Oct. 20 – 17th Sunday after Pentecost. Tone 8

Martyrs Sergius and Bacchus in Syria (290-303). Martyrs Julian, presbyter, and Caesarius, deacon, at Terracina (1st c.). Virgin-martyr Pelagia of Tarsus (287). Martyr Polychronius of Gamphanitus (4th c.). St. Sergius the Obedient of the Kyiv Caves (13th c.).

2 Cor. 6:16–7:1; Lk. 7:11-16;
Heb. 11:33-40; Lk. 21:8-19;

Oct. 27 – 18th Sunday after Pentecost. Tone 1

Commemoration of the Holy Fathers of the Seventh Ecumenical Council (787). Martyrs Nazarius, Gervase, Protase, and Celsus of Milan (1st c.). Hieromartyr Silvanus of Gaza (311). Ven. Parasceva (Petka) of Epibatima, Thrace, whose relics are in Iasi, Romania (11th c.). St. Mykola Sviatosha, prince of Chernihiv and wonderworker of the Kyiv Caves (1143).

2 Cor. 9:6-11; Lk. 8:5-15;

Апостол і Євангеліє

Дивіться у вказівках

The resurrection of the widow's son of Nain

When death occurs it saddens our hearts. For man was not created by God to die; but, was created with the possibility of not dying. If Adam never had disobeyed God's Commandment in the Garden of Delight, death would never occurred and man would participated in an eternal life here on earth. Man would never had to face pain, sufferings, mortality and finally death, which became his greatest enemy, because of the Fall and the Disobedience to God's Commandment.

In today's Gospel's reading, we see before our very eyes a mother who accompanies her only begotten son to its tomb. The whole picture moves our hearts. The mother with great pain in her soul accompanies the fruit of her womb to its final resting place. She is surrounded by many people and, yet, she remains by herself with the only thought, the lost of her precious child, who was her only comfort in life as she had lost her husband some time ago.  

The situation is dramatic. During this hopeless time, the moment, when she preceded towards the tomb, unexpectedly Christ meets with her. Christ meets with the dead young man and changes the course of life. The Source of Life confronts with the death of His creation, and with authority He commands saying: "Young man, I say to you, rise" (Luke 7:14). Immediately, "the dead sat up rise" (Luke 7:15).

The people of Nain were filled with sacred fear, a deep astonishment and an indescribable admiration, when they witnessed this sensational miracle. They had seen and heard about the many miracles which the Lord had performed. But, this, which took place before their very eyes and only by His commandment, was stunning. They witnessed a dead man being raised from the dead. They saw a fellow countryman, who they thought that was for ever lost, coming back to their society alive and in good health.

The young man was dead, and yet Christ came to him. The young man was speechless, and yet Christ speaks to him. With a simple command Christ grants life to the dead. The Word of Christ is a Word of Life, it is Life giving, it is a Word which is not empty and useless. The Word of Christ is addressed to every person and bears the Fruit of its purpose, to save man.

The Word of Christ is not addressed only to the dead young man of today's Gospel reading, but to all the youth of our time. It is addressed to all those who are spiritually dead. Christ speaks to all and every one of us, who under the bondage of sin, have been captured and enslaved in its mortal nets and are led  to our moral catastrophe and death.

Many times we hear people saying, that "we live in difficult times and it is impossible to practice Christ's Commandments, to live a virtuous and Christ-like way of life". But, this opinion is completely wrong and it is a deception of Satan. All periods of time have their difficulties and problems. But, in all times Christ is present and alive. He offers true Life to all those who want to follow Him. But, Christ never forces anyone to follow Him. One must follow Christ by his own free will and not by force.

Many times, we hear parents advising their children to have a good time, to party with others and, they even encourage them to live a sinful life without any restrictions or boundaries. These parents, although, they know that their children are living in sin and far away from the Will of God, yet, they do not speak out and, thus, they become participators of their sins because of their silence. They do not teach them to follow the Way of Christ, of the Church, of the virtues and all good deeds. As parents they want to justify their failure by saying: "They are young, let them enjoy Life"!

But, how sad is this situation! We, then, must cry with all our hearts for the failure and the disfiguration of the values of our society! These parents are like the mother of today's Gospel reading. They are parents who accompany their children to their spiritual tombs.

The youth may work very hard, they might be good within society and have a good character. But, what happens, if they live in sin? If they dishonor God, through their way of life? If they have no relationship with Christ and His Holy Orthodox Church, but only appear at Church during Christmas, Easter, or on a social occasion of one's death, wedding or baptism? If they do not participate every Sunday in the public worship, or, if they do not confess, or they do not partake of the Holy Communion, the Body and Blood of our Lord and Savior Jesus Christ, then, they are truly spiritually dead.     

All parents take care for their children education, their financial statues, looking forward for a better future life. They struggle very hard to achieve these things out of love towards their children. But, why do they neglect the spiritual aspect of life? Why do we allow our children to be dead spiritually and we do not awaken them to follow Christ and be active members of His Holy Orthodox Church?

The cafeterias, the worldly pleasures, drugs, smoking,  night life, gambling can bring only one thing upon a young man's soul, spiritual death. Unfortunately, many parents accompany their children, as though as dead, without being moved, because they themselves are spiritually dead.

When a young man dies, everyone is there. If the people show so much sympathy towards one who died so young, how much more should we show sympathy, when we see the youth of our society being enslaved under the spiritual death? If the people of Nain had shown so much sympathy, how much more our Lord, Who is the Lord of Life and grants the power to overcome death itself?

In our time, Christ approaches the youth and commands them saying: "Young man, rise". Rise from your falling. Rise from the dirt of sin. Rise from the spiritual death, which led you to death. The world and the worldly pleasures are with enmity with God, because Satan uses them as his instruments to destroy the image of God, who is man.

The path which the people of Nain followed led the young man to his grave. The path which one follows far away from Christ leads to spiritual death and finally to eternal death.

When one meets with Christ and listens to His voice, then his soul is filled with Life. When one opens his heart to Christ, Who is always standing next to you, then, no matter how many sins one has, through true repentance and holy confession, they will be forgiven. Man's soul is cleansed from every stain and filth, both of soul and body.

As long as we walk in the path of life, we have the opportunity and hope to meet with Christ. We must never be discouraged. But, again, we must never delay our repentance and our return to Christ our God.

Today's Gospel reading reveals Christ's Love and compassion towards the youth. Christ loves all youth and wants to offer them the true Life. The Way of Life one should follow. Christ wants to raise you from spiritual death. He wants you to become His.

Let us, therefore, all together approach Christ and become Christ bearers and not bearers of death.

By Metropolitan Panteleimon

Воскресіння сина наїнської вдови

Слава Ісусу Христу! Сьогодні ми чули разом з вами про неймовірне чудо, яке здійснив Господь в містечку Наїн, що розташоване неподалік Капарнаума, коли йшов до Єрусалиму. Він зустрів бідну вдову, яка хоронила свого єдиного сина.

Ви знаєте, коли люди зустрічаються зі смертю, це неймовірне лихо! Напередодні усі ті, хто йшов з Ісусом були свідками чуда, яке показав наш Господь- зцілення сина начальника синагоги. І ось перед воротами міста Наїн зустрічаються дві процесії : радісна-з Ісусом Христом, та сумна-похоронна, де нещасна, згорьована жінка виплакала собі вже всі очі, адже хоронить свого єдиного сина. Чи можемо ми знайти слова, щоб втішити матір, яка втратила свою дитину, і отже, надію на майбутнє? Звичайно, нема таких слів в людському лексиконі.

І Господь зжалився над нею, підійшов і тихенько сказав: « Не плач». Ці слова були свідченням любові, свідченням того, що Господь дає нам надію на те, про що згодом скаже апостол Павло у «Послання до коринтян»: « Не сумуйте, як ті, що не мають надії. Тому, що не мають надії лише ті, хто не вірить в Бога». Ми – християни, тому віримо, що навіть після смерті наше буття не припиняється. Ми продовжуємо жити, лише в іншому вимірі. І тому Господь каже всім нам, а не лише тій жінці: «Не плач! Бо в тебе є надія на вічне життя з Богом!» Ми часто хочемо втішити людей, які втратили своїх рідних, говорячи їм «не плач». Так, наче забороняємо їм пережити своє горе, свої емоції, забороняємо їм страждати. Ми наче знецінюємо їхні муки.

Однак Господь зовсім не хоче знівелювати страждання цієї вдовиці, а навпаки, змилосердився над нею та хоче її підтримати. Тому і ми повинні дозволяти людині виплакатися, пережити усі внутрішні емоції, а не спонукати своїми словами ховати весь розпач у своїй підсвідомості. Ми знаємо, що плакати-це по-християнськи. Ми пам'ятаємо, як Господь прийшов до Лазаря, який вже на той час був 4 дня як померлий, та плакав біля його гробу. Хоча він знав, що за декілька хвилин він сам його і воскресить…

І ось в місті Наїн Господь зупинив цю траурну процесію, підійшов до людей як люблячий батько, як Творець Всесвіту і сказав: «Не плачте!» Господь торкнувся хлопця, який лежав у домовині. Ми знаємо, що за єврейським звичаєм торкатися померлого міг лише родич. І Господь цим доторком зайвий раз доводить, що Він усім нам близький, що Він ніколи не залишає нас…А до юнака, яка лежав в домовині звернувся: «Юначе, кажу тобі, встань!»

І цей юнак почув голос Божий і встав, так само , як ми і усі ми колись почуємо голос Сина Божого і піднесемося з гробів, бо настане час другого Пришестя - загальне воскресіння померлих. І тому сьогоднішня історія нас навчає правдивому ставленню до смерті, до поховання наших ближніх… Юнак, син згорьованої вдовиці, встав і почав говорити. Саме розмова-одна з перших ознак живої людини. Господь віддав воскреслого хлопця його матері, яка неймовірно зраділа. А люди сказали, що з гробу повстав новий пророк. Чому пророк? Бо ми пам'ятаємо зі Старого Заповіту, що було два пророки : Єлисей та Ілля, які зцілили (воскресили) померлих синів бідних вдовиць. Тому випадок воскресіння сина вдовиці з Наїну-це не унікальний випадок. Зрештою, Господь, коли жив на землі, тричі робив такі дива, тричі воскрешав померлих і, зрештою, сам воскрес із мертвих «смертю смерть подолав, і тим, хто в гробах, життя дарував», тобто дав усім нам можливість жити вічно. Адже «померти» означає не лише втратити тіло фізично, а й загубити свою душу.

Тому сьогодні Церква цією історію нагадує нам не про фізичне чудо - зцілення померлого юнака, адже для Господа, який сотворив цей світ - воскресіння померлих не є чимось надзвичайним, а про духовне зцілення та відродження, адже рано чи пізно ми будемо давати відповідь за усі свої вчинки, усі свої гріховні наміри. Господь нагадує нам , що ми повинні бути обережними у своїх діяннях та думках, адже не знаємо , коли можемо померти. Юнак, син наїнської вдовиці, був молодий, та все ж таки помирає. Ми повинні любити близьких, рідних та любити себе. Однак пам'ятаєм, що любов до себе буває здорова, а буває шкідлива. З одного боку, ми ніби любимо себе, однак об'їдаємося, обпиваємося, палимо і отримуємо насолоду. Однак ця насолода-згубна, бо ми заподіюємо собі шкоду. Господь каже, що той, хто себе любить, молиться, постить, чинить милостиню, зустрічає своїх ближніх так, наче зустрічає Христа і шукає зустрічі з Богом. Сьогодні нам легко любити того, хто далеко, а спробуйте любити тих, хто постійно поруч з вами щодня. Саме про це нам нагадує Церква.

Господь - милосердний, він хоче втішити жінку, яка зіткнулася у своєму життя з двома найбільшими людськими випробовуванням: смертю чоловіка та смертю сина. Тому, проявляючи свою підтримку (зовсім не чудо!), Він не відвертається від вдовиці, а воскрешає юнака.

Дуже часто люди думають, що коли Господь посилає їм певні випробування, Бог відвертається від них. Насправді це не так, адже Господь цими випробовуваннями хоче навернути нас на істинний шлях, і коли ми плачемо - Він плаче разом з нами. Бог не хоче нас здивувати, адже Церква - це не цирк. Церква - це місце, де людину люблять, тому Господь поспівчував цій жінці. Він каже до кожного з нас : «Не плач. Я з тобою». І коли нам важко, боляче, коли ми відчуваємо, що весь світ не тільки відвернувся від нас, а й повстав проти нас, потрібно пам'ятати, що ти не залишаєшся сам, з тобою завжди Господь. Саме Він дає нам сили подолати наші гріхи, бо, що не може зробити людина, може зробити Бог…

Одного разу апостоли йшли з Христом і Господь проповідував. Апостоли кажуть до Господа: «Ти кажеш неймовірні речі! Якщо все це правда, що ти сказав, то хто ж може спастися з людей?» Господь відповів : «З Богом можливо все!» І кожного разу після сповіді Господь каже нам: «Встань, визнай свій гріх, йди і більше не гріши!» Адже ми приходимо до сповіді не лише для того, щоб визнати свої гріхи, а й для того, щоб попросити сил більше їх не повторювати.

Сьогодні, згадуючи воскресіння сина наїнської вдовиці, Господь каже, що це і наше з вами воскресіння, адже Він хоче воскресити наші душі. А ми повинні виконувати те, що хоче Бог. Що ми зрозуміли з сьогоднішнього читання Євангелія? Те, що Бог вважає нас своїми родичами: Він не гидує нами, не бридиться нас, а допомагає очиститися, зцілитися

…Євангеліє не описує, як жив після воскресіння син наїнської вдовиці. Однак Церква Христова знає , що цей юнак став великим проповідником слова Божого, став наче одним з апостолів. Багато мандрував, дійшов ж до території сучасної Бельгії. І там, в Бельгії, на тому місці, де цей юнак проповідував, побудували церкву, яка збереглася і до сьогодні. Він прожив ще шість десятків років після воскресіння і помер з Богом в серці. Ми повинні пам'ятати, що якщо ми хочемо, щоб Господь вважав нас своїми дітьми, то і ми повинні мати Бога за нашого батька.

Прот. Євген Заплетнюк

Fall Festival

Sun Oct. 27th after Church in the Memorial center.

Non-scary Costumes, games, music & lunch. Bring a friend, everyone is welcome to join the fun.

St. John's Ukrainian Humanitarian Fund

Ukrainian Families Seeking Sponsors: We have requests from two Ukrainian families seeking sponsors to help them secure travel authorizations to the United States in accordance with the U.S. Government's United for Ukraine Program. Our St. John's Ukrainian Refugee and Humanitarian Assistance Committee stands ready to assist any prospective sponsors who are willing to step forward to help these families in need.

1. The Sakhno Family of four: Maxim, Olha, 14 year old son Artem and 7 year old son Artur with cerebral palsy. The family is originally from Zaporozhe, Ukraine and is temporarily residing in the Czech Republic where the younger child is in rehabilitation and could benefit greatly from medical treatment in the United States. Family members have some English language skills.

2. The Lytovchenko Family of four: Serhii, Iryna, daughter Sofiia, and son Andrii. The family is originally from Bucha, Ukraine the town where invading Russian forces committed countless war crimes against civilians in 2022. They evacuated from Bucha and are currently in the Zarkarpatia Region of Western Ukraine. Both parents have advanced degrees, the husband served and the mother is serving in the Army of Ukraine and they hope to secure their children's future peace and security in the United States.

For further information on how you can work with our committee to respond to these pleas for help please contact Fr. Ivan or Stephan Wasylko (607-754-1204). Thank you in advance for your consideration, empathy and compassion.

Happy Anniversary

Happy 40th Wedding Anniversary to William and Pam Scannell! God grant you many more blessed years!

Pirohy Session this week!
(3 Potato batches)

October 25th-26th

Friday, October 25th:

• 7:30 am - Peel potatoes / boil / make filling
• 10:00 am - 12 noon - Make balls

Saturday, October 26th:

• 7:30 am Set-up
• 8:00am - 12 noon - Pinching - coffee - donuts - conversation
• Lunch served afterwards - Yum!

There are many ways to help!! Please consider attending and making the work light and easy for all. We need help both in the kitchen and with pinching… school-age runners too!

Please call your friends and family to attend too.

If you are unable to attend, please consider a donation towards the lunch expenses. 

We do need volunteers to handle the lunch for the session. Please discuss at Coffee Hour!

Thank you for your time and dedication!!!…

Mark Hatala and Nancy Tarcha

Let's Help Ukraine!

St. John's Ukrainian Humanitarian Fund is accepting donations to help Ukrainians during war. Donations will go to provide food and other humanitarian needs.

To make donation online click here

We accept checks as well.

Please make the checks to St. John Ukrainian Humanitarian Fund

Mailing address:

1 Saint John's Parkway
Johnson City NY 13790
 

Cash is accepted in church

Pray for Ukraine!

Prayers for Ukraine are done during each service. To see the schedule click here.

Молитви за Україну проводяться під час кожної служби. За розкладом дивіться тут.

May God bless and protect Ukraine!

Happy Birthday

• October 20: Thomas Klodowski
  
• October 21: Alexis Ranieri
  
• October 22: Sally Shirk

* If your or someone else's birthday is missing or incorrect please let Fr. Ivan know right away.

Please Pray for the Servants of God

Rose, Marlyn, Bob, Nadine, Dannette,
John, Jane, Mary, Zenna, Douglas,
Melanie, William, Marion, Helen,
Mariann, Robert, Jean, Ronald, Brian,
Fr. James, Scott, Andriy, James, William,
Peyton Mary, Michael Dobransky

Upcoming Readings