Propers for September 29, 2024
Sep. 29 – 14th Sunday after Pentecost. Tone 5
Afterfeast of the Exaltation of the Cross. Great-martyr Euphemia the All-praised, of Chalcedon (304). St. Sebastiana (86). Martyr Melitina (2nd c.). Martyrs Victor and Sosthenes at Chalcedon (304). St. Dorotheus, hermit of Egypt (4th c.). Martyr Ludmilla (927), grandmother of St. Wenceslaus, prince of the Czechs. Repose of St. Cyprian, metropolitan of Kyiv (1406).
Gal. 2:16-20; Mk. 8:34-9:1;
2 Cor. 1:21–2:4; Mt. 22:1-14 ;
2 Cor. 6:1-10; Lk. 7:36-50;
Tropar Resurrectional, Tone 5
Let us, the faithful, praise and worship the Word, Co-eternal with the Father and the Spirit, born for our salvation of the Virgin. In His Good Will He was lifted up on the Cross in the flesh to suffer death and to raise the dead by His glorious Resurrection.
Tropar of Exaltation of the Cross, Tone 1
O Lord, save Your people and bless Your inheritance. Grant victory to Orthodox Christians over their adversaries; and by virtue of Your Cross, preserve Your community.
Tropar of our church, Tone 4
Prophet and Forerunner of the coming of Christ,/ we who honor you with love can find no manner of praising you worthily./ For the barrenness of one who bore you / and the silence of your father have been ended by your being born of divine grace / and you have proclaimed to the world / the Incarnation of the Son of God.
Tropar to St. Euphemia, Tone 4
Your lamb Euphēmia calls out to You, O Jesus, in a loud voice: / "I love You, my Bridegroom, and in seeking You I endure suffering. / In Baptism I was crucified so that I might reign in You, / and I died so that I might live with You. / Accept me as a pure sacrifice, / for I have offered myself in love." / Through her prayers, save our souls, since You are merciful.
Kondak Resurrectional, Tone 5
You descended into Hades, my Savior, destroying its gates as the Almighty, resurrecting the dead as Creator and destroying the sting of Death. You have delivered Adam from the curse, Lover of all Mankind. Therefore, we all cry out to You: Lord, save us.
Kondak of our church, Tone 3
She who was previously barren / now bears the Forerunner of Christ / who is the fulfillment of every prophecy. / For the prophets proclaimed beforehand / that having laid hands on Him in the Jordan, / he would be manifest as Prophet, / Preacher / and Forerunner of the Word of God.
Glory …
Kondak to St. Euphemia, Tone 4
You loved your Bridegroom Christ, / and your lamp was well trimmed shining with virtue, O All-praised Euphēmia,/ and so you went in with Him to the wedding feast, / receiving from Him a crown of martyrdom. / Deliver us from misfortune, who revere your memory with faith.
Now and ever ...
Kondak of Exaltation of the Cross, Tone 4
Christ God, as You were voluntarily raised on the Cross, grant Your bounties to the new Nation bearing Your Name. Make all Your devout faithful glad through Your Power, granting them victory over their enemies through the invincible trophy, Your Weapon of Peace.
Prokimens
Priest: Let us be attentive! Peace be with you all!
Reader: And with your spirit!
Deacon: Wisdom!
Reader: The Prokimen in Tone 7: Exalt the Lord Our God and worship at His footstool for He is Holy.
Choir: (repeats the prokimen)
Reader: V. The Lord reigns, let the people tremble.
Choir: (repeats the prokimen)
Reader: The Second Prokimen in Tone 4: God is wondrous in His saints, the God of Israel.
Choir: God is wondrous in His saints, the God of Israel.
Epistles
Deacon: Wisdom!
Reader: The reading is from the Letter of St. Paul to the Galatians.
Deacon: Let us be attentive.
Reader: Brethren, knowing that a man is not justified by the works of the law but by faith in Jesus Christ, even we have believed in Christ Jesus, that we might be justified by faith in Christ and not by the works of the law; for by the works of the law no flesh shall be justified. "But if, while we seek to be justified by Christ, we ourselves also are found sinners, is Christ therefore a minister of sin? Certainly not! For if I build again those things which I destroyed, I make myself a transgressor. For I through the law died to the law that I might live to God. I have been crucified with Christ; it is no longer I who live, but Christ lives in me; and the life which I now live in the flesh I live by faith in the Son of God, who loved me and gave Himself for me.
Deacon: Wisdom!
Reader: The reading is from the Second Letter of St. Paul to the Corinthians.
Deacon: Let us be attentive.
Reader: Brethren, now He who establishes us with you in Christ and has anointed us is God, who also has sealed us and given us the Spirit in our hearts as a guarantee. Moreover I call God as witness against my soul, that to spare you I came no more to Corinth. Not that we have dominion over your faith, but are fellow workers for your joy; for by faith you stand. But I determined this within myself, that I would not come again to you in sorrow. For if I make you sorrowful, then who is he who makes me glad but the one who is made sorrowful by me? And I wrote this very thing to you, lest, when I came, I should have sorrow over those from whom I ought to have joy, having confidence in you all that my joy is the joy of you all. For out of much affliction and anguish of heart I wrote to you, with many tears, not that you should be grieved, but that you might know the love which I have so abundantly for you.
Deacon: Wisdom!
Reader: The reading is from the Second Letter of St. Paul to the Corinthians.
Deacon: Let us be attentive.
Reader: Brethren, we then, as workers together with Him also plead with you not to receive the grace of God in vain. For He says: "In an acceptable time I have heard you, And in the day of salvation I have helped you." Behold, now is the accepted time; behold, now is the day of salvation. We give no offense in anything, that our ministry may not be blamed. But in all things we commend ourselves as ministers of God: in much patience, in tribulations, in needs, in distresses, in stripes, in imprisonments, in tumults, in labors, in sleeplessness, in fastings; by purity, by knowledge, by longsuffering, by kindness, by the Holy Spirit, by sincere love, by the word of truth, by the power of God, by the armor of righteousness on the right hand and on the left, by honor and dishonor, by evil report and good report; as deceivers, and yet true; as unknown, and yet well known; as dying, and behold we live; as chastened, and yet not killed; as sorrowful, yet always rejoicing; as poor, yet making many rich; as having nothing, and yet possessing all things.
Priest: Peace be with you.
Reader: And with your spirit. Alleluia, alleluia, alleluia.
Verse: Of Your mercies O Lord, I will sing forever; unto generation and generation I will proclaim Your Truth with my mouth.
Verse: You have said: Mercy will be established forever and My Truth will be prepared in the heavens.
Verse: With patience have I waited patiently for the Lord; and He was attentive to me and listened to my supplication.
Instead of "It is right in truth"
Magnify, my soul, the Most Precious Cross of the Lord.
Irmos, Tone 8: You are the Mystical Paradise, Birth-Giver of God, in which Christ blossomed. Through Him the life bearing wood of the Cross was planted on the earth. Now at its exaltation, as we venerate it, we magnify You.
Communion Verses
Praise the Lord from the heavens, praise Him in the Highest. Alleluia, alleluia, alleluia.
The righteous shall be everlasting remembrance. They shall not be afraid of any evil report. Alleluia, alleluia, alleluia.
Апостол
З Посла́ння до Галатів Свято́го Апо́стола Павла́ чита́ння (2:16-20)
Браття, коли ж дізналися, що людина оправдується не ділами закону, а тільки вірою в Ісуса Христа, і ми увірували в Христа Ісуса, щоб виправдатися вірою в Христа, а не ділами закону; бо ділами закону не виправдається ніяка плоть. Якщо ж, шукаючи виправдання у Христі, ми і самі виявилися грішниками, то невже Христос є служитель гріха? Аж ніяк! Бо якщо я знову будую те, що зруйнував, то сам себе роблю злочинцем. Законом я вмер для закону, щоб жити для Бога. Я співрозп'явся Христові, і вже не я живу, а живе в мені Христос. А що нині живу в плоті, то вірою живу в Сина Божого, Котрий полюбив мене і віддав Себе за мене.
З Другого Посла́ння до Коринтя́н Свято́го Апо́стола Павла́ чита́ння (1:21–2:4)
Браття, утверджуючий нас з вами у Христі і Котрий помазав нас є Бог, Він і поклав печать на нас і дав запоруку Духа в серця наші. Бога закликаю в свідки на душу мою, що, жаліючи вас, я досі не приходив до Корінфа, не тому, ніби ми беремо владу над вірою вашою; але ми сприяємо радості вашій: бо вірою ви тверді. Отож я вирішив сам у собі не приходити до вас знову у смутку. Бо коли я засмучую вас, то хто втішить мене, як не той, хто засмучений мною? Те саме я і писав до вас, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, за яких мені належало радіти, бо у всіх вас впевнений, що моя радість є радість і для всіх вас. Від великої скорботи і туги серця я писав вам з великими сльозами не для того, щоб засмутити вас, але щоб ви пізнали любов, яку я без міри маю до вас.
З Другого Посла́ння до Коринтя́н Свято́го Апо́стола Павла́ чита́ння (6:1-10)
Браття, ми ж, як співробітники, благаємо вас, щоб благодать Божу ви прийняли не марно. Бо сказано: у сприятливий час Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі. Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння. Ми нікому ні в чому не чинимо перешкоди, щоб не було обмовлене служіння, але у всьому показуємо себе як служителі Божі, у великому терпінні, в бідах і нестатках, у тісних обставинах, під ударами, в темницях, у вигнаннях, в трудах, у бдіннях, в постах, у чистоті, в розсудливості, у великодушності, в благості, в Дусі Святому, в нелицемірній любові, в слові істини, у силі Божій зі зброєю правди в правій і в лівій руці, в честі і безчесті, при доганах і похвалах: нас називають обманщиками, але ми вірні; ми невідомі, але нас впізнають; нас вважають померлими, але ось ми живі; нас карають, але ми не вмираємо; нас засмучують, а ми завжди радіємо; ми бідні, але багатьох збагачуємо; ми нічого не маємо, але всім володіємо.
Євангеліє
Від Марка 8:34-9:1
І, покликавши народ з учнями Своїми, сказав їм: хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе, і візьме хрест свій, і йде за Мною. Бо хто хоче душу свою зберегти, той загубить її; а хто загубить душу свою заради Мене і Євангелія, той збереже її. Бо яка користь людині, коли вона придбає весь світ, а душу свою занапастить? Або який викуп дасть людина за душу свою? Бо хто посоромиться Мене і Моїх слів у роді цьому перелюбному і грішному, того посоромиться і Син Людський, коли прийде у славі Отця Свого зі святими Ангелами. І сказав їм: істинно говорю вам, що деякі з тих, які стоять тут, не зазнають смерті, як уже побачать Царство Боже, що прийшло в силі.
Від Матвія 22:1-14
Ісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав: Царство Небесне подібне до чоловіка – царя, який справляв весілля синові своєму і послав рабів своїх покликати званних на весілля; і не хотіли прийти. Знову послав інших рабів, кажучи: скажіть званним: ось, я приготував мій обід, телят моїх і що відгодоване, заколоте і все готове; приходьте на весілля. Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто до торгівлі своєї. Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх. Почувши про це, цар розгнівався, і, пославши військо своє, винищив тих убивців і спалив місто їхнє. Тоді говорить він рабам своїм: весілля готове, а званні не були достойні; отже, ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля. І раби ті, вийшовши на дороги, зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих; і весілля наповнилося возлежалими. Цар, увійшовши подивитись на возлежалих, побачив там чоловіка, вдягненого не у весільний одяг, і каже йому: друже! як ти ввійшов сюди, не маючи весільного одягу? Він же мовчав. Тоді цар сказав слугам: зв'язавши йому руки і ноги, візьміть його і вкиньте у тьму безпросвітну; там буде плач і скрегіт зубів; бо багато званних, та мало вибраних.
Від Луки 7:36-50
Один з фарисеїв просив Його, щоб вкусив з ним їжі, і Він, прийшовши в дім фарисея, возліг. І ось, жінка з того міста, яка була грішницею, довідавшись, що Він перебуває в домі фарисея, принесла алавастрову посудину з миром і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати ноги Його слізьми і обтирати волоссям голови своєї, цілувала ноги Його і мастила миром. Фарисей же, що запросив Його, побачивши це, сказав сам у собі: якби Він був пророк, то знав би, хто і яка жінка доторкається до Нього, бо вона грішниця. Звернувшись до нього, Ісус сказав: Симоне! Я маю щось сказати тобі. Він же говорить: кажи, Вчителю. Ісус сказав: у одного лихваря було два боржники: один винен був п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят, та коли вони не мали чим віддати, він простив обом. Скажи ж, котрий з них більше полюбить його? Симон відповідав: думаю, що той, котрому більше простив. Він сказав: правильно ти розсудив. І, повернувшись до жінки, сказав Симонові: чи бачиш цю жінку? Я прийшов у дім твій, і ти не дав Мені води на ноги, а вона слізьми облила ноги Мої і волоссям голови своєї обтерла; ти цілування не дав Мені, а вона, відколи Я прийшов, не перестає цілувати ноги Мої; Ти оливою не помастив голови Моєї, вона ж миром намастила ноги Мої. А тому кажу тобі: прощається багато гріхів її за те, що вона полюбила багато, а кому мало прощається, той мало любить. Їй же сказав: прощаються тобі гріхи. Ті, що возлежали з Ним, почали говорити про себе: хто Він, що й гріхи прощає? Він же сказав жінці: віра твоя спасла тебе, йди з миром.