Oct. 27 – 18th Sunday after Pentecost. Tone 1

Commemoration of the Holy Fathers of the Seventh Ecumenical Council (787). Martyrs Nazarius, Gervase, Protase, and Celsus of Milan (1st c.). Hieromartyr Silvanus of Gaza (311). Ven. Parasceva (Petka) of Epibatima, Thrace, whose relics are in Iasi, Romania (11th c.). St. Mykola Sviatosha, prince of Chernihiv and wonderworker of the Kyiv Caves (1143).

2 Cor. 9:6-11; Lk. 8:5-15;
Heb. 13:7-16; Jn. 17:1-13;

Nov. 3 – 19th Sunday after Pentecost. Tone 2

St. Hilarion the Great of Palestine (371). Martyrs Dasius, Gaius, and Zoticus at Nicomedia (303). Ven. Hilarion of the Kyiv Caves (1067).

2 Cor. 11:31–12:9; Lk. 16:19-31;
2 Cor. 9:6-11; Lk. 6:17-23

Апостол і Євангеліє

Дивіться у вказівках

St. Nicholas Svyatosha

Saint Nicholas Svyatosha, Prince of Chernigov and Wonderworker of the Kyiv Caves (~ 1080 - October 14, 1143) was the first Kyivan Prince who became a monk. Born as Svyatoslav, he was baptized as Pancratius. His memory is celebrated on October 14.

Saint Nicholas was a son of Prince David Svyatoslavich of Chernigov, grandson of Prince Yaroslav Svyatoslavich of Kyiv and Chernigov and great-grandson of Great Prince Yaroslav the Wise. Nicholas was the Prince of Lutsk, and he had a wife and children (his daughter was later married to the Prince St. Vsevolod-Gabriel of Novgorod).

After the death of his wife, Nicholas arrived to the Monastery of the Kyiv Caves and took monastic vows in 1107. Then he went through several kinds of obedience: for 3 years in the kitchen, for another 3 years at the gate, and later in the refectory. Afterwards he took upon himself the vow of silence. He built a garden near his cell and was always in work, constantly reciting the Jesus Prayer. He never took any food except the common monastic meal, and only in small amount. If he, against his will, as the prince had to get something from the people, then he immediately distributed it for the needs of pilgrims and poor people and for the needs of the church. Many books were purchased for the church at his expense. Nicholas was also a zealous peacemaker. In 1142 he reconciled the great princes of Chernigov with Prince Vsevolod.

When Nicholas was a Prince, he had a skilled doctor by the name of Peter. Peter often visited Nicholas in the monastery and advised him to abandon such severe way of life. Once Peter became ill. Nicholas sent him a message: "If you do not take any medicine, you will soon get better. Otherwise you will suffer for a long time". Peter did not obey, took the medicine and almost died. Then he was cured by the prayers of Nicholas.

Later, when Peter became ill again, he obeyed Nicholas' saying: "Do not undergo medical treatment and in 3 days you will be cured". When he was cured, he came to Nicholas who said: "Peter! You ought to become a monk, and to work in the monastery for the Lord and His Blessed Mother instead of me, because I will leave this world in 3 months". When Nicholas showed to Peter the place he prepared for the grave, Peter, loving him greatly, started to ask him: "I know, that if you want, you can ask the Lord to allow me to die instead of you". Then Nicholas advised Peter to take monastic vows and pray for 3 months to get to know the Lord's will.

When 3 months passed, Nicholas asked Peter again: "Do you want me to take you with me?" Peter replied: "I want you to allow me to die instead of you and you will stay here and pray for me". Nicholas said: "Be of good cheer and get ready, because as you wished, on the third day you will leave this life". Peter took the Holy Communion and reposed while Nicholas lived for another 30 years and reached holiness according to his nickname (Svyatosha). When he died, the whole Kyiv gathered at his burial.

After the death of Nicholas, his brother Prince Izyaslav became severely ill. The hegumen of the monastery sent the water form the shrine of St. Theodosius and St. Nicholas' hairshirt. Izyaslav took the water, put the hairshirt on and was healed. Later, every time Prince Izyaslav became ill, he put on this hairshirt and soon got well. He also used to put on this hairshirt when was going to a war. Once Izyaslav committed a sin so he did not dare to put on the hairshirt before the war. That time he was killed in the war. But beforehand, he ordered to be buried in this hairshirt.

Св. Микола Святоша

Блаженний і благовірний князь Микола Святоша був онуком Святослава Ярославича, князя Київського і Чернігівського, який заснував святу, Богом створену, Печерську церкву. Залишивши славу і багатство, честь і владу свого земного князювання заради небесного вічного і прийшовши до Печерського монастиря, він одягнувся в святий чернечий образ.

І преподобний так просяяв світлістю життя свого, що всі бачили його добрі діла і прославляли за нього Бога. Більше за всіх процвітав він у послухах. Спершу преподобний Микола працював на братію в куховарні, рубав своїми руками дрова і на своїх плечах часто носив їх з берега. Старанно робив він і все інше, потрібне для кухні. Після багатьох його трудів дізналися про те його брати, Ізяслав та Володимир, і ледве не змусили його кинути це діло. Проте цей істинний послушник випросив зі сльозами ще один рік попрацювати на кухні для братії. І всього потрудився він там три роки зі всякою старанністю і благоговінням. Потім, як майстерний і досконалий у всьому, приставлений він був сторожем до монастирських воріт і пробув там теж три роки, не відходячи нікуди, окрім церкви. Звідти взяли його служити на трапезі, і це виконував він, як слід, з готовністю.

Коли він пройшов за порядком ступені послуху, ігумен і вся братія вирішили, що йому треба мовчати в келії і працювати в тиші для свого спасіння. Він же, підкоряючись і в цьому, насадив руками біля своєї келії плодовий сад.

Не вживав він нічого іншого, окрім малої кількості спільної монастирської їжі на трапезі.

Якщо ж колись проти волі йому траплялося мати що-небудь, як князю, від своїх колишніх людей, то все роздавав він на прочан, жебраків і побудову церков, і жертвував багато богослужбових книг для них.

Часто траплялося, що коли цей блаженний князь занедужував, працюючи на послуху, тоді лікар на ім'я Петро, дізнавшись про те, готував йому ліки, аби вилікувати яку-небудь його недугу — гарячку або водяну порчу крові. Але завжди, перш ніж він приходив з ліками, Божою допомогою князь видужував і нізащо не дозволяв себе лікувати. Одного разу сталося так, що захворів сам лікар. І послав до нього блаженний, кажучи: «Якщо не прийматимеш ліки, скоро видужаєш, а якщо не послухаєш мене, багато постраждаєш». Той же, вважаючи себе досвідченим лікарем, не послухався і випив приготовані ліки. І, бажаючи позбутися хвороби, ледве не позбувся життя. Потім він одужав молитвою святого. Знову розболівся іншим разом цей лікар, і блаженний послав до нього з такою обіцянкою: «На третій день одужаєш, якщо не лікуватимеш себе». Лікар, покараний за перший непослух, послухався блаженного і, за словом його, третього дня одужав.

Покликав блаженний зціленого і сказав йому: «Петре, тобі потрібно постригтися в ангельський образ і працювати для Господа і Його Пречистої Матері в цьому монастирі замість мене, тому що я через три місяці відійду від цього світу».

Почувши це, лікар Петро впав до ніг його і зі сльозами вигукнув: «Горе мені, господарю мій, благодійнику мій, дорогоцінне життя моє! Хто дбатиме про земну мандрівку мою, хто нагодує сиріт і убогих, хто заступиться за скривджених, хто змилується над безліччю людей, які просять допомоги? Чи ж не казав я тобі: князю, пощади життя своє, тому що багатьом можеш ти бути корисний, і в твоєму житті — життя багатьох. Хіба це не ти зцілив мене силою Божою і твоєю молитвою — і тепер куди сам відходиш, пастирю добрий, на що хворієш, цілителю мій? Скажи мені, рабу твоєму, про твою смертну язву, — і якщо я не вилікую тебе, нехай голова моя буде за голову твою і душа моя за душу твою. Не відходь від мене мовчки, але відкрий мені, пане мій: звідки у тебе така звістка? Якщо від людей — я віддам за тебе моє життя; якщо ж Сам Господь сповістив тебе про це — молися Йому, щоб я помер за тебе. Якщо ти залишиш мене — то де сяду я і оплакуватиму своє сирітство? Чи не на цій купі бур'янів біля воріт, де сидиш ти? Але тут буде замкнено. Що наслідую я з майна твого, коли ти сам голий: чи це залатане руб'я, яке на тобі? Але, відійшовши від світу, ти будеш покладений в нього. Даруй мені хоч твою молитву, як в давнину Ілія Єлисеєві милість, — і я розділю глибину сердечну і води мого життя, і пройду в місце дивовижних осель до Дому Божого (Пс. 41:5) — туди, куди ти хочеш іти. І звірина, після заходу сонця, вміє збиратися і лягати в своєму лігві (Пс. 103:22), але я після твого відшестя не знаю, куди піду; і птах знайшов собі житло, і ластівка гніздо собі, де покласти пташенят своїх (Пс. 83:4), а ти шість років живеш в монастирі і не знайшов собі притулку. Де ж залишиш мене?»

Блаженний князь, піднявши лікаря, який плакав, сказав йому: «Не сумуй, Петре. Господь знає, як зберегти все створіння, яке Він створив Сам; Він подбає про те, щоб прогодувати голодних, заступитися за бідних і врятувати тих, які знаходяться в напасті. Буде він притулком і тобі. А брати мої по плоті хай не за мене плачуть, а за себе і за діла свої, в плачевній юдолі цього світу, аби втішитися в майбутньому блаженстві. Я ж не маю потреби в лікуванні для тимчасового життя, бо давно помер я для всього тимчасового, мертві ж не оживуть, і лікарі не воскресять, як виголошує Ісая (Іс. 26:14).

Сказавши це, блаженний пішов з лікарем до печери і приготував собі місце для поховання. У лікаря ж він спитав: «Хто із нас більше любить це місце?» Лікар же відповів з плачем: «Знаю, що, якщо ти захочеш, зможеш ублагати Господа, щоб тобі жити ще. Мене ж поклади тут!» Блаженний же сказав йому: «Хай буде тобі, як хочеш, якщо є на те воля Божа. В одному образі іночеському послужімо Йому!» Тоді лікар, за порадою блаженного, постригся в іночеський образ і провів три місяці, безперестанку вдень і вночі проливаючи на молитві сльози. Блаженний, втішаючи його, сказав: «Брате Петре, чи хочеш, щоб я взяв тебе з собою?» Той же з плачем відповів: «Хочу, щоб ти дозволив мені померти за тебе, а ти залишися тут і молися за мене». Сказав йому блаженний: «Дерзай, брате, і будь готовий; через три дні, за твоїм бажанням, відійдеш від цього життя».

Отже, Петро, причастившись Божественних і Животворящих Христових Таїн, коли настав передречений час, приліг на одрі і віддав дух свій в руки Господа.

Після смерті ж лікаря блаженний князь Святоша подвизався тридцять років, не виходячи із монастиря. Досягнувши, згідно з ім'ям своїм, довершеного, святого життя, преставився він у вічне життя, до Святішого за всіх святих, Князя смирення, Ісуса.

У день преставлення цього святого князя ледве не все місто Київ зібралося, віддаючи йому останнє цілування і з багатьма сльозами просячи його молитов.

Особливо ж брати блаженного, Ізяслав і Володимир, дізнавшись про смерть його, плакали за ним невимовними сльозами. Ізяслав надіслав до ігумена з благанням дати йому на благословення і розраду хрест померлого, узголів'я і поміст, на якому блаженний клав поклони. Ігумен дав йому зі словами: «По вірі твоїй нехай буде тобі те, від чого чекаєш ти допомоги». Отримавши ці речі, він дбайливо зберігав їх і надіслав на монастир багато золота, щоб віддячити за пам'ять про брата.

Ізяслав цей одного разу тяжко захворів і впав у відчай вже в житті. Бачачи його при смерті, навколо нього зібралися дружина, діти і всі бояри. Він же, трохи заснувши, підвівся і просив напитися води із Печерського колодязя. Сказавши це, він онімів і вже більше нічого не міг промовити. Надіславши до Печерського монастиря, взяли там води, обмивши нею гроб преподобного Феодосія. Дав ігумен і волосяницю преподобного Святоші, щоб одягти в неї його брата. Тоді, перш ніж прийшов посланий з водою і волосяницею, князь Ізяслав сказав: «Ідіть швидше із міста назустріч преподобним отцям Феодосію і Николі». Коли увійшов посланий з водою і волосяницею, знову вигукнув князь: «Микола Святоша!»

Дали йому випити тієї води, наділи на нього волосяницю — і він раптом став здоровий. І всі прославили Бога і угодників Його.

Відтоді Ізяслав завжди брав та одягав на себе цю волосяницю, коли хворів, і негайно одужував. І в кожній битві мав він з собою цю волосяницю й залишався неушкодженим. Одного разу після гріха не наважився він одягти її на себе і тоді був убитий в бою, але спершу заповів покласти себе в ній, сподіваючись, що зцілиться принаймні від вічних хвороб і ран.

St. John's Ukrainian Humanitarian Fund

Ukrainian Families Seeking Sponsors: We have requests from two Ukrainian families seeking sponsors to help them secure travel authorizations to the United States in accordance with the U.S. Government's United for Ukraine Program. Our St. John's Ukrainian Refugee and Humanitarian Assistance Committee stands ready to assist any prospective sponsors who are willing to step forward to help these families in need.

1. The Sakhno Family of four: Maxim, Olha, 14 year old son Artem and 7 year old son Artur with cerebral palsy. The family is originally from Zaporozhe, Ukraine and is temporarily residing in the Czech Republic where the younger child is in rehabilitation and could benefit greatly from medical treatment in the United States. Family members have some English language skills.

2. The Lytovchenko Family of four: Serhii, Iryna, daughter Sofiia, and son Andrii. The family is originally from Bucha, Ukraine the town where invading Russian forces committed countless war crimes against civilians in 2022. They evacuated from Bucha and are currently in the Zarkarpatia Region of Western Ukraine. Both parents have advanced degrees, the husband served and the mother is serving in the Army of Ukraine and they hope to secure their children's future peace and security in the United States.

For further information on how you can work with our committee to respond to these pleas for help please contact Fr. Ivan or Stephan Wasylko (607-754-1204). Thank you in advance for your consideration, empathy and compassion.

Please Welcome

Please welcome newly baptized Robert Michael, Marianne, Robert Peter and Riley Gabriel Lown. May God bless them for many blessed years!

Thank you

Thank you to all who came to help make pirohy. May God grant you health, wellness and many blessed years!

Kitchen 2024 Fall Schedule

Schedule is subject to change, updates are published in the bulletin and email newsletters

• Sunday 10/27 @ Coffee Hour Nut Balls
  
• Saturday 11/2 8:00 Kolachky
  
• Saturday 11/9 8:00 Breads
  
• Saturday 11/16 8:00 Rolls

Let's Help Ukraine!

St. John's Ukrainian Humanitarian Fund is accepting donations to help Ukrainians during war. Donations will go to provide food and other humanitarian needs.

To make donation online click here

We accept checks as well.

Please make the checks to St. John Ukrainian Humanitarian Fund

Mailing address:

1 Saint John's Parkway
Johnson City NY 13790
 

Cash is accepted in church

Pray for Ukraine!

Prayers for Ukraine are done during each service. To see the schedule click here.

Молитви за Україну проводяться під час кожної служби. За розкладом дивіться тут.

May God bless and protect Ukraine!

Happy Birthday

• October 26: Robert Michael Lown
  
• October 27: Ms. Nadine Kalada
  
• October 28: Stephanie Cardarelli
  
• October 28: Sofiia Kapytsia
  
• October 29: Conor Brown
  
• October 30: Jeffrey Skojec
  
• October 30: Oxana Nagorny
  
• November 02: Elijah Holicky
  
• November 02: Dr. Peter A Hatala

* If your or someone else's birthday is missing or incorrect please let Fr. Ivan know right away.

Please Pray for the Servants of God

Rose, Marlyn, Bob, Nadine, Dannette,
John, Jane, Mary, Zenna, Douglas,
Melanie, William, Marion, Helen,
Mariann, Robert, Jean, Ronald, Brian,
Fr. James, Scott, Andriy, James, William,
Peyton Mary, Michael Dobransky

Upcoming Readings