June 25 – 3rd Sunday after Pentecost. Tone 2

Synaxis of Halych Saints. Synaxis of Odessa Saints. Ven. Onuphrius the Great (400). Ven. Peter of Mt. Athos (734). Venn. John, Andrew, Heraclemon, and Theophilus, hermits of Egypt (4th c.).

Rom. 5:1-10; Mt. 6:22-33;
Gal. 5:22–6:2; Lk. 6:17-23;

Propers

Liturgy Live Streaming - Пряма Трансляція Літургії

July 2 – 4th Sunday after Pentecost. Tone 3

Holy Apostle Jude, the Brother of the Lord (80). Martyr Zosimas the Soldier at Antioch in Pisidia (116). Ven. Paisius the Great of Egypt (400). Ven. John the Solitary of Jerusalem (586).

Rom. 6:18-23; Mt. 8:5-13;
Jude 1:1-10 ; Jn. 14:21-24;

Services & Other Events

YouTube Livestreaming services can be found on YouTube TV search for Ivan Synevskyy

25‌ June, Sunday:

• 9am – Hours, Confession - Часи і сповідь
• 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія
• Blessing of the Church School students
• Memorial Service for Paul Chebiniak

27‌ June, Tuesday:

• 6:45pm – Choir Rehearsal for Ukrainian Day

1‌ July, Saturday:

• 5pm – Great Vespers - Велика Вечірня

2‌ July, Sunday:

• 9am – Hours, Confession - Часи і сповідь
• 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія

4‌ July, Tuesday:

• 6:45pm – Choir Rehearsal for Ukrainian Day

5‌ July, Wednesday:

• 5:45pm – Ukrainian Dance Practice
• 6:30pm – Church Restoration Meeting

6‌ July, Thursday:

• 5pm – Great Vespers - Велика Вечірня

7‌ July, Friday:

• 9:30am – Divine Liturgy - Боже́ственна Літургі́я

8‌ July, Saturday:

• 10am – Baptism of Addison Grace Scannell
• 5pm – Great Vespers - Велика Вечірня

9‌ July, Sunday:

• 9am – Hours, Confession - Часи і сповідь
• 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія
• Patron Saint Day Brunch following Divine Liturgy.
• Church School retreat at Bhandari's Lake house on Quaker Lake following brunch.

 

Fr. Ivan can be reached by call/text c.617-646-9515 or email: fr.i.synevskyy@uocofusa.org

Апостол

З Посла́ння до Римлян Свято́го Апо́стола Павла́ чита́ння (5:1-10)

Браття, отже, виправдавшись вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Котрого вірою і одержали ми доступ до тієї благодаті, в якій стоїмо і хвалимось надією на славу Божу. І не цим тільки, але хвалимось і скорботами, знаючи, що від скорботи походить терпіння, від терпіння досвідченість, від досвідченості надія, а надія не посоромить, тому що любов Божа влилась у серця наші Духом Святим, даним нам. Бо Христос, коли ще ми були немічні, в певний час помер за нечестивих. Бо навряд чи хто помре за праведника; хіба що за добродійника, можливо, хтось і наважиться померти. Бог же Свою любов до нас доводить тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками. Тому, тим більше нині, будучи виправданими Його Кров'ю, спасемося Ним від гніву. Бо коли, будучи ворогами, ми примирилися з Богом смертю Сина Його, то тим більше, примирившись, спасемося життям Його.

З Посла́ння до Галатів Свято́го Апо́стола Павла́ чита́ння (5:22–6:2)

Браття, плід же духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, благість, милосердя, віра, лагідність, стриманість. На таких нема закону. Але ті, котрі Христові, плоть свою розп'яли з пристрастями й похотями. Якщо ми живемо духом, то за духом повинні й діяти. Не будемо марнославні, один одного дратувати, один одному заздрити. Браття! якщо і впаде людина в якийсь гріх, ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідності, пильнуючи кожний себе, щоб і ти не був спокушений. Носіть тягарі один одного і так здійсните закон Христовий.

Євангеліє

Від Матфея 6:22-33;

Світильником для тіла є око. Отже, якщо око твоє буде чисте, то і все тіло твоє буде світле; коли ж око твоє буде лихе, то і все тіло твоє темне буде. Отже, якщо світло, що в тобі, темрява, то яка ж тоді темрява? Ніхто не може служити двом господарям: бо або одного буде ненавидіти, а другого любити; або до одного виявлятиме старанність, а про другого не дбатиме. Не можете служити Богові й мамоні. Тому кажу вам: не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що одягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло за одежу? Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають в житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Чи ви ж не багато кращі за них? Та і хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть? І про одежу чого піклуєтесь? Подивіться на лілії польові, як вони ростуть: ні трудяться, ні прядуть; але кажу вам: що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них; коли ж траву польову, що сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не багато краще вас, маловіри! Отож не піклуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або у що одягтися? бо всього цього шукають язичники; бо Отець ваш Небесний знає, що ви маєте потребу в усьому цьому. Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам.

Від Луки 6:17-23

І, зійшовши з ними, став Він на рівному місці, і багато учнів Його і безліч народу з усієї Іудеї та Ієрусалима і приморських місць Тирських і Сидонських, що прийшли послухати Його і зцілитися від недугів своїх, також і ті, що страждали від нечистих духів; і зцілялися. І весь народ шукав, щоб доторкнутися до Нього, бо від Нього виходила сила і зціляла всіх. І Він, звівши очі Свої на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі духом, бо ваше є Царство Боже. Блаженні ті, що голодні нині, бо насититесь. Блаженні ті, що плачуть нині, бо втішитесь. Блаженні ви, коли зненавидять вас люди, і коли відлучать вас, і ганьбитимуть, і знеславлять ім'я ваше заради Сина Людського. Радійте в той день і веселіться, бо велика вам нагорода на небесах. Так робили з пророками батьки їхні.

Venerable Onuphrius the Great

Saint Paphnutius, who led an ascetical life in the Thebaid desert in Egypt, has left us an account of Saint Onuphrius the Great and the Lives of other fourth century hermits: Timothy the Desert Dweller, the abbas Andrew, Charalampus, Theophilus, and others.

It occurred to Saint Paphnutius to go to the inner desert in order to see if there were a monk who labored for the Lord more than he did. He took a little bread and water and went into the most remote part of the desert. After four days he reached a cave and found in it the body of an Elder who had been dead for several years. Having buried the hermit, Saint Paphnutius went on farther. After several more days he found another cave, and from the marks in the sand he realized that the cave was inhabited. At sundown he saw a herd of buffalo and walking among them a man. This man was naked, but was covered with long hair as if with clothing. This was Abba Timothy the Desert-Dweller.

Seeing a fellow man, Abba Timothy thought that he was seeing an apparition, and he began to pray. Saint Paphnutius finally convinced the hermit that he was actually a living man and a fellow Christian. Abba Timothy prepared food and water for him. He related that he had been living in the desert for thirty years, and that Saint Paphnutius was the first man he had seen. In his youth, Timothy had lived in a cenobitic monastery, but he wanted to live alone. Abba Timothy left his monastery and went to live near a city, sustaining himself by the work of his own hands (he was a weaver). Once a woman came to him with an order and he fell into sin with her. Having come to his senses, the fallen monk went far into the desert, where he patiently endured tribulation and sickness. When he was at the point of dying from hunger, he received healing in a miraculous manner.

From that time Abba Timothy had lived peacefully in complete solitude, eating dates from the trees, and quenching his thirst with water from a spring. Saint Paphnutius besought the Elder that he might remain with him in the wilderness. But he was told that he would be unable to bear the demonic temptations which beset desert-dwellers. Instead, the Elder supplied him with dates and water, and blessed him to go on his way.

Having rested at a desert monastery, Saint Paphnutius undertook a second journey into the innermost desert, hoping to find another holy ascetic who would profit his soul. He went on for seventeen days, until his supply of bread and water was exhausted. Saint Paphnutius collapsed twice from weakness, and an angel strengthened him.

On the seventeenth day Saint Paphnutius reached a hilly place and sat down to rest. Here he caught sight of a man approaching him, who was covered from head to foot with white hair and girded his loins with leaves of desert plants. The sight of the Elder frightened Abba Paphnutius, and he jumped up and fled up the hill. The Elder sat down at the foot of the hill. Lifting his head, he saw Saint Paphnutius, and called him to come down. This was the great desert-dweller, Abba Onuphrius. At the request of Saint Paphnutius, he told him about himself.

Saint Onuphrius had lived in complete isolation in the wilds of the wilderness for sixty years. In his youth he had been raised at the Eratus monastery near the city of Hermopolis. Having learned from the holy Fathers about the hardships and lofty life of the desert-dwellers, to whom the Lord sent help through His angels, Saint Onuphrius longed to imitate their exploits. He secretly left the monastery one night and saw a brilliant ray of light before him. Saint Onuphrius became frightened and decided to go back, but the voice of his Guardian Angel told him to go into the desert to serve the Lord.

After walking six or seven miles, he saw a cave. At that moment the ray of light vanished. In the cave was an old man. Saint Onuphrius stayed with him to learn of his manner of life and his struggle with demonic temptations. When the Elder was convinced that Saint Onuphrius had been enlightened somewhat, he then led him to another cave and left him there alone to struggle for the Lord. The Elder visited him once a year, until he fell asleep in the Lord.

At the request of Saint Paphnutius, Abba Onuphrius told him of his labors and ascetic feats, and of how the Lord had cared for him. Near the cave where he lived was a date-palm tree and a spring of pure water issued forth. Twelve different branches of the palm tree bore fruit each month in succession, and so the monk endured neither hunger nor thirst. The shade of the palm tree sheltered him from the noonday heat. An angel brought Holy Communion to the saint each Saturday and Sunday, and to the other desert-dwellers as well.

The monks conversed until evening, when Abba Paphnutius noticed a loaf of white bread lying between them, and also a vessel of water. After eating, the Elders spent the night in prayer. After the singing of the morning hymns, Saint Paphnutius saw that the face of the venerable Onuphrius had become transformed, and that frightened him. Saint Onuphrius said, "God, Who is Merciful to all, has sent you to me so that you might bury my body. Today I shall finish my earthly course and depart to my Christ, to live forever in eternal rest." Saint Onuphrius then asked Abba Paphnutius to remember him to all the brethren, and to all Christians.

Saint Paphnutius wanted to remain there after the death of Abba Onuphrius. However, the holy ascetic told him that it was not God's will for him to stay there; he was to return to his own monastery instead and tell everyone about the virtuous lives of the desert-dwellers. Having then blessed Abba Paphnutius and bid him farewell, Saint Onuphrius prayed with tears and sighs, and then he lay down upon the earth, uttering his final words, "Into Thy hands, my God, I commend my spirit," and died.

Saint Paphnutius wept and tore off a portion of his garment, and with it covered the body of the great ascetic. He placed it in the crevice of a large rock, which was hollow like a grave, and covered it over with a multitude of small stones. Then he began to pray that the Lord would permit him to remain in that place until the end of his life. Suddenly, the cave fell in, the palm tree withered, and the spring of water dried up. Realising that he had not been given a blessing to remain, Saint Paphnutius set out on his return journey.

After four days Abba Paphnutius reached a cave, where he met an ascetic who had lived in the desert for more than 60 years. Except for the two other Elders, with whom he labored, this monk had seen no one in all that time. Each week these three had gone on their solitary paths into the wilderness, and on Saturday and Sunday they gathered for psalmody, and ate the bread which an angel brought them. Since it was Saturday, they had gathered together. After eating the bread provided by the angel, they spent the whole night at prayer. As he was leaving, Saint Paphnutius asked the names of the Elders, but they said, "God, Who knows everything, also knows our names. Remember us, that we may see one another in God's heavenly habitations."

Continuing on his way, Saint Paphnutius came upon an oasis which impressed him with its beauty and abundance of fruit-bearing trees. Four youths inhabiting this place came to him from out of the wilderness. The youths told Abba Paphnutius that in their childhood they had lived in the city of Oxyrhynchus (Upper Thebaid) and they had studied together. They had burned with the desire to devote their lives to God. Making their plans to go off into the desert, the young men left the city and after several days' journey, they reached this place.

A man radiant with heavenly glory met them and led them to a desert Elder. "We have lived here six years already," said the youths. "Our Elder dwelt here one year and then he died. Now we live here alone, we eat the fruit of the trees, and we have water from a spring." The youths gave him their names, they were Saints John, Andrew, Heraklemon and Theophilus (Dec. 2).

The youths struggled separately the whole week long, but on Saturday and Sunday they gathered at the oasis and offered up common prayer. On these days an angel would appear and commune them with the Holy Mysteries. This time however, for Abba Paphnutius' sake, they did not go off into the desert, but spent the whole week together at prayer. On the following Saturday and Sunday Saint Paphnutius together with the youths was granted to receive the Holy Mysteries from the hands of the angel and to hear these words, "Receive the Imperishable Food, unending bliss and life eternal, the Body and Blood of the Lord Jesus Christ, our God."

Saint Paphnutius made bold to ask the angel for permission to remain in the desert to the end of his days. The angel replied that God had decreed another path for him. He was to return to Egypt and tell the Christians of the life of the desert-dwellers.

Having bid farewell to the youths, Saint Paphnutius reached the edge of the wilderness after a three day journey. Here he found a small skete, and the brethren received him with love. Abba Paphnutius related everything that he had learned about the holy Fathers whom he had encountered in the desert. The brethren wrote a detailed account of what Saint Paphnutius said, and deposited it in the church, where all who wished to do so could read it. Saint Paphnutius gave thanks to God, Who had granted him to learn about the exalted lives of the hermits of the Thebaid, and he returned to his own monastery.

У день пам'яті прп. Онуфрія Великого

"Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх". Пс.103:24.

Такими словами пророк Давид і ми разом з ним величаємо Бога, що створив цей видимий і невидимий світ. Дякуємо Йому, що маємо можливість споглядати цю величну премудрість. А найбільше дякуємо за те, що розуміємо і віримо, що це все від Нього.

Зі святого письма ми знаємо, що найбільшим створінням є людина. І створена вона для того, щоб, прийнявши на себе образ і подобу Божу, пізнати, що Бог є любов і цією любов'ю могла поділитися. Ми знаємо багато святих людей, що вміли це робити і для цього не шкодували навіть свого життя.

Саме сьогодні день одного з цих угодників Божих – Прп. Онуфрія Великого, отця-пустельника. Про таких, як він, говорить пророк Давид: "Прийдуть з Єгипту посли" (Пс.67:32). Адже саме у Єгипетській пустелі подвизався цей святий чоловік. У юному віці, поселившись у монастирі, преподобний неодноразово чув про великий подвиг суворого життя отців, що проживали далеко в глибині пустель. Любов до Бога та до молитви розпалювали у юнакові нестримне бажання навчитися премудростям пустельного життя.

І ось одного разу св.Онуфрій залишає монастир та йде в пустелю. По дорозі він бачить промінь світла, що освітлював шлях. Будучи ще юнаком, святий злякався цього видіння та хотів повернутися, але Ангел Охоронитель заспокоїв його. Пройшовши у глиб пустелі, преподобний Онуфрій зустрічає старця-пустельника, у якого і навчається виживати у суворому кліматі та боротися зі своїми страстями й диявольськими спокусами, що особливо турбують одиноких подвижників.

Побачивши, що молодий Онуфрій став здатним проживати у самоті, старець-пустельник залишив його. 60 років проводить своє життя Святий у пустелі. В молитвах і пості, в трудах і в боротьбі зі спокусами. Бачучи старання Свого угодника, милосердний Господь утішає його. Біля печери виростає фінікове дерево і пробивається джерело. Щонеділі ангел Господній приносить йому причастя.

Про життя прп. Онуфрія Великого ми дізнаємося з творів прп. Пафнутія, який забажав побачити св. отців-пустельників і навчитись їхнім трудам і подвигам. Деякий час вони провели у молитві та спілкуванні. Прп.Онуфрій возрадувався, бо відчув, що має предстати перед улюбленим Господом і що прп. Пафнутій має його поховати.

Прп. Пафнутій просив пустельника, щоб залишитися на його місці, але почув, що не має на це благословіння. Адже йому потрібно піти і розповісти світові про подвиги отців-пустельників. Під час їхніх розмов в один із моментів з'явився сосуд із водою та хліб. Так ангел Господній укріпив їх.

В ту мить, коли прп. Пафнутій звершив поховання великого пустельника, келія святого обрушилася, а фінікове дерево всохло. Це нагадало преподобному про Боже благословіння, про яке казав Онуфрій Великий.

Прп. Пафнутій повертається до монастиря і всім розповідає про чудесні зустрічі у пустелі.

Одного разу у прп. Серафима запитали: "Чому ми не можемо понести подвигів, які творили древні отці?"

Він відповів, що не має у нас рішучості на це. І не тільки рішучості, але і віри, і любові до Господа, і великої надії про його піклування, Божественний промисл про нас.

Тому свята церква пропонує тим, хто бореться з духом гордині, що є і початком всякого зла в людині, читати життя святих угодників, а особливо пустельників. Бо, коли порівняємо їхнє життя і своє, в комфорті і достатку, побачимо, що найбільше схожі ми тільки на той пісок, по якому ходили святі отці-пустельники. І тільки, коли ми зрозуміємо це, зможемо дійсно принести покаяння не тільки на словах, а й на справах своїх, змінити своє життя, свої погляди на ближнього свого. З кожним моментом життя нам треба ставати більш кроткими та смиренними, бо на таких дивиться Господь, таким тільки дає свою благодать.

Дивлячись на життя прп. Онуфрія Великого, дивуючись його вірі і мужності, вражаючись великою милістю Божою, яка сходила на нього, разом з пророком Давидом кажемо: "Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний! "(ПС.67:36)

Амінь.

Прот. Олег Миронюк

 

Letter from Ukrainian Day Chairman

June 10, 2023

Dear Parish Members:

Last year's Ukrainian Day Festival drew a record crowd. Thanks to all of the hard work of our parishioners and friends of St. John's who volunteer to help at the festival we were able to get through the day, although at times the public had extended wait times. Since last years festival the chairs have been meeting to brainstorm as to what we can to do better to serve the public quicker. As the Festival is one day this year we are expecting a larger crowd. When you are signing up to work at this years festival we are asking that you consider working full day shifts if you can in order to serve the public in a timely manner. Thank you for your continued support and for making our Ukrainian Day Festival success, it is greatly appreciated.

Regards,

Miranda Klish

Miranda Klish
Chairman

Congratulations Owen!

On June 17th in Owego, NY Owen Hatala bench pressed 275lbs during an officiated powerlifting competition. Owen now holds the New York State record for his age group. The prior record stood for the last 8 years. Congratulations Owen! our St. John's Mr. Olympian!!

Let's Help Ukraine!

St. John's Ukrainian Humanitarian Fund is accepting donations to help Ukrainians during war. Donations will go to provide food and other humanitarian needs.

To make donation online click here

We accept checks as well.

Please make the checks to St. John Ukrainian Humanitarian Fund

Mailing address:

1 Saint John's Parkway
Johnson City NY 13790
 

Cash is accepted in church

Pray for Ukraine!

Prayers for Ukraine are done during each service. To see the schedule click here.

Молитви за Україну проводяться під час кожної служби. За розкладом дивіться тут.

May God bless and protect Ukraine!

Happy Birthday

• June 25: Nick Tarcha Sr.
• June 26: Julia Lomonaco
• June 27: William Ferrante
• June 30: Michael Geresi
• June 30: Jane Ellsworth
• June 30: Thomas Skojec
• June 30: Thomas Lomonaco

* If your or someone else's birthday is missing or incorrect please let Fr. Ivan know right away.

Please Pray for the Servants of God

Rose, Marlyn, Bob, Nadine,
John, Olga, Jane, Lesia, Zenna,
Melanie, Helen, William, Marion,
Mariann, Jean, Brian, Pipinos,
Peter, William, Kristi, Fr. James

Upcoming Readings

Mon. June 26 – Rom. 9:18-33; Mt. 11:2-15;
Tue. June 27 – Rom. 10:11–11:2; Mt. 11:16-20;
Wed. June 28 – Rom. 11:2-12; Mt. 11:20-26;
Thu. June 29 – Rom. 11:13-24; Mt. 11:27-30;
Fri. June 30 – Rom. 11:25-36 ; Mt. 12:1-8;
Sat. July 1 – Rom. 7:11-17; Mt. 8:14-23;