June 11 – 1st Sunday after Pentecost. Tone 8.
ALL SAINTS.

Virgin-martyr Theodosia of Tyre (308). Virgin-martyr Theodosia (730).

Heb. 11:33–12:2 ;
Mt. 10:32-33, 37-38–19:27-30;
The Apostolic Fast – June 12 - July 11

Propers

Liturgy Live Streaming - Пряма Трансляція Літургії

June 18 – 2nd Sunday after Pentecost. Tone 1

All Saints of Ukraine. All Saints of the Holy Mount Athos. Hieromartyr Dorotheos, bishop of Tyre (362). Martyrs Marcian, Nicander, Hyperechius, Apollonius, Leonides, Arius, Gorgias, Selenias, Irene, and Pambo (305-311). St. Theodore the Wonderworker (583). Translation of the relics of the Blessed Ihor-George, great prince of Chernihiv and Kyiv (1150). Blessed Constantine, metropolitan of Kyiv (1159).

Rom. 2:10-16; Mt. 4:18-23;
Heb. 11:33–12:2; Mt. 4:25 - 5:12;

Services & Other Events

YouTube Livestreaming services can be found on YouTube TV search for Ivan Synevskyy

11 June, Sunday:

• 9am – Hours, Confession - Часи і сповідь
• 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія - End of School Prayer
• St. John's Ukrainian Refugee and Humanitarian Assistance Committee will meet in the Memorial Center following Diving Liturgy.

13 June, Tuesday:

• 6:45pm – Choir Rehearsal for Ukrainian Day
• 7pm – Finance Committee Meeting

14 June, Wednesday:

• 5:45pm – Ukrainian Dance Practice

17 June, Saturday:

• 5pm – Great Vespers - Велика Вечірня

18 June, Sunday:

• 9am – Hours, Confession - Часи́ і спо́відь
• 9:30am – Divine Liturgy - Боже́ственна Літургі́я

19 June, Monday:

• 7pm – Parish Council Meeting

 

Fr. Ivan can be reached by call/text c.617-646-9515 or email: fr.i.synevskyy@uocofusa.org

Last Pirohy Session for Ukrainian Day!

June 16th - 17th (Cabbage - 3 batches)

Friday, June 16th

• 12 noon - make balls

Saturday, June 17th

• 8:30 Setup
• 9:00 Pinching
• Lunch served afterwards

Thank you Stephan and Carol Wasylko for providing the yummy meal for last week's session!

Апостол

З Посла́ння до Євре́їв Свято́го Апо́стола Павла́ чита́ння (11:33–12:2)

Браття, усі, які вірою перемагали царства, творили правду, одержували обітниці, закривали пащі левів, гасили силу вогню і уникали вістря меча, зміцнювались від немочі, були сильні на війні, проганяли полки чужинців; жінки одержували померлих своїх воскреслими; інші ж замучені були, не прийнявши визволення, щоб одержати краще воскресіння; інші зазнали наруги та побоїв, а також кайданів і темниці, були побиті камінням, перепилювані, зазнавали катування, помирали від меча, скиталися в овечих і козячих шкурах, терплячи нестатки, скорботи, озлоблення; ті, котрих весь світ не був достойний, скиталися по пустелях і горах, по печерах та ущелинах землі. І всі ці, засвідчені у вірі, не одержали обіцяного, тому що Бог передбачив про нас щось краще, щоб вони не без нас досягли досконалості. Тому і ми, маючи довкола себе таку хмару свідків, скиньмо з себе всякий тягар і гріх, який нас обплутує, і з терпінням будемо проходити поприще, яке лежить перед нами, дивлячись на начальника і виконавця віри Ісуса, Котрий замість радості, яка Йому належала, витерпів хрест, зневаживши посоромлення, і сів праворуч престолу Божого.

Євангеліє

Від Матфея 10:32-33, 37-38; 19:27-30;

Отож кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним; а хто зречеться Мене перед людьми, зречусь того і Я перед Отцем Моїм Небесним. Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недостойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недостойний Мене; і хто не бере хреста свого і йде слідом за Мною, той недостойний Мене. Тоді Петро, відповідаючи, сказав Йому: ось, ми залишили все і пішли слідом за Тобою; що ж нам буде? Ісус же сказав їм: істинно говорю вам, що ви, котрі пішли за Мною, при відновленні світу, коли Син Людський сяде на престолі слави Своєї, сядете і ви на дванадцятьох престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих. І всякий, хто залишить дім, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дітей, або землі заради імені Мого, одержить в стократ і успадкує життя вічне.  І багато хто з перших будуть останніми, і останні першими.

Synaxis of All Saints

The Sunday following Pentecost is dedicated to All Saints, both those who are known to us, and those who are known only to God. There have been saints at all times, and they have come from every corner of the earth. They were Apostles, Martyrs, Prophets, Hierarchs, Monastics, and Righteous, yet all were perfected by the same Holy Spirit.

The Descent of the Holy Spirit makes it possible for us to rise above our fallen state and to attain sainthood, thereby fulfilling God's directive to "be holy, for I am holy" (Lev. 11:44, 1 Peter 1:16, etc.). Therefore, it is fitting to commemorate All Saints on the first Sunday after Pentecost.

This feast may have originated at an early date, perhaps as a celebration of all martyrs, then it was broadened to include all men and women who had borne witness to Christ by their virtuous lives, even if they did not shed their blood for Him.

Saint Peter of Damascus, in his "Fourth Stage of Contemplation," mentions five categories of saints: Apostles, Martyrs, Prophets, Hierarchs, and Monastic Saints (Philokalia [in English] Vol. 3, p.131). He is actually quoting from the Octoechos, Tone 2 for Saturday Matins, kathisma after the first stichology.

Saint Νikόdēmos of the Holy Mountain (July 14) adds the Righteous to Saint Peter's five categories. The list of Saint Νikόdēmos is found in his book The Fourteen Epistles of Saint Paul (Venice, 1819, p. 384) in his discussion of I Corinthians 12:28.

The hymnology for the feast of All Saints also lists six categories: "Rejoice, assembly of the Apostles, Prophets of the Lord, loyal choirs of the Martyrs, divine Hierarchs, Monastic Fathers, and the Righteous...."

Some of the saints are described as Confessors, a category which does not appear in the above lists. Since they are similar in spirit to the martyrs, they are regarded as belonging to the category of Martyrs. They were not put to death as the Martyrs were, but they boldly confessed Christ and came close to being executed for their faith. Saint Maximus the Confessor (January 21) is such a saint.

The order of these six types of saints seems to be based on their importance to the Church. The Apostles are listed first, because they were the first to spread the Gospel throughout the world.

The Martyrs come next because of their example of courage in professing their faith before the enemies and persecutors of the Church, which encouraged other Christians to remain faithful to Christ even unto death.

Although they come first chronologically, the Prophets are listed after the Apostles and Martyrs. This is because the Old Testament Prophets saw only the shadows of things to come, whereas the Apostles and Martyrs experienced them firsthand. The New Testament also takes precedence over the Old Testament.

The holy Hierarchs comprise the fourth category. They are the leaders of their flocks, teaching them by their word and their example.

The Monastic Saints are those who withdrew from this world to live in monasteries, or in seclusion. They did not do this out of hatred for the world, but in order to devote themselves to unceasing prayer, and to do battle against the power of the demons. Although some people erroneously believe that monks and nuns are useless and unproductive, Saint John Climacus had a high regard for them: "Angels are a light for monks, and the monastic life is a light for all men" (LADDER, Step 26:31).

The last category, the Righteous, are those who attained holiness of life while living "in the world." Examples include Abraham and his wife Sarah, Job, Saints Joachim and Anna, Saint Joseph the Betrothed, Saint Juliana of Lazarevo, and others.

The feast of All Saints achieved great prominence in the ninth century, in the reign of the Byzantine Emperor Leo VI the Wise (886-911). His wife, the Holy Empress Theophano (December 16) lived in the world, but was not attached to worldly things. She was a great benefactor to the poor, and was generous to the monasteries. She was a true mother to her subjects, caring for widows and orphans, and consoling the sorrowful.

Even before the death of Saint Theophano in 893 or 894, her husband started to build a church, intending to dedicate it to Theophano, but she forbade him to do so. It was this emperor who decreed that the Sunday after Pentecost be dedicated to All Saints. Believing that his wife was one of the righteous, he knew that she would also be honored whenever the Feast of All Saints was celebrated.

Доки стоїть Стіна…
(Ікона Божої Матері «Нерушима Стіна»)

Була колись на світі держава, яка називалася Русь. Правили нею князі, що трималися поганських звичаїв. Столицю свою вони заснували в Києві, славному місті. І возили з нього купці товари Дніпром аж до самого Чорного моря, а морем досягали Константинополя. Проте, хоч і торгували (а часом і воювали) руські князі з візантійцями-християнами, віру їхню переймати ніяк не хотіли. Стали християнами Аскольд і Дір – то й загинули як мученики, а на їхнє місце прийшли князі-погани. Не приймала Русь віру Христову.

Та ось після загибелі чоловіка, князя Ігоря, стала правити в Києві княгиня Ольга. Чулим жіночим серцем сприйняла вона Спасителя і стала християнкою. Прагла й нащадків своїх навернути до правдивої віри, але син її Святослав не хотів слухати материнських повчань. Його цікавила тільки війна, і в ній князь сподівався на допомогу своїх поганських богів. До часу князь Святослав справді перемагав, але гірка поразка чатувала на нього: врешті решт він програв і був убитий печенегами. Ольжин онук Володимир спочатку теж не слухався мудрої бабусі — вів розпусне життя, молився поганським богам і приносив їм криваві жертви. Але минули роки й бабусині молитви досягли врешті серця правителя та відкрили його для Бога. Князь Володимир розкаявся у своїх гріхах, сам прийняв хрещення і народ свій привів до нього. З того часу стали русичі християнами. Почали вони зводити церкви, щоб прославляти в них Бога й Царицю Небесну.

Так і син князя Володимира Ярослав, якого прозвали Мудрим, надумав збудувати храм Святої Софії, тобто Премудрості Божої, щоб красою не поступався константинопольським храмам. Запросив майстрів він вправних: мулярів, теслярів, іконописців — і наказав їм звести такий храм. Старанно виконували майстри наказ князя, бо працювали не лише для нього, передусім для Бога. Тож, року Божого 1037 постав посеред Києва храм краси досі небаченої. Був прекрасний він і зовні своїми білокамінними стінами та золотими банями, а коли люди потрапляли всередину, то здавалося їм, що вони вже на небі. Чудові мозаїки прикрашали стіни, стелю й навіть підлогу церкви, вигравали всіма барвами веселки. Але найперше погляд линув до величного надвівтарного образу Пресвятої Богородиці, Яку князь Ярослав вважав своєю Заступницею і Якій присвятив цей храм. Адже Софія — це одне з імен, яким величають Царицю Небесну. Князь Ярослав Мудрий так шанував Пречисту Діву, що під час освячення Благовіщенської церкви на Золотих воротах у Києві посвятив Їй увесь руський народ. І, напевно, щоб скріпити цю посвяту, наказав іконописцям створити з мозаїки над вівтарем Софіївського собору величний образ Пресвятої Заступниці, Яка підносить руки в молитві.

Ось як описував цей чудотворний образ відомий мандрівник Муравйов: «Зріст Богородиці величезний, як і всі Її діяння на Русі. Вона стоїть на золотому камені, покладеному в непохитну основу для всіх, хто прибігає під Її захист. Небесного кольору Її хітон, червлений пояс і на ньому висить черезплічник, яким Вона висушує стільки сліз. Блакитні поручі на Її зведених до неба руках. Золоте покривало опускається з голови та перекинуте, як мофорій на ліве плече, на знамення Її покрову, ширшого за хмари, за гласом церковних пісень. Світла зірка горить на чолі Богоматері та дві зірки на раменах: бо Вона Сама Мати Невгасимого Світла, була для нас Зорею Невгасимого Сонця».

На великій дузі склепіння, в усю її довжину Ярослав Мудрий наказав викласти чорною мозаїкою по-грецьки напис, який перекладається так: «Бог посеред нього — воно не захитається; Бог допоможе йому зранку» (Пс. 45, 6).

Відтоді серед киян поширився переказ, що місто їхнє не загине доти, доки тримає над ним руки Божа Мати в Софіївському соборі. І справді, коли віра в людях підупала, коли вони забули про покаяння та зашкарубли в гріхах, коли князі стали шматувати рідну землю на малі вотчини й лити кров у братовбивчих усобицях, прийшла покаранням на київські землі орда хана Батия. Татари спалили Київ, сплюндрували Софіївський собор. Але стіна, на якій викладено чудотворний образ Божої Матері з піднятими в молитві руками, залишилася неушкодженою. Так само непохитно простояла вона дев'ять віків — витримала всі руйнації та перебудови храму. Тому цей образ і стали називати «Нерушимою Стіною».

А ще називають його Орантою. З грецької мови це слово перекладається як Молитвениця. Богородицю-Оранту зображають з піднятими в молитві руками та долонями, розкритими назовні. Це жест заступницької молитви. Колись у Давньому Римі, ще в дохристиянські часи, існував звичай: рано-вранці кожна матрона (жінка-господиня, мати родини) починала день із заступницької молитви за свою сім'ю — ставши, як оранта, вітала вона сонце. Цей звичай перейняли римські християнки — тільки молилися вони вже не поганським богам, а Господу Ісусові Христу, Сонцю Правди. А ще вони вірили: як кожна мати молиться за свою родину, так Мати Божа молиться за всіх Божих дітей.

З давніх давен у християнському світі затвердилася певна традиція зображення Богородиці на іконах — іконографічний канон. Пречиста Діва має бути в довгому платті-хітоні, зазвичай небесного кольору. Її голову на знак того, що Вона заміжня жінка, покриває намітка — покривало-мофорій. Його найчастіше пишуть червоними кольорами на ознаменування страждань Богородиці та на згадку про Її царське походження. Мофорій прикрашають три золоті зірки — одна на чолі та дві на плечах. Вони символізують, що Божа Мати до Різдва, у Різдві та після Різдва перебуває Дівою. Крім того, три зірки — символ Святої Трійці. Ще одна важлива деталь вбрання Богородиці — поручі-нарукавники. Поручі — це деталь убору священиків; на іконах — це символ співслужіння Божої Матері (а в Її особі й усієї Церкви) Первосвященикові Ісусові Христу. Так само, як для вбрання, встановлено певні канони і для розташування образу Пречистої на іконі. Таких іконографічних типів дуже багато, але серед них є основні, які повторюються чи варіюються в інших. Образ Оранти-Молитвениці — один з найдавніших, на нього натрапляємо ще в римських катакомбах ІІ століття. Від інших типів зображень Богородиці Оранту відрізняє особлива урочистість і величність. У православних храмах такі ікони розміщують у верхній частині вівтаря.

Київську Оранту зображено без Предвічного Дитятка. Таке трапляється рідко. Частіше Богородицю-Оранту зображають разом із Богодитиною. Зображення Христа розташовують у круглому медальйоні або напівпрозоро на рівні грудей Матері. На наших теренах цей іконографічний тип отримав особливу назву — «Знамення». При цьому головне значення образа перемістилося від заступницької молитви до здійснення пророцтв Старого Завіту («Ось, Діва прийме в утробі і народить Сина… [Іс. 7,14]) і до Благовіщення.

Є ще два основних типи зображень Богородиці, про які слід знати кожному з нас: Одигітрія — з грецької Провідниця, та Елеуса, що означає Милування.

Божа Мати-Одигітрія — найпоширеніше зображення Богородиці, така ікона обов'язково є в кожному храмі. Передання оповідає, що першим Одигітрію написав Євангеліст Лука. Від інших ікон цей тип відрізняється тим, що маленький Ісус, Який сидить на руці Матері, однією ручкою благословляє молільника, а в другій тримає сувій. При цьому Богородиця вказує на Спасителя рукою. Саме тому образ і називається Провідниця — Пресвята Богородиця вказує на Шлях Життя, Яким мають іти люди. Син і Мати на таких іконах не прихиляються одне до одного, а сидять прямо й статечно. Головний зміст ікони: Небесний Цар і Суддя прийшов у світ, люди мають поклонитися Предвічному Дитяткові.

А ось на образах типу Елеуса навпаки — маленький Ісус притуляється щокою до щоки Своєї Матінки. Ікона передає ніжність стосунків Матері й Сина. Між Ними немає відстані, Їхня любов — безмежна та всеосяжна. А ще зображення Богородиці на іконах завжди символізує усю Церкву Христову, тому Елеуса показує ще й повноту любові між Богом і людиною — ту повноту, яка можлива лише в лоні Матері-Церкви. У цій іконі також приховано нагадування про хресну жертву Спасителя — найвищий прояв любові Бога до людей. На знак цього Дитятко Ісус може бути зображений із схрещеними ніжками або з хрестиком у руці.

Кожна ікона — Одигітрія, Елеуса, Оранта чи інша — має нагадувати людині про Бога, про віру, про Господню правду та любов, закликати до молитви.

Тепер ти знаєш, що ікона  — не просто картинка. Це сповнена глибокого символічного змісту проповідь — «мальоване слово». А ще — вікно в Небо. Зазирни у нього, помолися перед святим образом. І Небо зійде у твоє серце.

А ще обов'язково навідайся до Софіївського собору, щоб поглянути на чудотворний образ Київської Оранти, помолитися перед ним у старовинному храмі й зрозуміти: поки за нас заступаються Христос і Пречиста Матінка, жодне лихо не зможе нас здолати. Вони — наша Нерушима Стіна. Тож тримаймося Їх з усіх наших сил — і не загинемо.

As we continue to remember the 90th anniversary of the horrific and tragic 1932-1933 Holodomor, the UHEC presents its second Holodomor exhibition Depicting Genocide: 20th Century Responses to the Holodomor. In addition to presenting historical background, the exhibit will explore how artists attempted to convey the horrors of the Holodomor from the 1950s through the 1990s in a variety of styles and media. Works are drawn from the UHEC's permanent collections, including the exhibition cornerstone — the unveiling of the recently restored 1962 masterpiece Zemlia (The Earth) by Bohdan Pevny.  The exhibition will also be available to view online.

The in-person exhibition is generally open 9am-12pm and 1pm-5pm on business days, except Federal holidays and Orthodox feast days (Old Calendar). Please contact us to confirm hours.

Congratulations!

Congratulations to Mariia Astakhova on her induction into Binghamton East Middle School's National Junior Honor Society on Tuesday, June 6, 2023. Mariia was nominated for induction into the honor society by her teachers based on the scholarship, leadership, service, citizenship and character that she has displayed since starting school in mid-September following her family's arrival from war torn Mariupol, Ukraine. Our parish family joins Mariia's proud parents and brother Davyd in wishing her continued success in all of her future endeavors.

Letter from Ukrainian Day Chairman

June 10, 2023

Dear Parish Members:

Last year's Ukrainian Day Festival drew a record crowd. Thanks to all of the hard work of our parishioners and friends of St. John's who volunteer to help at the festival we were able to get through the day, although at times the public had extended wait times. Since last years festival the chairs have been meeting to brainstorm as to what we can to do better to serve the public quicker. As the Festival is one day this year we are expecting a larger crowd. When you are signing up to work at this years festival we are asking that you consider working full day shifts if you can in order to serve the public in a timely manner. Thank you for your continued support and for making our Ukrainian Day Festival success, it is greatly appreciated.

Regards,

Miranda Klish

Miranda Klish
Chairman

Roll Baking Session

A roll baking session has been scheduled for Saturday, 6/24 at 8 AM.  There are lots of jobs (rolling, rising, sipping coffee, visiting, baking, buttering, cooling and bagging) and many hands make light work.

Please plan to bake your specialties for Ukrainian Day.  If you need ideas on what to bake, check with Jody or Kristi.  Please plan to deliver baked goods to the hall by Friday, 7/14 3-4 PM. 

Regards, Jody

Piano Concert

On June 18, during the coffee hour, Piano Students of Pani Maria Stets will perform a number of music pieces. The students are: Sabina and Damian Bhandari, Sophia and Maxim Synevskyy.

In Preparation for Ukrainian Day

FULL SIZE REFRIGERATOR needed for Ukrainian Day. If you have one to donate please contact Miranda Klish 607-761-6919 or Mark Hatala 607-779-8597. Thank you!

Save the Date

Ukrainian Day 2023 is scheduled for July 15. Plan ahead, invite your family and friends, spread the word around. The preparation is already underway, please come to help during work sessions or help in the way you can.

Let's Help Ukraine!

St. John's Ukrainian Humanitarian Fund is accepting donations to help Ukrainians during war. Donations will go to provide food and other humanitarian needs.

To make donation online click here

We accept checks as well.

Please make the checks to St. John Ukrainian Humanitarian Fund

Mailing address:

1 Saint John's Parkway
Johnson City NY 13790
 

Cash is accepted in church

Pray for Ukraine!

Prayers for Ukraine are done during each service. To see the schedule click here.

Молитви за Україну проводяться під час кожної служби. За розкладом дивіться тут.

May God bless and protect Ukraine!

Happy Birthday

• June 12: Nick Shirk

* If your or someone else's birthday is missing or incorrect please let Fr. Ivan know right away.

Please Pray for the Servants of God

Rose Klodowski, Marlyn Klish,
Bob Rucky, Nadine Binns,
John Haluska, Olga Kulik, Jane Ellsworth,
Lesia Klysh, Zenna Mihovan,
Melanie Klish, Helen Kaspryk,
William Harder, Marion Kaspryk,
Jean Sankowski, Brian Baxendale, Pipinos,
Elijah, Peter, William, Kristi, Fr. James

Upcoming Readings

Mon. June 12 – Rom. 2:28–3:18; Mt. 6:31-34–7:9-11;
Tue. June 13 – Rom. 4:4-12 ; Mt. 7:15-21;
Wed. June 14 – Rom. 4:13-25; Mt. 7:21-23;
Thu. June 15 – Rom. 5:10-16; Mt. 8:23-27;
Fri. June 16 – Rom. 5:17–6:2; Mt. 9:14-17;
Sat. June 17 – Rom. 3:19-26 ; Mt. 7:1-8;