June 9 – Sixth Sunday of Pascha. Tone 5

The Blind Man. Hieromartyr Therapon, bishop of Sardis (259). Virgin-martyr Theodora and Martyr Didymus the Soldier of Alexandria (304)

Acts 16:16-34; Jn. 9:1-38;

June 13 – THE ASCENSION OF OUR LORD - ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ

Apostle Hermes of the Seventy (1st c.). Martyr Hermias at Comana (160). Martyr Philosophus at Alexandria (252).
Ап. від 70-ти Єрма (I). Мч. Єрмія (160). Мч. Філософа (252).

Acts 1:1-12; Lk. 24:36-53;

Апостол

Дії св. Апостолів 16:16-34;

Браття, сталося ж, як ішли ми на молитву, зустрілась нам одна служниця, одержима духом віщування, яка віщуванням давала великий прибуток господарям своїм. Йдучи за Павлом і за нами, вона кричала, кажучи: ці чоловіки – раби Бога Всевишнього, які звіщають нам путь спасіння. Це вона робила багато днів. Павел, розгнівавшись, обернувся і сказав духові: повеліваю тобі ім'ям Ісуса Христа вийти з неї. І дух вийшов відразу. Господарі ж її, побачивши, що втратили надію прибутку їхнього, схопили Павла й Силу і потягли на площу до начальників. І, привівши їх до воєвод, сказали: ці люди, будучи іудеями, підбурюють наше місто і проповідують звичаї, яких нам, римлянам, не личить ні приймати, ні виконувати. Народ також повстав проти них, а воєводи, зірвавши з них одежу, звеліли бити їх палицями і, нанісши їм багато ударів, вкинули в темницю, наказавши темничному вартовому пильно стерегти їх. Одержавши такий наказ, він вкинув їх у внутрішню темницю і ноги їхні забив у колоду. Близько опівночі Павел і Сила, молячись, прославляли Бога; в'язні ж слухали їх. Раптом стався великий землетрус, так що захиталась основа темниці; і враз відчинились усі двері, і кайдани на всіх послабли. Темничний сторож, прокинувшись і побачивши, що двері темниці відчинені, вихопив меч і хотів умертвити себе, думаючи, що в'язні втекли. Але Павел вигукнув голосно: не роби собі ніякого зла, бо всі ми тут. Він же, попросивши світла, вбіг до темниці; і припав у тремтінні до Павла і Сили, і, вивівши їх геть, сказав: господарі мої! що мені робити, щоб спастися? Вони ж сказали: віруй в Господа Ісуса Христа, і спасешся ти і весь дім твій. І проповідали слово Господнє йому і всім, хто був у домі його. І, взявши їх тієї ж години ночі, він обмив рани їхні і негайно охрестився сам і всі домашні його. І, привівши їх у свій дім, запропонував трапезу і радів з усім домом своїм, що увірував у Бога.

Євангеліє

Від Іоанна 9:1-38

Ісус, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження. Учні Його запитали в Нього: Равві! хто согрішив, він чи батьки його, що сліпим народився? Ісус відповів: ні він не согрішив, ні батьки його, а це для того, щоб явились на ньому діла Божі. Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; приходить ніч, коли ніхто робити не може. Доки Я в світі, Я світло світові. Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив слиною суміш і помазав сумішшю очі сліпому, і сказав йому: іди, умийся в купальні Сілоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим. Сусіди і ті, хто бачив його раніше сліпим, говорили: чи не той це, що сидів і просив милостині? Одні говорили, що це той; інші ж: схожий на нього. Він же казав: це я. Тоді питали в нього: як відкрились у тебе очі? Він сказав у відповідь: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: піди в купальню Сілоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів. Тоді сказали йому: де ж Він? Він відповідав: не знаю. Повели цього колишнього сліпця до фарисеїв. А була субота, коли Ісус зробив суміш і відкрив йому очі. Спитали його також фарисеї, як він прозрів. Він же сказав їм: суміш поклав Він на мої очі і я вмився, і бачу. Тоді деякі з фарисеїв говорили: не від Бога Цей Чоловік, бо не шанує суботи. Інші говорили: як може грішний чоловік такі чудеса творити? І сталася між ними суперечка. Знов говорять сліпому: що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі? Він сказав: це пророк. Тоді іудеї не повірили, що він був сліпий і прозрів, доки не покликали батьків того, хто прозрів, і спитали їх: чи це син ваш, про якого ви кажете, що народився сліпим? як же він тепер бачить? Батьки його сказали їм у відповідь: ми знаємо, що це син наш і що він сліпим народився, а як тепер бачить, не знаємо, і хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Він сам уже дорослий; самого спитайте, хай сам про себе скаже. Так відповіли батьки його, тому що боялись іудеїв; бо іудеї вже змовились, щоб того, хто визнає Його за Христа, відлучати від синагоги. Тому-то батьки його і сказали: він уже дорослий, самого спитайте. Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: воздай славу Богові; ми знаємо, що Чоловік Той грішник. Він сказав їм у відповідь: чи Він грішник, не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу. Знову спитали його: що Він зробив з тобою? як відкрив твої очі? Відповів їм: я вже сказав вам, і ви не слухали; що ще хочете почути? чи хочете і ви стати Його учнями? Вони ж докорили йому і сказали: ти Його учень, ми ж Мойсеєві учні. Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог; Цього ж не знаємо, звідки Він. Чоловік, який прозрів, сказав їм у відповідь: це й дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; але якщо хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає. З віку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому від народження. Якби Він не був від Бога, не міг би нічого творити. Сказали йому у відповідь: у гріхах ти весь народився, і чи ти нас учиш? І вигнали його геть. Ісус, почувши, що вигнали його геть, знайшов його і сказав йому: чи віруєш ти в Сина Божого? Він відповів і сказав: а хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього? Ісус сказав йому: і бачив ти Його, і Він говорить з тобою. Він же промовив: вірую, Господи! І поклонився Йому.

The Path of Faith

Christ is Risen!

This mornings Gospel speaks about the Lord's healing of the man born blind from birth.

The common theme over the past three weeks has been a "Divine appointment" with our Lord

First there was the paralytic man at the pool.  Though there were many sick waiting for the waters to stir and be healed, Jesus chose to minister to just the one man.

Last week Jesus came to Jacob's well at the time the Samaritan woman came to draw water.  It was an off time of day to draw water, but Jesus knew she would be there and He  spoke the words she needed to hear for her heart to turn toward salvation.

Today as Jesus leaves the Temple, He encounters a blind man and ministers to Him.

Jesus meets each of these people at the time when there heart was prepared to hear His message, and be drawn to Him.  Each of these encounters gives us insight in how the Risen Lord meets with His people today.

Jesus coming to the paralytic illustrates how He draws near to those suffering physical pain and disabilities.

He meets with the Samaritan woman when she is suffering from guilt and the consequences of bad choices.  Her heart is breaking and the Lord gives her hope and salvation.

The blind man represents many of us, who's eyes are opened to the truth of who Jesus is, and when we respond to His truth and obey His commands we live a life of faith.

Today's Gospel begins with the words" " As He passed by He saw a man blind from birth."  This very innocent statement gives the impression that Jesus was strolling down the street when He met the blind man.  In fact Jesus had just left a life threatening confrontation at the Temple.

The 8th chapter of John records Jesus' conversation with the Pharisees and people  at the Temple.  Here Jesus speaks of His relationship with the Father and His mission to deliver us form sin.  He preached the truth about Himself, but the people were blind and would not accept His message.

Here He gives the clearest statement of His divinity.  The people understood His claim and were preparing to stone Him.  The text says Jesus hid Himself and went out of the temple.

It was not that Jesus was fearful and found a corner of the temple to hide from the people, but more Luke 4:30, when once more the people would not accept His message and wanted to throw Him off a cliff in Nazareth, He passed through the midst of them and no one touched Him.  The same happens here.

So Jesus wasn't running in fear, He left the temple grounds. As He left His attention was drawn to a man born blind form birth.

His disciples saw His interest in the man and asked who's sin caused his blindness, his own or his parents.  Jesus replies neither the man or the parents sinned, but that the works of God might be glorified.  Blindness is a result of the fall, but this man's blindness was going to show God's glory.

Jesus again harkens back to chapter 8 and says; We must do the works of the Father. He includes His followers, and by implication, the Church, in His ministry.  After explaining this, He spits on the ground, makes clay and applies it the man's eyes and tells him to go wash in the pool of Siloam.

This passage is interesting because throughout the conversation with His disciples, Jesus never talks to the blind man, nor does the blind man say a word to Jesus.

Jesus spoke to the paralytic when healing Him.  His conversation with the Samaritan woman is the longest recorded conversation in the Gospel's, but with the blind man Jesus says just one sentence.   The man obeys  and  is given both physical and spiritual sight.

I see the blind man as an illustration of the life of faith.

The blind man was a passive recipient of God's grace.  We too are recipients of God's grace.  In some ways it is like Jesus is having a conversation about each one of us.  Then He reaches down to touch us and tells to go wash in the pool of Siloam and our eyes are opened to faith.  We see Him in a different way.

For some of us our washing was our baptism.  For others, who were baptized at birth Jesus touches our life in some way and we respond in faith and follow Him in obedience.

The blind man obeyed Jesus' command to go and wash in the pool of Siloam.  It seems like a simple command, but in fact the pool was quite far from the temple.  It would not be easy for the blind man to travel that distance without sight, but he obeyed and was given his sight.

In the same way when Jesus touches our life and asks us to do difficult tasks, we need to be obedient.  Some of His commands will be hard, it may be giving up a habit, or reconciling with some one with whom we've had a falling out.  The Lord will direct us in what we need to do.

When we are obedient to His commands a blessing will come, we will see Jesus more clearly and  draw nearer to Him.

When the blind man returned from the pool people saw that he was different.  They weren't sure what to make of him.  Some weren't even sure it was the same man.  He kept insisting, "No. it is me really!"

This is another principle of the life of faith.  As we draw closer to Christ there should be a noticeable change in our life.  A true encounter with Christ will change us.  Our words, our actions and our attitudes should all change and be conformed to the commands of the Gospels'.

Jesus healed the paralytic, and later found him in the temple, presumably thanking God for the gift of physical health.

Jesus healed the heart of the Samaritan woman, and she who was an outcast drew others to Jesus, so they could hear His healing words.

The blind man received both physical and spiritual sight.

An encounter with Christ will begin to change us into His likeness.

When the neighbors saw the man who was blind but could now see they asked Him what had happened.  He gives the simple answer of what Jesus did to Him.

Again we can take a lesson from his brief answer.  When people see you are different.  You speak different, you act different, you do not join in some conversations and activities and they ask why.  Follow the words of Peter; always be ready to make a defense to everyone who asks you to give an account for the hope that is in you, yet with gentleness and reverence." (1Pet. 3:15)

When people question us about our life and faith, we should always be ready to point to Christ as the One who motivates our life, our speech and our actions.

Like the blind man not all will accept our devotion to Christ.  He was first brought before the Pharisees.  Who asked him how he received his sight.  Jesus performed this miracle on a Sabbath day.  Many of the Pharisees, saw Jesus as a law breaker, others realized that a sinner could not perform such a miracle.

In the end they did not believe the man was even born blind, and called his parents.  They confirmed that he was indeed born blind, but did not know how he regained his sight.  They did not seem to rejoice in the miracle, but instead were intimidated by the Pharisees and distanced themselves from their son.

The text says that those who confessed Jesus would be put out of the synagogue.  The synagogue was the center of Jewish life.  To be put out meant one  would be to lose all social standing and connections.  It would be very difficult to live in the community.  His parents feared being put out of the synagogue.

Just as in the time of Jesus' earthly life, it is unfortunate that in our day taking a stand for Jesus can often cause division.  There will be some sympathetic ears, but in our day people often scoff at our faith or treat it with indifference.  Some people who are close to us may not stand by us when we talk of our faith in Christ.  If they do not have faith themselves, they do not want to be identified with a faith that is often becoming a target of ridicule.  They do not want to be ostracized.

The blind man teaches us how to handle ridicule.  In his final confrontation with the Pharisees, they continue to pressure him to deny Jesus.  The blind man continues to point to Jesus.  He questions their inability to explain how a man, who they reject as a sinner can open the eyes of a man blind from birth.

He points out that if Jesus was not form God, He would be unable to perform such miracles.  The blind man holds to the truth of Jesus.  His persistence in affirming Jesus infuriates the Pharisees and they expel him from the synagogue.

Hearing that the man was put out of the synagogue, Jesus finds him and reveals Himself to the man.  The man worships Jesus.  Jesus'  acceptance of the man's worship is a further indication of His divinity.

Our faith in Jesus may cause confrontation with others.  We need to calmly point to Jesus as the One true God and Savior of mankind. Our faith in Christ may have consequences and cause us difficulties at times. We must humbly accept the consequences and stand firm in our commitment to Christ.

We do not know if this account happened in one day or over several days, but the blind man gives us a pattern to follow for the life of faith.  We must be obedient to the Lord's commands, this should result in a change in our life in which we are witnesses for Christ.  We must remain steadfast in our faith and witness in the face of difficulties.  As we do these things we will become more conformed to the likeness of Christ and like the blind we too will truly worship our Lord Jesus Christ. Amen

By Dn. Gregory

НЕДІЛЯ ПРО СЛІПОГО

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа! Христос Воскрес!

В останню неділю великоднього періоду свята Церква пропонує нашій увазі чудо – зцілення сліпонародженого. Це завершення теми Силоамської купелі – води живої. У сьогоднішньому Євангельському читанні ми чуємо слова Господа Ісуса Христа, які нагадують нам про те, що поки є світло, ми повинні звершувати добрі справи. Настане час, коли не буде світла, і тоді не зможе людина нічого зробити (Ін. 9:14). Ці слова Христос сказав перед тим, як зцілив сліпого від народження. Він нагадав йому й усім, хто слухав Його або читає цю розповідь, що світло світить для того, щоб ми займалися діянням, а не проводили час у неробстві або розвагах.

Учні Христові запитали: «Хто згрішив: він чи батьки його, що народився сліпим»? Поставлене запитання виявляє думку апостолів про те, що людина може згрішити ще до свого народження. Равіністичні вчення тогочасних часів справді допускали можливість того, що дитина ще в утробі своєї матері може якимось чином грішити перед Богом. Сучасний іудаїзм і часів Ісуса Христа, хоча це не афішується, схилявся до вчення про перевтілення душ. Ця думка знайшла своє продовження і в християнських течіях, наприклад, Оріген вчив про передіснування душ людських. Але, це вчення Православною Церквою було засуджено і відкинуто.

Розум старозавітної людини весь час проводив паралель між хворобою та моральним станом людини. Це було безпосередньо пов'язано. Погляд на хворобу, як на покарання і кару людині за злочини та беззаконня. Але в цей момент Господь хоче розширити погляд Своїх учнів через призму досконалої любові. Ісус Христос відповів: «Не згрішив ні він, ні батьки його, але це для того, щоб на ньому з'явилися діла Божі». Ці слова навчають нас того, що ми не повинні вважати великими грішниками тих, хто терпить великі скорботи. Потім Спаситель покаже це на Самому Собі. Апостол Петро в одному з послань пише: «Той, хто страждає плоттю, перестає грішити» (1 Пет. 4:2). Страждання тіла таємниче зцілюють душу. Ми бачимо це на прикладі як Біблійних праведників, так і з історії Церкви, де багато святих, які зцілювали людей від хвороб, а самі собі зцілення не бажали. Бо вбачали в них духовну користь. Так і цій людині сліпота була попущена для того, щоб, зцілившись, вона прозріла не тільки тілесно, а й душевно, отримала бачення духовних речей і духом своїм, розумом збагнула, що Ісус є Син Божий.

Необхідно, дорогі брати і сестри, звернути увагу на те, як Спаситель здійснив чудо прозріння. «Христос плюнув на землю, зробив суміш зі слини й пороху земного, і помазав очі сліпому, і сказав йому: піди, вмийся в купальні Силоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим». Виникає питання, а чи міг Син Божий здійснити диво одним лише словом? Як Він воскрешав із мертвих або виганяв бісів і так далі, одним словом. Звичайно ж, міг! Навіщо Господь робить таку дію, яка для нас може здатися вельми дивною, що плює на землю, робить кашу і маже нею очі хворому. Очевидно для того, щоб показати, що дія Божественної сили можлива через речовину, земну матерію. Тобто, предмети можуть освячуватися, вбирати Божественну благодать. Цей Євангельський уривок показує, що шанування святих ікон, мощей та інших святинь не суперечить духу Євангелія.

Скільки сліпих до цього вмивалося в купальні Силоам, але без бажаного результату. Скільки разів, безумовно, і цей сліпонароджений умивався в ній, але без успіху! Сила Христова зцілила його, а не купальня Силоам. Якщо взяти ширший духовний сенс усієї цієї події, можна сказати, що сліпонароджений представляє собою рід людський, а купальня Силоам – Самого Господа, Який є Посланий з неба, Посланий, щоб живою водою Духа Святого через Таїнство Хрещення повернути духовний зір роду людському, засліпленому гріхом. Сліпонароджений проявляє своє смирення, коли дозволяє Господу помазати його сумішшю. А слова «Я світло світу», відкривають дух сліпого, щоб у дусі його народилася віра.

З вірою і послухом він тут же пішов на Силоам, і вмився, і прийшов зрячим! З цього євангельського читання можна зробити такий висновок: що людина може нести невинні страждання і скорботи для вдосконалення в безкорисливій вірі та любові до Бога.

Господь відкриває наші очі не просто щоб ми бачили і насолоджувалися цим світом, а щоб вчилися відрізняти біле від чорного, світло – від темряви. Настане час, коли людина не зможе що-небудь робити, – цей час настане після того, як закінчиться наш земний шлях. Земне життя дане нам для діяння, і ми повинні дбати про те, щоб кожен його день, кожна година, і кожна мить приносила духовну користь нам і оточуючим людям. «Господь спитає з людини не тільки за зло, що вона вчинила, а й за добрі справи, які та могла зробити і не зробила», – нагадує нам про це преподобний Симеон, Новий Богослов.

Господь творив чудеса, коли був на цій землі, але й зараз Він багато і рясно чудотворить через свою Церкву, через Своїх служителів. Багато хто з нас може засвідчити присутність Божу у своєму власному житті, засвідчити, що міцна рука Господа веде нас, дивовижним чином скеровує на стежки порятунку або спасає від погибелі. Тож живімо не як сліпі, а як зрячі, перебуваймо не в темряві, а у світлі. Пам'ятаймо, що доки з нами Христос, з нами є світло. Якщо ми збережемо присутність Його в наших сім'ях і в нашому власному житті, то і в буття інше перейдемо разом із Христом і там Він нас зустріне. І тоді те життя за порогом смерті не стане для нас темрявою, бо вже тут, на землі, ми навчилися жити у світлі, тобто у Христі.

Дай Бог кожному з нас невпинно пізнавати цю істину. Дай Боже, щоб кожен день і кожна година нашого життя хоча б ще трохи наближала нас до того, що є метою нашого буття, – до Царства Божого, де всі святі перебувають разом із Христом у невимовному, несказанному світлі, що ніколи не меркне». Амінь.

Автор: прот. Олександр Коваленко

Olga Z. Kulik

Olga Z. Kulik (100) of Johnson City went to be with the Lord on June 8, 2024.

She was one of seven children born to Rt. Rev. Joseph and Pani Anna Zelechivsky on May 11, 1924. As a child of a Ukrainian Orthodox priest, she had lived in several cities. When she landed in Johnson City, NY she met the love of her life, Michael Kulik, and raised a family. She was predeceased by her husband Michael, her parents, and her siblings. She is survived by her daughter, Natalie Corwin, her son Michael J. Kulik, her daughter-in-law Kristin Kulik, and her 4 grandchildren, John, Zachary, Christopher, and Kathryn Kulik.

Olga had many creative talents, as well as a great sense of humor. She played guitar in a band with her siblings, sang in the church choir, cooked delicious meals for her family, was a green-thumb gardener, made stunning Ukrainian Easter eggs, and could turn an ordinary item into an extraordinary piece of art. She was a loving and caring wife and mother.

Funeral Services will be held at St. John the Baptist Ukrainian Orthodox Church, 1 Saint Johns Pkwy, Johnson City with Rev. Ivan Synevskyy officiating on Friday, June 14th. There will be a viewing hour at 9AM, followed by a service at 10AM. The burial will be at the parish cemetery following the service.

Graduate Sunday - June 16

We have 5 graduates this year: Sophia Maliwacky, Sofia Moroz, Owen Hatala, Dominic Marra, and Agitha Harendza. The Graduation Sunday is set for June 16 to recognize our graduates and to support them as they prepare to make the next step in their life as Orthodox adult individuals.

Kitchen Work Sessions

Tuesday 6/11 9am Trim leaves

Wednesday 6/12 8:30 Balls and roll holubtsi; Lunch after

Looking for help - Наймаємо

We are looking for Cemetery Helper to trim around. For pay or more information contact Brian at (607) 205 - 2436.

Шукаємо помічника на цвинтарі щоб косити обочини де велика косарка не покосить. За інформацією на українській мові звертайтесь до о.Івана.

Let's Help Ukraine!

St. John's Ukrainian Humanitarian Fund is accepting donations to help Ukrainians during war. Donations will go to provide food and other humanitarian needs.

To make donation online click here

We accept checks as well.

Please make the checks to St. John Ukrainian Humanitarian Fund

Mailing address:

1 Saint John's Parkway
Johnson City NY 13790
 

Cash is accepted in church

Pray for Ukraine!

Prayers for Ukraine are done during each service. To see the schedule click here.

Молитви за Україну проводяться під час кожної служби. За розкладом дивіться тут.

May God bless and protect Ukraine!

Save the Date

Ukrainian Day is scheduled for July 13, 2024

Plan ahead, invite your family and friends, spread the word around. The preparation is already underway, please come to help during work sessions or help in the way you can.

Happy Birthday

• June 12: Nick Shirk

* If your or someone else's birthday is missing or incorrect please let Fr. Ivan know right away.

Please Pray for the Servants of God

Rose, Marlyn, Bob, Nadine,
John, Jane, Zenna, Douglas,
Melanie, William, Marion, Helen,
Mariann, Robert, Jean, Brian, Pipinos,
Fr. James, Scott, Andriy, James, William,
Quinn Marie, Laurel and Peyton Mary, Ronald,

Upcoming Readings

Mon. Jun. 10 – Acts 17:1-15; Jn. 11:47-57;
Tue. Jun. 11 – Acts 17:19-28; Jn. 12:19-36
Wed. Jun. 12 – Acts 18:22–28 ; Jn. 12:36-47 ;
Thu. Jun. 13 – Acts 1:1-12; Lk. 24:36-53;
Fri. Jun. 14 – Acts 19:1-8 ; Jn. 14:1-11;
Sat. Jun. 15 – Acts 20:7-12; Jn. 14:10-21;