Dec. 24 – 29th Sunday after Pentecost, of the Holy Forefathers. Tone 4

Ven. Daniel the Stylite of Constantinopole (490). Martyr Mirax of Egipt (640). Martyr Acepsius and Aeithalas at Arbela in Assyria (VII). Ven. Luke the New Stylite of Chalcedon (979). Ven. Nicon the Dry of Kyiv Caves (1101). Ven. Kuksha of Odessa (1964).

Col. 3:4-11; Lk. 14:16-24;

Dec. 31 – 30th Sunday after Pentecost, before Nativity, of the Holy Fathers. Tone 5

Martyr Sebastian at Rome and his companions (287). St. Modestus, archbishop of Jerusalem (4th c.). Ven. Florus, bishop of Amisus (7th c.). Ven. Michael the Confessor at Constantinople (845).

Heb. 11:9-10, 17-23, 32-40 ;
Mt. 1:1-25;

Апостол

З Посла́ння до Колосян Свято́го Апо́стола Павла́ чита́ння (3:4-11)

Браття, коли ж явиться Христос, життя ваше, тоді і ви з'явитесь з Ним у славі. Отже, умертвіть земні члени ваші: блуд, нечистоту, пристрасть, злу похоть і користолюбство, що є ідолослужіння, за які гнів Божий йде на синів противлення, серед яких і ви колись були, коли жили поміж ними. А тепер ви відкладіть усе: гнів, лютість, злість, лихослів'я, лайливість уст ваших; не говоріть неправди один одному, скинувши вітху людину з ділами її та вдягнувшись у нову, яка оновлюється в пізнанні за образом Творця її, де нема ні елліна, ні іудея, ні обрізання, ні необрізання, варвара, скіфа, раба, вільного, але все і у всьому Христос.

Євангеліє

Від Луки 14:16-24

Ісус розповів таку притчу: один чоловік справив велику вечерю і запросив багатьох, і коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове. І почали всі, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: я купив землю і мені треба піти і оглянути її; прошу тебе, вибач мені. Другий сказав: я купив п'ять пар волів і йду випробувати їх; прошу тебе, вибач мені. Третій сказав: я оженився і через те не можу прийти. І, повернувшись, раб той розказав про це господареві своєму. Тоді, розгнівавшись, господар дому сказав рабові своєму: піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих. І сказав раб: господарю! зроблено, як ти звелів, і ще є місце. Господар сказав рабові: піди на дороги і загорожі і умовляй прийти, щоб наповнився дім мій. Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері, бо багато званних, та мало вибраних.

Sunday of the Holy Forefathers

On this Sunday the Church commemorates the Holy Forefathers, i.e. the earthly ancestors of our Lord Jesus Christ, beginning with the first man, Adam, and on through Seth, Enoch, Noah, Abraham, Isaac, Jacob, King David, and others. These ancient people, separated from us by millennia, nevertheless have a direct and close bearing upon us, contemporary Orthodox Christians.

What connection is there between them and us? In general, the Church brings them to our attention now, right before Christmas, largely because of their faith – their belief in the promise given by God to Adam during his expulsion from the garden of Eden, that in the end a Saviour will come into the world and will redeem mankind from original sin. All the forefathers – who lived on earth long before the birth of Christ – lived and burned with this faith, never allowing it to be extinguished. They are a shining example to us, who are living on earth after the incarnation of our Lord. Just like those ancient people we, too, have never actually seen Christ: they only knew that He would come into the world, while we know that He did come into the world. But they firmly believed in His coming and their faith was justified.

We are expected to have even greater faith. We must believe that the Lord was, and is, and will be; that He lived on earth as a man; that through His Church He remains with us constantly; and that He will again return to earth to judge mankind. But for such a faith the Lord Himself promises us eternal bliss. When Jesus Christ appeared before the doubting Apostle Thomas, who could not believe in the Lord's resurrection unless he actually touched Christ's wounds, and upon touching them cried out: "My Lord and my God!", then the Lord said to the apostle: "Because thou hast seen Me, thou hast believed; but blessed are they that have not seen, and yet have believed."

But apart from faith there is something else that binds us closely with the ancient forefathers – and that is their faithfulness to the awaited Messiah. They lived surrounded by a pagan world – a world which did not yet know Christ, but which had already rejected God. We too, dear brethren, live in a similar and even worse situation. For nineteen centuries after the birth of Christ the world lived with Christ and the Christian culture, but in the 20th century an abrupt change took place. We now live in a post-Christian era, in a world that has once again become totally immersed in paganism.

We often hear mention of the arrival of a "new age." However, there is nothing new in this "new age" except for its more modern form. It is the same old rejection of God and even negation of God, and moreover – a complete rejection of Christ and profanation of Christ. Most Christians do not even see how they are perverting their Christian faith in trying to modernize it, and how they are betraying Christ in attempting to unite with the religions of His persecutors and abusers.

What is so special about the Holy Forefathers and who were they? The word "forefathers" means just that: very distant ancestors of ours. Our most distant ancestors were Adam and Eve, followed by the biblical patriarchs Noah, Abraham, Isaac, Jacob, and others who are mentioned in the Holy Bible. What was so special about them? Adam and Eve were the first human beings who committed a sin, but they were also the first people to repent. They repented of their transgressions all of their life.

The common denominator for all the Forefathers was their faith in the true God, the Creator of this world and of all things visible and invisible, just like we sing in our Creed at every Divine Liturgy.

The Holy Forefathers very strictly and faithfully followed all the commandments which God sent them: they never compromised their faith because of surrounding circumstances. They firmly believed that what was right was right and what was wrong was wrong, regardless of what the majority of people were doing and thinking. In other words, the holy Forefathers did not subscribe to the man-made theory of "political correctness"! It was not always easy for them, but they never compromised their faith.

Christianity is a struggle: it always was and always will be. Moral and spiritual values never change. Right is always right and wrong is always wrong. People very frequently forget or ignore the fact that God is outside the concept of time. Time exists only for mortal beings and will someday come to an end, while God's laws are outside time and, therefore, have an eternal value.

In the holy Gospel the Lord Jesus Christ says: "I came not to send peace, but a sword" (Matt. 10:34). The sword is a symbol of combat – primarily spiritual combat. We have to fight throughout our entire life, and the most difficult battle is within ourselves. But before engaging in combat we have to know whether we are on the right path. Therefore, we should not blindly follow the actions of the majority in our society. In ancient times the great Greek philosopher Socrates said: "The majority is never right." All revolutions have been based upon the principle of how to control and lead the majority.

And so the Holy Forefathers have shown us many bright examples of how to act and how to think: first of all, that God should be very real for us and not something abstract, and secondly, that we should examine our surrounding environment against this background. Thus we will be able to see how much Western Christianity has lost its focus on God and a godly life. Western Christians have, unfortunately, lost a true understanding of God. The image of God in Western Christianity has gone from bad to worse and is far removed from reality. Just think: what has eternal value in our environment nowadays? We are surrounded by spiritual emptiness or a horrible distortion of all things divine.

And so, dear brethren, against the background of this horrifying world, let us remember not only the faith of the Holy Forefathers, but also their faithfulness to Christ the Saviour; and as we prepare very soon to celebrate His Nativity, let us turn away from the paganism that surrounds us, and let us witness our total devotion and loyalty to the One Who said: "Lo, I am with you until the end of time." Amen.

Преподобний Никон Сухий Печерський

Цей блаженний в'язень Никон походив із знатного роду, з міста Києва. Прийшовши до Печерського монастиря, він спершу підкорив свій розум і всього себе на послух Христові і був майстерним ченцем. Потім же, коли прийшли злочестиві половці, вони взяли його в полон одночасно зі святим Євстратієм Печерським і вивели з монастиря в свою країну, і тут його тримали в оковах.

Один христолюбивий киянин прийшов туди викупити полонених. Блаженний же Никон не бажав того, як думав христолюбець, з тієї причини, що у нього в Києві багаті родичі, і він хоче бути викуплений ними. Христолюбець, викупивши багатьох, повернувся додому і розповів про блаженного. Почувши про це, його рідні з великими грошима прийшли викупити його, але блаженний Никон сказав їм: «Не витрачайте даремно вашого майна. Якби Господь хотів, щоб я був вільний, Він не віддав би мене в руки цих нечестивих. Він Сам віддає в полон тих, кого хоче. Але ми, якщо приймаємо добре з рук Господніх, чи не приймемо зле?» (Йов. 2:10). Рідні докоряли йому і повернулися з усім багатим викупом своїм назад.

Тоді той, хто взяв блаженного в полон, і інші половці, побачивши, що не збувається їх бажання, почали жорстоко мучити раба Божого.

І три роки щодня катували вони блаженного: зв'язавши його, з окутими руками і ногами клали на вогонь, розрізали ноги, морили голодом і спрагою по дню, по два і по три. Влітку виставляли його на сонце, що гаряче припікає, взимку кидали його в мороз на сніг. Бо так само чинили з ним безбожні половці, щоб він викупив себе. Але блаженний Никон дякував Богові за все і молився Йому безперестанку, і говорив мучителям своїм: «Христос без мзди позбавить мене від рук ваших, і я вже повідомлений про це. Мені з'явився брат мій Євстратій, якого ви продали жидам на розп'яття, але вони будуть засуджені за нього з батьками своїми, які сказали: «На нас Його кров і на наших дітей» (Мв. 27:25). Ви ж, окаянні, будете відчувати муки з Іудою, що продав Господа на Хрест. Той, що з'явився мені, сказав так: «Через три дні будеш ти в монастирі, заради святих Антонія і Феодосія та інших з ними преподобних Печерських».

Чуючи це, половчанин, який взяв його в полон, думав, що він хоче бігти, і підрізав йому коліна, щоб він не міг бігти. І пильно його сторожили, і ось, в третій день, в шосту годину, коли всі сиділи зі зброєю навколо нього, блаженний в'язень раптово став невидимий, тільки ті, які сторожили його, чули голос: «Хваліте Господа з небес» (Пс. 148:1).

Отже, невидимо принесений був святий в Печерську церкву Пресвятої Богородиці в той час, як почали на святій Літургії співати причастний стих. І вся братія, зібравшись, питала його: «Як прийшов ти сюди?» Він же спершу хотів приховати те велике чудо, але всі, побачивши його зв'язаним і скутим важкими ланцюгами, пораненим і закривавленим, примушували його сказати правду, а тому, нарешті, він проти волі відкрив їм, що відбулося.

І не хотів він зняти залізо з рук і ніг своїх. Ігумен же сказав йому: «Брат, якщо б Господь захотів, щоб ти терпів ще, Він би не вивів тебе з полону. Тепер підкорися волі нашій». Отже, знявши з нього залізо, перекували його на потреби вівтаря.

Через багато днів, коли уклали мир з половцями, прийшов до Києва половчанин, який тримав у полоні блаженного Никона, і увійшов до Печерського монастиря. Побачивши свого полоненого, блаженного Никона, він впізнав його і розповів про нього все докладно ігумену та братії. І не повернувся більше додому, але, вражений цим, охрестився і став чорноризцем з іншими половцями свого роду, що прийшли до Києва, і з ними закінчив в покаянні своє життя в Печерському монастирі, служачи полоненому своєму, блаженному Никону.

Багато було і інших пречудних чудес цього блаженного і святого мужа Никона, з яких згадаємо наступне.

Коли ще блаженний був в полоні, довелося одного разу полоненим розболітися від голоду і нужди, і були вони при смерти. Тоді блаженний, який розділяв з ними узи, заповідав їм не брати нічого зі страв поганих, своєю молитвою всіх зцілив і допоміг невидимо позбутися уз.

Коли святий перебував в тому ж полоні, одного разу розболівся сам той половчанин, який взяв його в полон, і, вже близький до смерті, заповів дружинам своїм і дітям розіп'яти над труною його полоненого чорноризця Никона. Блаженний же полонений, передбачивши духом, що згодом половчанин покається, помолився про нього і зцілив його. Так і себе позбавив від гіркої смерті тілесної і його не тільки від тілесної, але й від душевної.

У стражданні своєму цей в'язень горів вогнем любові Божої, світився богоугодно добрими справами.

Нарешті, звільнений він був і від уз тілесних. І за прийняте ним зів'янення в житті цьому по смерті прийняв нев'януче нетління свого тіла, в якому понині спочиває в печері. Духом же увійшов в спадщину нетлінну, нескверну і нев'янучу, приготовану йому на небесах при джерелі життя вічного, і прийняв нев'янучий вінець слави.

В даний час мощі преподобного Никона Сухого знаходяться в Ближніх печерах.

Venerable Daniel the Stylite of Constantinople

Saint Daniel the Stylite was born in the village of Bethara, near the city of Samosata in Mesopotamia. His mother Martha was childless for a long while and in her prayers she vowed that if she had a child, she would dedicate him to the Lord. Her prayers were heard, and Martha soon gave birth to a son, who was without a name until he was five years of age.

The boy's parents desired that since he was born through the good-will of God, he should also receive his name from God. They took their son to a monastery located nearby and approached the igumen. The igumen gave orders to take down one of the service books, and unrolled it at random. He found the Prophet Daniel (December 17) mentioned in it. Thus did the boy receive his name. The parents asked that he might remain at the monastery, but the igumen would not accept him, since he was still only a small boy. At twelve years of age, saying nothing to anyone, the child left home for the monastery.

His parents were happy when they learned where their son was, and they went to the monastery. Seeing that he was still going about in his worldly clothes, they besought that the igumen should clothe him in the angelic garb. That Sunday the igumen fulfilled their request, but permitted them often to visit their son. The brethren of the monastery were astonished at the saint's ascetical efforts.

Once, Saint Simeon the Stylite (September 1) visited the monastery. He foretold to the young monk that he too would undertake the feat of pillar-dwelling. Saint Daniel continued with his ascetic life in seclusion. When the place of a new exploit was revealed to him in a vision, he withdrew into the Thracian wilderness together with two disciples. They set up a pillar, upon which Saint Daniel dwelt for 33 years. People thronged to the pillar, the unfortunate and those who were sick, and all received help and healing from Saint Daniel. Byzantine emperors also sought the prayers of the holy ascetic. The most notable of the saint's predictions was about a great fire in Constantinople. Saint Daniel possessed also the gift of gracious words. He guided many onto the path of correcting their lives. The monk reposed in his eightieth year.

Преподобний Кукша, сповідник Одеський

Преподобний Кукша Одеський народився 12 (25) січня 1875 року в селі Арбузинка Херсонської губернії в сім'ї благочестивих Кирила і Харитини Величко і в святому Хрещенні названий Косьма. Ще з дитинства преподобний вкусив радість молитви і всім серцем полюбив православне богослужіння. Прагнучи все своє життя присвятити Богу, двадцятирічним юнаком Косьма вирушив в паломництво по святих місцях Сходу. Відвідавши святий Град Єрусалим і Афонську гору, він удостоївся чудесних знамень і твердо вирішив прийняти чернецтво.

Зміцнюваний молитвами преподобного старця Іони Київського і батьківським благословенням, Косьма стає послушником Афонського Пантелеймонівського монастиря. 28 березня 1902 року був пострижений у рясофор з ім'ям Костянтин, а 23 березня 1905 року – в чернецтво і названий Ксенофонтом. Духовним батьком його був старець Мелхиседек, у якого юний подвижник вивчав основи чернечого подвигу. Через сімнадцять років преподобному довелося покинути Афон. Господь закликав його до подвигу на рідній землі.

У 1913 році він стає насельником Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. В час воєнного лихоліття святий разом з іншими ченцями ніс послух брата милосердя в санітарному поїзді. 8 квітня 1931 року преподобний був пострижений у велику схиму з ім'ям Кукша, в честь преподобномученика Кукші Печерського, а через кілька років висвячений в сан священника. З 1938 року для преподобного починається важкий десятирічний сповідницький подвиг. Його засуджують до п'яти років таборів, а після відбуття терміну – до п'яти років заслання. Тільки благодать Божа, що зміцнює немочі людські, зберегла живим засланого на важкі роботи в жахливих умовах 60-річного старця. Лише в 1948 році, пройшовши табори і заслання, він зміг повернутися в Києво-Печерську Лавру і до нього, молитовника, подвижника і непохитного сповідника, стали звертатися віряни, шукаючи поради і духовної допомоги.

Величезний потік людей, що приходять до святого, не міг не дратувати богоборчу владу, і преподобний Кукша був переведений в Почаївську Лавру. Але і там він продовжував окормлювати своїх численних духовних чад, залишаючись палаючим вірою світильником, сяючим у темряві безбожництва і відчаю. За його молитвами приходили до віри атеїсти, приєднувалися до Церкви сектанти, немічні отримували зцілення. Все це стало причиною переведення преподобного в Іоанно-Богословський Хрещатицький монастир в Чернівецькій єпархії, а потім в Свято-Успенський Одеський монастир, де старець провів останні чотири роки свого подвижницького життя.

У 1964 році старець спочив у Господі. Але і після смерті преподобний не залишив своїх духовних чад. На його могилі, що стала місцем паломництва православних, не переставали відбуватися чудеса і зцілення. Вдячна пам'ять про святого подвижника, сповідника і чудотворця жила в серця вірян, і в 1994 році, через тридцять років після смерті святого, з благословення Високопреосвященнішого митрополита Агафангела, були знайдені нетлінні мощі святого. Урочистості прославлення преподобного Кукші в лику святих очолив Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всієї України, який ще за життя знав святого. І зараз преподобний, який все своє життя віддав на служіння Богу і людям, продовжує молитися про всіх, хто просить його допомоги, виливаючи благодать зцілення через свої чесні мощі, що знаходяться в Свято-Успенському Одеському чоловічому монастирі.

A Call to Action

On Wednesday, December 6, members of the U.S. Congress blocked an emergency spending bill to provide additional aid to Ukraine in her battle against Russia's genocidal aggression that seeks to eliminate our ancestral homeland, her people, history, culture and churches. Congress's failure to approve additional funding for Ukraine when it is needed most is beyond reason and decency, as we recall that December 5, marked the 29th anniversary of the signing of the Budapest Memorandum.  This memorandum was signed by the Ukrainian Government in good faith and led to Ukraine giving up her arsenal of nuclear weapons in exchange for security assurances from the United States, the United Kingdom, and yes Russia.

As Russia's invasion and illegal annexation of Crimea approaches its 10th year and the full scale war against Ukraine approaches its 22nd month, we American citizens of Ukrainian descent and friends of Ukraine cannot, must not, allow America's security assurances to Ukraine give way to Ukraine fatigue and competing conflicts in other parts of the world.  We must act and make our voices heard.

Please call on your Congressional representatives to stand with and support Ukraine. Your call will be logged in, counted like your vote in the elections, and will make a difference. We ask that you please make four calls. One to the White House, your two Senators, and your House representative.  Just fifteen minutes of your day will help us save Ukrainian lives and the world from tyranny.

The Ukrainian Armed Forces have spent over 650 days and nights since the full-scale invasion started…and now in the freezing cold in trenches with no end to the war in sight.  They are doing their part to defend the civilian population and us. Let's do our small part to support them in their fight against tyranny and oppression.

Here are the four numbers for New York State residents and those in the NYS 19th Congressional District to call, and keep calling each day until the courageous soldiers and people of Ukraine get the support that they need from "US" to win and defeat Putin's evil forces that threaten the entire world.

White House: 202-456-1111 (between 11:00 am and 3:00 pm EST); Switchboard: 202-456-1414

Majority Leader Chuck Schumer: (202) 224-6542 (Capitol)

Senator Kirsten Gillibrand: (202) 224-4451 (Capitol)

Representative Marc Molinaro: (202) 225-5441 (Capitol)

Thank you and God bless you for your support and  standing with Ukraine.

Thank You!

The children have done great job during the "Last Straw" play. Thank you to children, Tamara, teachers, parents and for great food prepared by Harder family and Sisterhood. We had media coverage provided by Dr. Peter Hatala (video) and Vitalii Kapytsia (photo) and posted on our website stjohnuoc.org. Thank you to St. Nicholas for visiting us and the gifts!

Congratulations!

Congratulations to Dr. Mark and Family upon receiving Direct Aid Award on Dec. 16, 2023 from Together for Ukraine. The Hatala Family continues to Support Ukraine and help people in need. God bless you for many blessed years!

Ukrainian Orthodox League Thanksgiving Project

Thank you to all who donated non-perishable food for Thanksgiving Project to the local food pantries. God bless you for your goodness and love!

Membership Weekly Envelopes

2024 Membership Envelopes are available on the last pew in the church. Please pick one on the way out.

Annual Parish Meeting

is set for 28 January, 2024.

All Committee Reports (except financial reports) are due on or before December 31. Please submit your reports to Fr. Ivan or Colleen Brown.

Wall Calendars 2024

The Wall Calendar 2024 are sponsored by Chopyak-Scheider Funeral Home this year again. Please take one so that you can be informed about the holidays, fasting days and fast-free days. Thank you Bill and Nikki!

Let's Help Ukraine!

St. John's Ukrainian Humanitarian Fund is accepting donations to help Ukrainians during war. Donations will go to provide food and other humanitarian needs.

To make donation online click here

We accept checks as well.

Please make the checks to St. John Ukrainian Humanitarian Fund

Mailing address:

1 Saint John's Parkway
Johnson City NY 13790
 

Cash is accepted in church

Pray for Ukraine!

Prayers for Ukraine are done during each service. To see the schedule click here.

Молитви за Україну проводяться під час кожної служби. За розкладом дивіться тут.

May God bless and protect Ukraine!

Happy Birthday

• December 27: Jean Geresi
  
• December 29: Dr. Amar Bhandari
  
• December 30: Adam Hatala
  
• December 31: Michael Maslak Jr.

* If your or someone else's birthday is missing or incorrect please let Fr. Ivan know right away.

Please Pray for the Servants of God

Rose, Marlyn, Bob, Nadine,
John, Olga, Jane, Zenna, Douglas,
Melanie, Helen, William, Marion,
Mariann, Jean, Brian, Pipinos,
Fr. James, Scott, Andriy,
Nicholas, James

Upcoming Readings

Mon. Dec. 25 – Heb. 8:7-13; Mk. 8:1-21
Tue. Dec. 26 – Heb. 9:8-10, 15-23; Mk.8:22-26
Wed. Dec. 27 – Heb. 10:1-18 Mk. 8:30-34
Thu. Dec. 28 – Heb. 10:35–11:7 Mk. 9:10-16
Fri. Dec. 29 – Heb. 11:8, 11-16; Mk. 9:33-41
Sat. Dec. 30 – Eph. 5:1-8; Lk. 11:47-12:1