Jan. 4 – 30 Sunday after Pentecost. Tone 5

Sunday before Nativity, of the Holy Fathers. Forefeast of the Nativity of Christ. Great-martyr Anastasia of Rome, and her teacher Martyr Chrysogonus, and with them martyrs Theodota, Evodias, Eutychianus, and others (304).

Heb. 11:9-10, 17-23, 32-40 ; Mt. 1:1-25;

Jan. 7 – THE NATIVITY ACCORDING TO THE FLESH OF OUR LORD, GOD AND SAVIOUR JESUS CHRIST.

РІЗДВО ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА.

From January 7th till January 18th is a Fast-free period.
Від 7січня до 18 січня – Святки. Немає посту в середу та п'ятницю.

Gal. 4:4-7; Mt. 2:1-12;

Апостол і Євангеліє - Gospel and Epistle of the Day

Дивіться у вказівках - See propers here

Great Martyr Anastasia the Deliverer from Poisons, her teacher, Martyr Chrysogonos, and many with them

The Great Martyr Anastasia (Anastasía) the Deliverer from Poisons, was a Roman by birth, who suffered for Christ during Diocletian's persecution of Christians, circa 304. Her father was a pagan, and her mother Fausta was a secret Christian. As a child, Anastasia's teacher was an educated and pious Christian named Chrysogonos (Chrysógonos). After the death of her mother, Anastasia's father gave her in marriage to a pagan named Publius, but by feigning illness, she preserved her virginity.

Clothing herself in the garb of a beggar, and accompanied by only one servant, she visited the prisons. She fed, treated, and often ransomed captives who were suffering for their faith in Christ. When her servant told Publius about this, he beat his wife and confined her in his house. Then Anastasia began to correspond secretly with Chrysogonos, who told the Saint to be patient, to cleave to the Cross of Christ, and to accept the Lord's will. He also foretold the impending death of Publius in the ocean. Publius did drown, as he was setting out for Persia with a delegation. After her husband's death, Anastasia distributed her property to the poor and suffering.

Diocletian was informed that the Christians who filled the prisons of Rome stoically endured their torments. He commanded that all of them should be put to death in a single night, and that Chrysogonos be sent to him at Aquileia. Anastasia followed her teacher at a distance.

The Emperor interrogated Chrysógonos personally, but could not make him deny Christ. Therefore, he commanded that he be decapitated and thrown into the sea. The Holy Martyr's body and severed head were carried to shore by the waves. There by Divine Providence, the relics were found by a priest named Zoilos (Zoϊlos), who placed them in a coffer, and concealed them in his home.

Saint Chrysogonos appeared to Zoilos and informed him that three sisters who lived nearby, Agape (Agápē), Chionia (Χιονὶα), and Irene (April 16), would soon suffer martyrdom for Christ. He told him to send Saint Anastasia to them to encourage them. Saint Chrysogonos foretold that Zoilos would also die on the same day. Nine days later, the words of Saint Chrysogonos were fulfilled. Zoilos fell asleep in the Lord, and Saint Anastasia visited the three maidens before their tortures. After these three Martyrs surrendered their souls to God, she buried them.

After carrying out her teacher's request, the Saint went from city to city ministering to Christian prisoners. Proficient in the medical arts of the time, she zealously cared for captives far and wide, healing their wounds and relieving their suffering. Because of her labors, Saint Anastasia was known as the Deliverer from Potions (Pharmakolytria),1 since by her intercessions she has healed many from the effects of potions, poisons, and other harmful substances.

She made the acquaintance of the pious young widow named Theodótē, finding in her a faithful helper. When it was learned that she was a Christian, Theodote was brought in for questioning. Meanwhile, Saint Anastasia was arrested in Illyricum. This occurred just after all the Christian captives there had been murdered in a single night by Diocletian's order. Saint Anastasia went to one of the prisons, and finding no one there, she began to weep loudly. The jailers realized that she was a Christian and took her to the prefect of that district, who tried to persuade her to deny Christ by threatening her with torture. After his unsuccessful attempts to persuade Anastasia to offer sacrifice to idols, he handed her over to the pagan priest Ulpian in Rome.

The cunning pagan told Saint Anastasia to choose between luxury and riches, or grievous sufferings. He set before her gold, precious stones and fine clothing, as well as fearsome instruments of torture. The crafty man was put to shame by the bride of Christ. Saint Anastasia refused the riches and chose the tools of torture.

But the Lord prolonged the earthly life of the Saint, and Ulpian gave her three days to reconsider. Charmed by Anastasia's beauty, the pagan priest decided to defile her. However, when he tried to touch her he suddenly became blind. His head began to ache so severely that he screamed like a madman. He asked to be taken to a pagan temple to pray to the idols for help, but on the way he fell down and died.

Saint Anastasia was set free and she and Theodote devoted themselves once more to the care of imprisoned Christians. Before long, Saint Theodote and her three sons received the crown of martyrdom. Her eldest son, Euódos2 stood bravely before the judge and endured his beatings without protest. After much torture, they were all thrown into a red-hot oven.

Saint Anastasia was caught again and condemned to death by starvation. She remained in prison without food for sixty days. Saint Theodote appeared to the Martyr every night and gave her courage. Seeing that hunger caused Saint Anastasia no harm whatsoever, the judge sentenced her to drowning together with other prisoners. Among them was Eutychianos (Εὐτυχιανὸς), who was condemned for his Christian Faith.

The prisoners were put into a boat which went out into the open sea. The soldiers bored holes in the boat and got into a galley. Saint Theodote appeared to the captives and steered the ship to shore. When they reached dry land, 120 men believed in Christ and were baptized by Saints Anastasia and Eutychianos. All were captured and received a martyr's crown. Saint Anastasia was stretched between four pillars and burned alive. A certain pious woman named Apollinaria buried her body, which was unharmed by the fire, in the garden outside her house.

In the fifth century, Saint Anastasia's relics were transferred to Constantinople, where a church was built and dedicated to her. Later her head and one of her hands were transferred to the Monastery of Saint Anastasia, near Mount Athos.

Великомучениця Анастасія Узорішителька і мученики Хрисогон, Феодотія, Євод, Євтихіан та інші

Свята великомучениця Анастасія Узорішителька († бл. 304) постраждала за часів правління римського імператора Діоклетіана (284–305). Вона народилася в Римі, в сім'ї сенатора Претекстата. Батько був язичником, а мати, Фавста, була таємною християнкою. Вона доручила виховання маленької дівчинки відомому своєю вченістю святому Хрисогону († бл. 304 р.). Він навчав Анастасію Святого Письма і виконання Закону Божого.

Коли Анастасія закінчила навчання, про неї говорили як про мудру і прекрасну діву. Після смерті матері, не рахуючись з бажанням дочки, батько видав її заміж за язичника Помплія. Щоб не порушити обітницю дівоцтва й уникнути подружнього ложа, Анастасія постійно посилалася на невиліковну хворобу і зберігала чистоту.

У в'язницях Рима тоді перебували багато ув'язнених християн. Свята в жебрацькому одязі таємно відвідувала в'язнів. Вона умивала і годувала хворих, нездатних рухатися, перев'язувала рани, втішала всіх, хто потребував цього.

Її вчитель і наставник два роки нудився в ув'язненні. Зустрічаючись з ним, вона повчалася його довготерпіння і відданості Спасителю. Дізнавшись про це, чоловік святої Анастасії Помплій жорстоко побив її. Потім він помістив її в окремій кімнаті і біля дверей поставив варту. Свята сумувала, що втратила можливість допомагати християнам.

Після смерті батька Анастасії Помплій, щоб заволодіти багатою спадщиною, постійно катував дружину. Свята писала своєму вчителю: "Чоловік мій… мучить мене як противницю його язичницької віри в такому тяжкому ув'язненні, що мені нічого не залишається, як тільки, віддавши дух Господу, впасти мертвою". У листі-відповіді святий Хрисогон утішав мученицю: "Світлу завжди передує темрява, і після хвороби часто повертається здоров'я, і після смерті обіцяно нам життя". Він також передрік швидку смерть її чоловіка. Через деякий час Помплія призначили послом до перського царя. Дорогою до Персії він потонув під час бурі, що раптово почалася.

Тепер свята знову могла відвідувати християн, які нудилися в темницях. Отриманий спадок вона використовувала на одяг, їжу і ліки для хворих.

Коли святого Хрисогона відправили до Аквілеї, міста у Верхній Італії, на суд до імператора Діоклетіана, Анастасія пішла за своїм учителем. Тіло святого Хрисогона після його мученицької кончини, за Божественним одкровенням, було приховано пресвітером Зоїлом.

Через тридцять днів після смерті святий Хрисогон з'явився Зоїлові й передрік близьку смерть трьох юних християнок, які жили недалеко: Агапії, Хіонії та Ірини († 304; пам'ять 16 квітня). Він повелів послати до них святу Анастасію.

Таке видіння було і святій великомучениці. Вона пішла до пресвітера і помолилася біля мощей святого Хрисогона. Потім у духовній бесіді свята Анастасія зміцнила мужність трьох дів перед прийдешніми тортурами. Після смерті мучениць вона сама поховала їхні тіла.

Свята Анастасія стала подорожувати, аби скрізь, де тільки можна, служити християнам, ув'язненим у темницях. Так вона отримала дар лікування. Трудами і словами розради свята Анастасія полегшувала ув'язнення багатьох людей. А турботою про тіла і душі стражденних вона звільняла їх від пут відчаю, страху й безпорадності, тому і названа Узорішителькою. У Македонії свята познайомилася з молодою вдовою-християнкою Феодотією, яка допомагала їй у благочестивих трудах.

Коли стало відомо, що Анастасія є християнкою, її взяли під варту і відвели до імператора Діоклетіана. Розпитавши Анастасію, правитель довідався, що вона всі свої кошти витратила на допомогу нужденним,. Золоті, срібні й мідні статуетки свята перелила на гроші і годувала багатьох голодних, одягала нагих, допомагала немічним.

Імператор наказав відвести святу до верховного жерця Ульпіана, щоб той схилив її до жертви язичницьким богам або піддав жорстокій страті. Жрець запропонував святій Анастасії зробити вибір між багатими дарами і знаряддями тортур, покладеними з двох боків біля неї. Свята, не вагаючись, вказала на знаряддя тортур: "Оточена цими предметами, я стану прекраснішою і угоднішою жаданому Нареченому моєму — Христу…"

Перш ніж піддати святу Анастасію катуванню, Ульпіан вирішив осквернити її. Але щойно жрець доторкнувся до неї, він осліп. Страшний біль стиснув йому голову, і через деякий час він помер. Свята Анастасія опинилася на волі і разом з Феодотією продовжила служити в'язням.

Невдовзі свята Феодотія, її старший син Євод та інші два сини були віддані мученицькій смерті анфіпатом (начальником області) Никитієм у їхньому рідному місті Нікеї († бл. 304 р.). Святу Анастасію вдруге ув'язнили і шістдесят днів морили голодом. Щоночі мучениці з'являлася свята Феодотія, підбадьорюючи й укріплюючи в терпінні.

Бачачи, що голод не заподіяв святій шкоди, ігемон Іллірії наказав втопити її разом з засудженими злочинцями, серед яких був і мученик Євтихіан († бл. 304; пам'ять 22 грудня). Воїни посадили в'язнів на корабель і вийшли у відкрите море. Далеко від берега вони пересіли до човна, а в кораблі зробили декілька пробоїн, щоб він затонув. Судно стало занурюватися у воду. Але в'язні побачили мученицю Феодотію, яка керувала вітрилами і направляла корабель до берега. Сто двадцять осіб, вражені дивом, увірували у Христа. Святі Анастасія і Євтихіан хрестили їх.

Дізнавшись про те, що відбулося, ігемон наказав стратити всіх новоохрещених. Святу Анастасію розтягнули над багаттям між чотирма стовпами. Так закінчила свій мученицький подвиг свята Анастасія Узорішителька.

Тіло святої залишилося неушкодженим. Його поховала благочестива християнка Аполлінарія. Після закінчення гонінь вона побудувала над гробом святої великомучениці Анастасії церкву.

Чесна глава і стопа святої Анастасії зберігаються в монастирі її імені, розташованому в північній частині Греції, недалеко від міста Салоніки.

92 Court Street, Binghamton, NY
Mark your calendar and join our Ukrainian- American Community and Friends of Ukraine at 1 pm on February 21, 2026

Let's Help Ukraine!

St. John's Ukrainian Humanitarian Fund is accepting donations to help Ukrainians during war. Donations will go to provide food and other humanitarian needs.

To make donation online click here

We accept checks as well.

Please make the checks to St. John Ukrainian Humanitarian Fund

Mailing address:

1 Saint John's Parkway
Johnson City NY 13790
 

Cash is accepted in church

Pray for Ukraine!

Prayers for Ukraine are done during each service. To see the schedule click here.

Молитви за Україну проводяться під час кожної служби. За розкладом дивіться тут.

May God bless and protect Ukraine!

Please Note!

• Only Orthodox Christians may receive Holy Communion or other Sacraments.
  
• If you have not been to confession in over a month, please go to confession before receiving the Holy Gifts.
  
• We fast from all food and drink (including water) from bedtime (the previous night) until we receive the Holy Gifts during morning Divine Liturgy. That also means no coffee, no cigarettes, no gum, candies in the morning and during Divine Liturgy.

Happy Birthday

• January 06: Robert Lown Jr.
  
• January 09: Quinn Schumacher
  
• January 09: Claire Brown

* If your or someone else's birthday is missing or incorrect please let Fr. Ivan know right away.

Please Pray for the Servants of God

Rachel, John, Rose, Solomiia, Bob,
Melodye, Hristos, John, Jane,
Fr. Andre, Mary, Zenna, Douglas, Ivan,
Melanie, William, Marion, Helen,
Mariann, Robert, Jean, Ronald, Brian,
Fr. James, Scott, Andriy, James, William,
Pipinos, Fr. Gabriel and PM Susan, Vasyl

Upcoming Readings