеїв? Але цей народ неук в законі, проклятий він. Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм: хіба закон наш судить людину, якщо спочатку не вислухають її і не дізнаються, що вона робить? На це сказали йому: чи і ти не з Галілеї? роздивись і побачиш, що пророк з Галілеї не приходить. Ісус знову говорив до народу і сказав їм: Я світло світові; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя.
Becoming Persons in Communion with God
and One Another by the Holy Spirit
Acts 2:1-11; John 7:37-52; 8:12
On today's great feast of Pentecost, we celebrate the healing of what lies at the very root of our alienation from one another. At Pentecost, the Holy Spirit comes upon on the Apostles as they are gathered together in obedience to the command of the risen Lord. The same divine breath which first gave us life from the dust of the earth now comes as a mighty, rushing wind. The divine glory beheld by Moses in the burning bush now rests upon each one personally as flames of fire. The divided speech of the tower of Babel is now overcome by the miracle of speaking in different languages as a sign that everyone is invited to share in the life of the Lord. This great feast manifests the fulfillment of God's gracious promises for the entire world and every human person in the Body of Christ, the Church born at Pentecost. Today we celebrate the restoration of our true unity in God through the unifying power of the Holy Spirit, the Comforter sent by the risen and ascended Savior Who is seated at the right hand of the Father in heavenly glory.
The sanctifying power of the Holy Spirit empowers the Church to become a living icon of the common life of humanity in which our petty divisions are healed. He enables us to become persons in communion united organically as members of the one Body of Christ instead of isolated individuals perpetually choosing sides over against one another due to the fear of death. The Persons of the Holy Trinity share a common life of love, unity, and holiness; by the power of the Holy Spirit manifested at Pentecost we participate by grace in Their eternal communion. Our journey to theosis calls us to nothing less than being united in and with God such that we become radiant with the divine energies in every dimension of our being, like an iron left in the fire of holy glory.
As those who bear the divine image and likeness, we become both more truly human and more like God as we find healing from the passions that divide and separate us, and instead embrace our life together. That is why St. Paul wrote, "the fruit of the Spirit is love, joy, peace, forbearance, kindness, goodness, faithfulness, gentleness and self-control." (Gal. 5:22-23) That is why St. Siluoan the Athonite taught, "One can only love one's enemies through the grace of the Holy Spirit." And "He who does not love his enemies, does not have God's grace."
The Lord said, "If anyone thirsts, let him come to Me and drink. He who believes in Me, as the Scripture has said, 'Out of his belly shall flow rivers of living water.'" He uses the image of living water to describe what it means to be filled with the Holy Spirit, even as He did with St. Photini, the Samaritan woman at the well. Our ascended Lord did not send mere theological ideas, moral instructions, or spiritual practices to His followers. He did not limit His salvation to any particular group of people. After His Ascension, the Savior sent the Holy Spirit to quench the deep thirst of all the broken, confused, and alienated people of the world for sharing personally in eternal life, for nothing else can truly satisfy us.
Wind, fire, and water are powerful images of realities beyond our full control and which we certainly did not create. At Pentecost they convey the profound mystery of how we may participate in the divine life in ways that transcend even the best rational definitions. We do not receive the Holy Spirit as isolated individuals using religion on our own terms to get what we want or think we deserve, but as members of a Body who are together finding healing and restoration that infinitely transcend what even our favorite earthly agendas can hope to provide.
In order to celebrate this great feast with integrity, we must mindfully open ourselves as fully as possible to the sanctifying presence of the Holy Spirit. We will do so by living faithfully each day through the spiritual strength that we gain from participating in the sacramental and ascetical life of the Church. The Holy Spirit came upon Christ's followers as they were gathered together in obedience to the Lord's command, and we must never fool ourselves into thinking that the spiritual life is an individualistic endeavor that caters to our preferences, prejudices, or feelings, no matter what they may be. Pentecost calls us to get over the pride that divided the tongues of humanity in the first place and to gain the humility to find our true personhood as members together of the Body of Christ, where the distinctive beauty of our souls will shine evermore brightly as we partake of the same living water as did the Apostles.
Pentecost is a time for turning away from whatever separates us from full participation in the life of our Lord in His Body, the Church. It is a time for kneeling in humility before God in prayer and living in humility as we forgive our enemies and do what we can to heal broken relationships. That is the only way to become radiant with the gracious divine energies poured out abundantly for the salvation of the world. This great feast calls us to nothing less than that.
By Fr. Philip LeMasters
The Holy Spirit Is Given to All but Received by Each
The word of the day is "each." As we celebrate the Day of Pentecost, we might ask who received the gift of the Holy Spirit at that festival? Just the twelve disciples? And we might ask who is given the Holy Spirit today? Only those whom we call the saints? Today in our reading of Acts 2:1-11, Luke records that when a mighty wind blew, "there appeared to them divided tongues, as of fire, and one sat upon each of them" (OSB vs. 3). Today we emphasize that all who are baptized are given the gift of the Holy Spirit. He does not belong to selected believers as their possession while the rest of us must do without the "power from on high."
The Spirit Poured Out on All
St. John Chrysostom asks the important question of this day, "Was it upon the twelve [disciples] that it [the Holy Spirit] came. Not so, but upon the hundred and twenty," those who were gathered in the Upper Room" (NFPF 1:11, 25). Chrysostom notes that Peter quotes the prophet Joel who said that believers of all ages would receive the Spirit. The prophet wrote, "In the last days, I will pour out my Spirit upon all: your sons and daughters shall prophesy, and your young men shall see visions, and your old men shall dream dreams (Joel 2:29). Accordingly, the Spirit would no longer be limited to the prophets who briefly receive the inspiration of the Spirit. And it would not be restricted to the original twelve disciples of the Lord. The significance of Pentecost was that it marked the permanent and universal distribution of the Spirit made available to all who believe and are baptized.
Chrysostom says that no one should grieve that he or she was not especially chosen. For instance, Justus lost the election to be numbered among the twelve disciples in the place of Judas Iscariot, the betrayer (Acts 1:23-26). But no matter. Justus, like Matthias, "not merely received the grace of the Spirit, but [was] filled with the Holy Spirit" (NfPf1:11, 25-26).
The Spirit Received by Each
The Holy Spirit is given to all, but each one receives it as an individual. On Pentecost, it was first given to every individual in the upper room. But then everyone heard the proclamation of the Gospel that day, "each in his own language" (vs. 8). Moreover, Peter urged the crowd, "Repent and let every one of you be baptized in the name of Jesus Christ for the forgiveness of sins, and you shall receive the gift of the Holy Spirit (vs. 38).
Luke uses the Greek term translated as "each" to mean everyone (Strong's #1538, 79). But this term does not imply that it was given to the whole as if it were a general esprit de corps like the team spirit of the fans of a football team. No, the word each means that the Spirit was given separately or serially.
Peter proclaims that each one of you must repent. That means that each of us is responsible for hearing the Word of God and responding to the Gospel. No one and no group can believe us. And Peter also says that each one of you must be baptized. We can sponsor those who are candidates for baptism. But no one can be baptized for another.
Each one has his or her own gift of the Spirit as St. Paul says, "the Holy Spirit gives different gifts to Each of us according to the grace that is given to [each one] of us" (Romans 12:6). These endowments are given for the common good, but they are distinct to the individual (OSB 1 Corinthians 12:7). Therefore, Paul writes, "But one and the same Spirit works all these things [the various ministries of the Spirit], distributing to each one individually as He wills" (OSB 1 Corinthians 12:11).
Therefore, what unites us in Christ is not a joint hearing of the Gospel. It is not a communal baptism. It is not the same gift of the Spirit. But what joins us together in Christ is the Holy Spirit, who is dispersed among us. Thus, the hearing of faith, the New Life of baptism, and the spiritual gifts of the Spirit all come from "one and the same Spirit who works in these things" (1 Corinthians 12:11).
For Reflection
The Almighty God knows and bestows His mercy on each one of us individually according to our particular needs. Each one of us has the same value in His sight. Each believer is an equal member of the Body of Christ. The gifts of the Spirit given to each one of us are equally needed in the church.
By Very Rev. Archpriest Basil Ross Aden
Про прикмети, обряди та забобони на Трійцю
Що таке забобони і чому ми в них віримо?
В забобони вірять ліниві люди
Забобони – або церковнослов'янською мовою «суеверие» – це віра в суєтні, тобто примарні речі. Віра в ті прикмети, які насправді не існують, а значить, не допомагають.
Ми знаємо, що у світі, який створив Бог, діють певні закони – фізичні, біологічні, хімічні. І весь світ живе за ними, от тільки людина дозволяє собі їх порушувати.
Нас Бог наділив свободою вибору, і ми можемо вибирати – або гріх, або добро.
Але людині для того, щоб в її житті було все добре, потрібно жити згідно з встановленими законами. А для цього необхідно добре потрудитися. Трудитися потрібно над собою, над своєю душею. Для того, щоб ми робили правильний вибір, Господь написав у кожного в серці ще один закон – моральний, який ми називаємо совістю.
Звичайно, після гріхопадіння наших праотців в Раю, спотворилася вся наша природа і з нашого серця виходять і гординя, і егоїзм, і лінощі. Різні пристрасті і є основним джерелом всіх забобонів, і в цілому – джерелом віри примарної, часто язичницької.
А що ж заважає людині вірити правильно? В першу чергу це пов'язано з нашими ж лінощами.
Щоб зрозуміти, що є Бог, що Він створив світ, потрібно заглибитися у своє серце, осмислити своє життя і всі процеси… Тяжко це для нашої душі. Простіше придумати, що нам допомагає те, що поряд нас. Бога відчути, повірити в Нього, довіритися Йому набагато важче, аніж прийняти на віру те, що нам може допомогти якийсь істукан, кам'яна баба, грім, блискавка чи сонце.
Піднятися до рівня Богоспоглядання можуть одиниці. Більшість вірять людям і різним байкам – так простіше.
Чому вірити в прикмети небезпечно?
Якось один мій знайомий сів в таксі, й спостерігав дивну картинку – по всьому авто були розміщені написи: «666». Він насторожився, бо для православної людини це число має чітку бісівську ознаку – це знак сатани. «Для чого вам це число?», – вирішив запитати він. А таксист йому відповідає: «Воно мені допомагає. От як тільки напишу його, то в мене і клієнтів більше, і грошей». Така проста віра.
Хтось вірить, що якщо чорна кішка дорогу перебігла, то йому погано буде. Хтось вірить в те, що повертатися не можна, бо буде біда. Хтось вірить в нещасливі дні – на кшталт п'ятниці 13-го. Таких забобонів, на які люди «підсідають» як на наркотики, безліч.
Все ж не можна сказати, що це зовсім пусті вірування. Святі отці з цього приводу кажуть – чим більше людина вірить у прикмети, тим частіше вони збуваються.
А чому ж вони збуваються? Тому, що у вигляді цих всіх прикмет діють потойбічні, бісівські сили. Темні сили – не можуть собою Бога замінити, а от, прикриваючись такими речами, в які людина вірить, вони контактують з людьми. І, на жаль, люди починають отримувати допомогу не від Бога, а вступають в спілкування з темними силами. А ми знаємо, що темні сили людей, які вступають з ними в контакт так просто не відпускають, а доводять і до біснувань, і навіть до пекельних мук.
Забобони у церковному середовищі
На жаль, і у церковному середовищі часто піддаються різноманітним забобонам. Якось на вулиці, тут біля Хрестовоздвиженської церкви, зустрічаю жінку. «Ой, де тут Церква? – питає. – Мені сказали, що потрібно в семи церквах свічки поставити!». Це мало б відразу розв'язувати її проблему… Буває також знаходить людина якогось старця, який говорить: «Прочитайте сорок акафістів свт. Миколаю, тоді отримаєте допомогу у ваших бідах».
Я не проти акафістів чи свічок. Навіть вважаю, чим більше людина прочитає акафістів, кафізм, глав з Євангелія, тим більше проявить любов до Бога, натхнення до Бога. Але сам по собі акафіст не допоможе, ти його хоч чотириста, а не сорок разів прочитай. Допомагає віра в ту особу, чи то до Господа акафіст, чи до Богородиці, чи до святих, до яких ти звертаєшся.
Про забобони, прикмети й обереги на Трійцю
Напередодні Святої Трійці в православних людей прийнято храм, своє житло і подвір'я прикрашати свіжим листям та гілками. В знак чого прикрашаються листям і свіжими гілками храм Божий? У нас це символізує розквіт. От як після зими на землі з'являється трава, на дереві виростає листя, гілки, так під дією благодаті Божої, благодаті Святого Духа, яка зійшла на апостолів у цей день, так розквітає й наша душа. Від смерті до життя.
В Православ'ї все виходить від Бога і все прив'язано до Його Престолу. Є в нашого святого народу така приказка: «Без Бога ні до порога». Тобто без Бога навіть дійти до порога неможливо. Оце основний постулат, яким потрібно користуватися у нашому житті.
Але паралельно з цим до сих пір в нашого народу існують цілий набір язичницьких вірувань і культів, які до Православ'я ніякого відношення не мають. Навіть навпаки – відводять людей від Істинної віри.
Народна прикмета: Напередодні Трійці заведено збирати букети польових квітів і гілки деяких дерев. З цієї зеленню йдемо до церкви і освячуємо її. Тепер букетами можна прикрашати будинок – такі рослини будуть не тільки декором, а й оберегом. У букетах-оберегах обов'язково повинні бути присутніми гілки клена, берези, дуба і горобини – вважається, що вони захищають від недобрих людей, дарують силу, здоров'я і енергію для подолання перешкод.
Оберіг – це атрибут язичницької віри. Люди вважають, що нав'язавши собі кропиви, любистку чи полину в букети, зможуть відганяти злі сили. Ніякого відношення до тих оберегів наш православний звичай прикрашати храми і житло зеленню в День Святої Трійці не має.
Зелень, яку освячують в храмі, несуть до дому. Після того, як вона три дні постоїть в хаті, спалюють. В селі цією зеленню іноді годували тварин. От і все. Спалити святиню потрібно, щоб не викидати у смітник. Так само як пошкоджені іконки або православні газети, які утилізують через спалення.
Народна прикмета: Один з найдавніших звичаїв – оплакування зелені. Його суть в тому, щоб прийти до церкви на Трійцю з пучком трави, яка повинна бути зрошена слізьми. Сльози – значить дощ. Цей ритуал покликаний захистити від посухи. До того ж оплакана зелень вважається найсильнішим оберегом. Деякі дівчата спеціально робили спроби розплакатися, щоб краплі потрапили на квіти, після чого їх зберігають цілий рік.
Це навіть коментувати не варто. Звичайно такі буцімто цікаві звичаї журналісти люблять прив'язувати до інформації про свята. Часто розповідь про саме свято люди сприймають на рівні якоїсь історії, яка до них немає ніякого відношення. А так от – наплести вінків чи поплакати над зеленню – це якась активність, людині приємно проявити себе. Але православному християнину активно долучитися до свята найкраще походом у храм Божий. Краще не придумаєш.
П'ятидесятниця святкується у п'ятдесятий день після Пасхи в спогад про зішестя Святого Духа на учнів Христових. Складається свято з двох днів, перший з яких присвячений прославлянню Святої Трійці і пам'яті зішестя Святого Духа на апостолів і тому називається днем Святої Трійці. Цього дня відразу після Літургії, здійснюється вечірня, на якій читаються колінопреклонні молитви про те, щоб Господь послав нам благодать Святого Духа і згадаються усі спочили предки і брати наші. Інформація про це свято зафіксована в Книзі Діянь Святих апостолів (Діян., 3 зач., 2:1-11). І Сам Спаситель неодноразово своїм учням апостолам наголошував, що піде від них і пошле Утішителя, Духа Істини. (Ін. 7:37-52; 8:12).
Архімандрит Полікарп (Линенко)
Save the Date
Ukrainian Day 2023 is scheduled for July 15. Plan ahead, invite your family and friends, spread the word around. The preparation is already underway, please come to help during work sessions or help in the way you can.
Let's Help Ukraine!
St. John's Ukrainian Humanitarian Fund is accepting donations to help Ukrainians during war. Donations will go to provide food and other humanitarian needs.
To make donation online click here
We accept checks as well.
Please make the checks to St. John Ukrainian Humanitarian Fund
Mailing address:
1 Saint John's Parkway
Johnson City NY 13790
Cash is accepted in church
Pray for Ukraine!
Prayers for Ukraine are done during each service. To see the schedule click here.
Молитви за Україну проводяться під час кожної служби. За розкладом дивіться тут.
May God bless and protect Ukraine!
Happy Birthday
- June 04: Hrisanthi Dimitriou
- June 05: Phyllis Hatala
- June 05: Tracy Gooley
- June 06: Meghan Lepkowski
* If your or someone else's birthday is missing or incorrect please let Fr. Ivan know right away.
Please Pray for the Servants of God
Rose Klodowski, Marlyn Klish,
Bob Rucky, Nadine Binns,
John Haluska, Olga Kulik, Jane Ellsworth,
Lesia Klysh, Zenna Mihovan,
Melanie Klish, Helen Kaspryk,
William Harder, Marion Kaspryk,
Jean Sankowski, Brian Baxendale, Pipinos
Elijah Holicky, Peter, William, Kristi
Upcoming Readings
Mon. June 5 – Eph. 5:8-19; Mt. 18:10-20;
Tue. June 6 – Rom. 1:1-7, 13-17; Mt. 4:25–5:13;
Wed. June 7 – Rom. 1:18-27; Mt. 5:20-26;
Thu. June 8 – Rom. 1:28–2:9 ; Mt. 5:27-32;
Fri. June 9 – Rom. 2:14-29 ; Mt. 5:33-41;
Sat. June 10 – Rom. 1:7-12; Mt. 5:42-48;
Contact Information
1 St. John's Parkway,
Johnson City, New York 13790
www.stjohnuoc.org
Priest: Fr. Ivan Synevskyy
Ph: (617) 646-9515
Priest's E-mail: fr.i.synevskyy@uocofusa.org
Parish Council President – Brian Baxendale
Ph.: (607) 205 - 2436
President's E-mail: bbaxendale@stny.rr.com
Vice President – Gary Dobransky
Ph.: (607) 797-2529
E-mail: dobranskygarye@gmail.com