Oct. 10 – Centennial Celebration

The Conception of the Honorable, Glorious Prophet, Forerunner and Baptist John. (Moved from Oct. 6)

Gal. 4:22-31; Lk. 1:5-25;

Troparion — Tone 4

Be glad, O barren one who has not given birth until now, / for behold, you have conceived the lamp of the Sun,/ and He shall enlighten all the earth, which is afflicted with blindness. / Dance, O Zachariah, and cry out with boldness:/ The Prophet of the Most High is about to be born.

Glory … Now and Ever …

Kontakion — Tone 1

The great and renowned Zachariah rejoices radiantly, / and exults with his wife Elizabeth; / for worthily does she conceive John the Baptist, / whom the Archangel announced joyously, / and men honor as an initiate of grace.

Prokimen

Priest: Let us be attentive! Peace be with you all!

Reader: And with your spirit!

Deacon: Wisdom!

Reader: The Prokimen in Tone 7: The righteous shall rejoice in the Lord and hope in Him.

Choir: (repeats the prokimen)

Reader: V. Hear my voice, O God, in my supplication.

Choir: (repeats the prokimen)

Reader: The righteous shall rejoice in the Lord …

Choir:  … and hope in Him.

Epistle

Deacon: Wisdom!

Reader: The reading is from the Letter of St. Paul to the Galatians.

Deacon: Let us be attentive.

Reader: Brethren, it is written that Abraham had two sons: the one by a bondwoman, the other by a freewoman. But he who was of the bondwoman was born according to the flesh, and he of the freewoman through promise, which things are symbolic. For these are the two covenants: the one from Mount Sinai which gives birth to bondage, which is Hagar—for this Hagar is Mount Sinai in Arabia, and corresponds to Jerusalem which now is, and is in bondage with her children— but the Jerusalem above is free, which is the mother of us all. For it is written: "Rejoice, O barren, You who do not bear! Break forth and shout, You who are not in labor! For the desolate has many more children Than she who has a husband." Now we, brethren, as Isaac was, are children of promise. But, as he who was born according to the flesh then persecuted him who was born according to the Spirit, even so it is now. Nevertheless what does the Scripture say? "Cast out the bondwoman and her son, for the son of the bondwoman shall not be heir with the son of the freewoman." So then, brethren, we are not children of the bondwoman but of the free.

Priest: Peace be with you.

Reader: And with your spirit. Alleluia, alleluia, alleluia.

Verse: The righteous shall flourish as a palm tree and shall increase like the cedars of Lebanon.

Verse: They who are planted in the house of the Lord shall flourish in the courts of our God.

Communion Hymns

The righteous man shall be in everlasting remembrance. He shall not be afraid of any evil report. Alleluia, alleluia, alleluia.

Апостол

З Посла́ння до Галатів Свято́го Апо́стола Павла́ чита́ння (4:22-31)

Браття, написано: Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної (Бут. 16,15; 21,2). Але той, хто від рабині, народився за плоттю, а той, хто від вільної – за обітницею. У цьому є іносказання. Це два завіти: один від гори Сінайської, що народжує в рабство, це є Агар, бо Агар означає гору Сінай в Аравії і відповідає нинішньому Ієрусалиму, бо він зі своїми дітьми в рабстві; а горній Ієрусалим – вільний: він мати усім нам. Бо написано: звеселися, неплідна, яка не родила; вигукни і виголоси, яка не мучилася родами; бо в залишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка (Іс. 54,1). Ми, браття, діти обітниці за Ісааком. Але, як тоді той, який народився за плоттю, переслідував народженого за духом, так і нині. Що ж говорить Писання? Вижени рабиню разом із сином її, бо не може син рабині бути спадкоємцем разом із сином вільної (Бут. 21,10). Отже, браття, ми діти не рабині, а вільної.

Євангеліє - Gospel Reading

Від Луки 1:5-25;

У дні Ірода, царя Іудейського, був священник на ім'я Захарія, з денної черги Авієвої, і жінка його з роду Ааронового, ім'я її Єлисавета. Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи всі заповіді і устави Господні бездоганно. У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку. Одного разу, коли він у порядку своєї черги служив перед Богом, за жеребом, як звичайно було у священників, йому випало ввійти в храм Господній для кадіння, а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння,– тоді з'явився йому Ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного. Захарія, побачивши його, збентежився, і страх напав на нього. Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім'я йому Іоанн; і буде тобі радість і втіха, і багато народженню його зрадіють, бо він буде великий перед Господом; вина і сікера не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї; і багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього; і йтиме перед Ним в дусі і силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних до образу думок праведників, щоб представити Господу народ приготований. І сказав Захарія Ангелові: з чого я знатиму це? бо я старий, і жінка моя вже похилого віку. Ангел сказав йому у відповідь: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі це; і ось, ти будеш мовчати і не матимеш можливості говорити до того дня, коли збудеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі збудуться в свій час. Тим часом народ чекав Захарію і дивувався, що він забарився в храмі. Він же, вийшовши, не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі; і він говорив з ними знаками і залишався німим. А коли закінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому. Після тих днів зачала Єлисавета, жінка його, і таїлася п'ять місяців, кажучи: так сотворив мені Господь у ці дні, коли зглянувся на мене, щоб зняти з мене сором перед людьми.

Luke 1:5-25

There was in the days of Herod, the king of Judea, a certain priest named Zacharias, of the division of Abijah. His wife was of the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth. And they were both righteous before God, walking in all the commandments and ordinances of the Lord blameless. But they had no child, because Elizabeth was barren, and they were both well advanced in years. So it was, that while he was serving as priest before God in the order of his division, according to the custom of the priesthood, his lot fell to burn incense when he went into the temple of the Lord. And the whole multitude of the people was praying outside at the hour of incense. Then an angel of the Lord appeared to him, standing on the right side of the altar of incense. And when Zacharias saw him, he was troubled, and fear fell upon him. But the angel said to him, "Do not be afraid, Zacharias, for your prayer is heard; and your wife Elizabeth will bear you a son, and you shall call his name John. And you will have joy and gladness, and many will rejoice at his birth. For he will be great in the sight of the Lord, and shall drink neither wine nor strong drink. He will also be filled with the Holy Spirit, even from his mother's womb. And he will turn many of the children of Israel to the Lord their God. He will also go before Him in the spirit and power of Elijah, 'to turn the hearts of the fathers to the children,' and the disobedient to the wisdom of the just, to make ready a people prepared for the Lord." And Zacharias said to the angel, "How shall I know this? For I am an old man, and my wife is well advanced in years." And the angel answered and said to him, "I am Gabriel, who stands in the presence of God, and was sent to speak to you and bring you these glad tidings. But behold, you will be mute and not able to speak until the day these things take place, because you did not believe my words which will be fulfilled in their own time." And the people waited for Zacharias, and marveled that he lingered so long in the temple. But when he came out, he could not speak to them; and they perceived that he had seen a vision in the temple, for he beckoned to them and remained speechless. So it was, as soon as the days of his service were completed, that he departed to his own house. Now after those days his wife Elizabeth conceived; and she hid herself five months, saying, "Thus the Lord has dealt with me, in the days when He looked on me, to take away my reproach among people."