May 14 – Fifth Sunday of Pascha. Tone 4

The Samaritan Woman. Prophet Jeremiah (650 B.C.). Martyr Batas of Nisibis (395). Hieromartyr Macarius, metropolitan of Kyiv (1497).

Acts 11:19-26, 29-30; Jn. 4:5-42;

Propers

Liturgy Live Streaming - Пряма Трансляція Літургії

May 21 – 6th Sunday of Pascha, of the Blind Man. Tone 5

Holy Apostle and Evangelist John the Theologian (98-117). Ven. Arsenius the Great of Scetis (448). Ven. Arsenius the Lover of Labor (14th c.) and Pimen the Ascetic (12th c.), of the Kyiv Caves.

Acts 16:16-34; Jn. 9:1-38;
1 Jn. 1:1-7; Jn. 19:25-27; 21:24-25;

Services & Other Events

YouTube Livestreaming services can be found on YouTube TV search for Ivan Synevskyy

14‌ May, Sunday - Mother's Day:

• 9am – Hours, Confession - Часи і сповідь
• 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія

15‌ May, Monday:

• 7pm – Parish Council Meeting

16‌ May, Tuesday:

• 6pm – 1 year Memorial Service for Eugene Klym at St. John's Cemetery

17‌ May, Wednesday:

• 5:45pm – Ukrainian Dance Practice
• 6:30pm – Church Restoration Meeting

20‌ May, Saturday:

• 5pm – Great Vespers - Велика Вечірня

21‌ May, Sunday:

• 9am – Hours, Confession - Часи і сповідь
• 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія
• General Memorial Service and Blessing of the graves

24‌ May, Wednesday:

• 5:45pm – Ukrainian Dance Practice
• 6:30pm – Great Vespers

25‌ May, Ascension of Christ - Вознесіння Господа

• 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія

27‌ May, Saturday:

• 5pm – Great Vespers - Велика Вечірня

28‌ May, Sunday:

• 9am – Hours, Confession - Часи і сповідь
• 9:30am – Divine Liturgy - Божественна Літургія
• Memorial Service for Parish Veterans in Church

 

Fr. Ivan can be reached by call/text c.617-646-9515 or email: fr.i.synevskyy@uocofusa.org

Апостол

Дії св. Апостолів 11:19-26, 29-30

Сину Феофіле, тим часом розсіяні через гоніння, що сталося після Стефана, пройшли до Фінікії та Кіпра і Антіохії, нікому не проповідуючи слово, крім іудеїв. Були ж деякі з них кіпряни і киринейці, які, прийшовши до Антіохії, говорили до еллінів, благовіствуючи Господа Ісуса.  І рука Господня була з ними, і велике число, увірувавши, навернулося до Господа. Дійшла чутка про це до церкви Ієрусалимської, і доручили Варнаві йти до Антіохії. Він прийшов і, побачивши благодать Божу, зрадів і переконував усіх триматися Господа щирим серцем;  бо він був чоловік добрий і сповнений Духа Святого і віри. І приєдналося чимало народу до Господа. Потім Варнава пішов у Тарс шукати Савла і, знайшовши його, привів до Антіохії. Цілий рік збиралися вони в церкві і вчили багато народу, і учні в Антіохії вперше почали зватися християнами. Тоді учні ухвалили, щоб кожний з свого достатку послав допомогу браттям, які живуть в Іудеї, що й зробили, пославши зібране до пресвітерів через Варнаву і Савла.

Євангеліє

Від Іоанна 4:5-42

Ось приходить Ісус до міста самарянського, що зветься Сіхар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу. Там був колодязь Якова. Ісус, втомившись з дороги, сів біля колодязя. Було близько шостої години. Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус говорить їй: дай Мені напитися. Бо учні Його пішли до міста, щоб купити їжі. Жінка самарянка каже Йому: як ти, будучи іудеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже іудеї не спілкуються з самарянами. Ісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитись, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої. Говорить Йому жінка: господарю! тобі і зачерпнути нічим, а колодязь глибокий; звідки ж ти маєш воду живу? Невже ти більший за батька нашого Якова, котрий дав нам колодязь цей, і сам з нього пив, і діти його, і худоба його? Ісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п'є цю воду, знову захоче пити, а хто питиме воду, яку Я дам йому, той не захоче пити повік; але вода, яку Я дам йому, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне. Говорить Йому жінка: господарю! дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати. Ісус говорить їй: іди, поклич чоловіка свого і приходь сюди. Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Ісус: правду ти сказала, що чоловіка не маєш, бо п'ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти справедливо сказала. Жінка говорить Йому: Господи! бачу, що Ти пророк. Батьки наші поклонялись на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Ієрусалимі. Ісус говорить їй: повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві і не на цій горі, і не в Ієрусалимі. Ви не знаєте, чому кланяєтесь, а ми знаємо, чому кланяємось, бо спасіння від іудеїв. Але прийде час і прийшов уже, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві в дусі і істині, бо таких поклонників Отець шукає Собі. Бог є дух, і ті, що поклоняються Йому, повинні поклонятися в дусі і істині. Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе. Ісус сказав їй: це Я, Котрий говорю з тобою. В цей час прийшли учні Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? або: про що говориш з нею? Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям: ідіть, побачите Чоловіка, Котрий сказав мені все, що я зробила; чи не Він Христос? Вони вийшли з міста і пішли до Нього. Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві! їж. Він же сказав їм: у Мене є їжа, якої ви не знаєте. Тому учні говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти? Ісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його. Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони побіліли і готові до жнив. Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сіяч і жнець разом раділи, бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне. Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю. І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка свідчила, що Він сказав їй все, що вона зробила. І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні. І ще більше увірувало в Нього за Його словом. А жінці тій говорили: вже не за твоїми словами віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос.

God Is No Spectator

Christ is Risen!

The word of the day is "hand." A prevailing belief about God is that He is a kind and benevolent spectator who watches over people on earth. He wants everyone to be good and happy. But he does not get involved in people's lives except in dire emergencies. Today we hear to the contrary, and how the hand of the Almighty worked throughout Old Testament history and the early church.

In our reading of Acts 11:19-26, 29-30, we learn how Gentiles first became members of the fellowship of faith. When persecution scattered the believers in Jerusalem, some sought refuge in distant places, preaching the Word of Christ as they went. Some of these Hellenists, that is, Greek-speaking Jews, shared their faith with Gentiles. And Luke reports, "The hand of the Lord was with them, and a great number believed and turned to the Lord" (OSB vs. 21). In this way, the Lord acted to endorse and promote the acceptance of the Gentiles into the church. Today we focus on a metaphor for God's activity in human affairs, and we apply that understanding to our lives in our time.

Throughout the scriptures, the Almighty does more than watch as humans go about their lives. He is the leading actor on the stage of human history.  Thus, the Bible testifies to His mighty acts to work out the salvation of the human race.

Thinking in Images

As an example of the Hebrew way of thinking in images, the scriptures use a figure of speech for the Almighty's role in the course of events. We find this metaphor at the crucial juncture when the church transitioned from its origin in Judaism to its reception of Gentiles into the faith. This image is the "hand of God."  With it, Luke ascribes the approval of the outreach to Gentiles, and a large number of Gentile converts to the agency of God.

The Greek term for "hand" is derived from the thought of "hollowness."  Then that image is  applied to the "grasping" of the hand. Used metaphorically, the "hand" signifies agency or what is done by the power of someone (Strong's  #5495, 271). God acts in the world by His "hand,"  or "right hand," the instrument of His strength and will.

The Mighty Hand of God in the Exodus and Conquest

For instance, the Lord promised Moses, "Thus I will stretch out my hand and strike the Egyptians with all My wonders, which I will work among them, and after that he [the Pharaoh) will let you go (OSB Exodus  3:20). Consequently, the Almighty says, "The Egyptian will know that I am the Lord when I stretch out My hand on them and bring the children of Israel out from among them (OSB 7:5). The Jews would always remember, "The Lord brought us out of Egypt with a mighty hand and an outstretched arm, with great spectacles and with signs and wonders" (OSB Deuteronomy 26:8).

But throughout the history of the Jews, God acted by His right hand. In the conquest of the Holy Land, His hand was against the people when they worshipped the Baals (OSB  Judges 2:15). In the time of the righteous monarch Hezekiah, the king restored the worship of God in the temple, and "the hand of God was on Judah to give them gladness of heart to obey the command of the king and the leaders" (OSB 2 Chronicles 30:12).

The Hand of God on the Prophets

Ezra, the scribe, came from Babylon to Jerusalem to teach the Law of Moses to those who had returned from exile. And the historian says that "The good hand of the Lord was upon Him (OSB 2 Ezra 7:9-also 7:6). Then too, Isaiah often used the metaphor of the hand of God to speak of God's judgment and promise His mercy (e.g., Isaiah 66:14). Ezekiel attributes his vision to the hand of God, "Then the Spirit moved me and raised me up, and I went forth under the impulse of the Spirit; but the hand of the Lord was strong upon me" (OSB Ezekiel 3:14).

The Hand of God in the Psalms

The psalmist looks to the hand of God for mercy for the afflicted, saying: "Arise O Lord, let Your hand be lifted high and do not forget Your poor" (Psalm 10:12). And the writer of Psalms repeatedly extols the mighty hand of God. For instance, he says, "Sing to the LORD a new song, for He has done wonders; His right hand and holy arm have gained Him the victory"  (NKJV Psalm 98:1).

So we see that in the view of the scriptures, the Almighty is no bystander. The Children of Israel could not have escaped Egypt, settled in the Holy Land, been punished for their sin, returned from exile in Babylon, and restored the Law and the Temple without the agency of God. Nor could Gentiles have been admitted into the church without the power of the right hand of God and the inspiration of the Holy Spirit.

For Reflection

In conclusion, we find that the Old Testament scriptures are the primer for understanding God's existence, nature, ways, and will. Perhaps one of the reasons that this generation believes that God is so remote from human affairs is that many are neither raised nor acquainted with the narratives of the Bible.

By Very Rev. Archpriest Basil Ross Aden

«Поклонятися Богові в дусі і в істині»

Христос Воскрес!

Сьогоднішня неділя називається Неділею про самарянку і ми слухали євангельське читання, де божественний євангеліст описує нам зустріч Ісуса Христа з однією жінкою, яка прийшла із Самарії до криниці старозавітного патріарха Якова. Прийшла для того, щоб, за щоденним своїм звичаєм, наповнивши свій водонос, принести води із цього священного колодязя до дому.

Але тут, біля криниці, сидів Божественний Учитель – Месія Христос, Якого чекало людство з надією, що Він прийде спасти людей від рабства. Коли Христос звернувся до самарянки, щоб вона дала Йому напитися води – вона сказала, що між нашими народами немає спілкування, і як Ти можеш просити у мене водонос. Між ними зав'язалася розмова про воду старозавітного Якова. Христос сказав, що якщо би вона знала з ким спілкується – то просила би у Нього води, яку Він може дати і ця вода є жива, тому що кожен, хто нап'ється цієї води, хто поспілкується і сприйме Христа — із його душі будуть текти ріки води живої.

Самарянка не зрозуміла цієї розмови. Христос відправив її по чоловіка і вона розповіла, відкрила свої таємниці перед Богом. Жінка сказала, що вона немає зараз чоловіка, хоч, як ми зрозуміли із слів Христових, що на даний час вона жила із чоловіком. Це був п'ятий по рахунку, але він не був її законним чоловіком. Коли вона почула слова Христа Спасителя, Який сказав: «Правду сказала, що чоловіка не маєш, бо п'ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі» (Ін. 4. 17-18). Самарянка зрозуміла, що перед нею незвичайна людина: "Бачу, що Ти пророк. Батьки наші поклонялись Богові на цій горі (це була гора Гаразим), а ви, тобто юдеї, говорите, що для того, щоб поклонитися Богові, треба йти до святого міста Єрусалима. Тож, де ми маємо поклонятися Богові?" (Ін. 4. 19-20). І тут Христос, будучи представником ізраїльського, юдейського народу (цей народ, ви знаєте дотримувався букви Закону старозавітного), і тут Христос їй каже, що надходить час, коли ви будете поклонятися Богові не тут, на горі Гаразим, ані в Єрусалимі, а будете Богові поклонятися на кожному місці. Але це поклоніння має відбуватися в дусі і в істині (Ін. 4. 23).

І дуже цікавими є ці два моменти, на які потрібно звернути увагу: жінка, яка була грішницею, яка, можливо, соромилася своїх поступків, тому що вона мала декілька чоловіків, але, спілкуючись із Цим Незнайомцем, у Якому вона побачила незвичайну людину, вона розповіла свої найважчі гріхи, які, можливо, вона не могла розповісти всім іншим людям! І другий момент: Христос, побачивши її травму, її відкрите серце, відкрив їй таємницю про поклоніння Богові. Він сказав, що людина повинна кланятися Богові на кожному місці, але це поклоніння має відбуватися в дусі і в істині.

Для нас, сучасних людей, поклоніння Богові є в тому, щоб, по можливості, зранку і ввечері піднести свої молитви. Поклоніння для нас є в тому, щоб прийти, прикласти зусилля і положити один чи декілька, чи десяток, чи декілька десятків поклонів перед іконою, перед зображенням Христа Спасителя чи Божої Матері, чи Животворящого Хреста Господнього. Але ми повинні розуміти, усвідомлювати важливість не тільки фізичного поклоніння Богові, а поклоніння духовного, тобто: всіма своїми почуттями, всіма своїми думками ми повинні поклонятися Богові, служити Йому всім своїм життям.

Ми повинні вміти так, як оця жінка-самарянка, відкрити перед Богом 1 оточуючими нас людьми правду, істину про себе. Тому, що дуже часто, маючі наші немочі людські, ми намагаємося перед очима наших ближніх, які нас оточують, показати себе з найкращої сторони. В той момент, коли спілкуємося з кимось – показати, як ми бажаємо добра, показати які ми прихильні, розповісти і похвалитися, як ми любимо ту чи іншу людину – нашого ближнього. А насправді, всередині, в нашому серці палахкотить полум'я ненависті, злоби, пересуду й неправди. І в даному випадку, якщо ми ззовні показуємо себе добрими, прихильними і лагідними — ми стаємо обманщиками, неправдомовцями не тільки перед лицем тієї людини, перед якою хвалимося, а перед лицем Самого Бога, Який бачить найпотаємніші таємниці і куточки нашого серця, нашої душі і нашого розуму.

А Христос вчить самарянку, а разом із самарянкою й нас усіх, що ми повинні поклонятися Богові в дусі і в істині. І якщо маємо якесь зло чи якісь підозри на наших ближніх, ми повинні підійти і від щирого серця про це розказати тій людині. І в такій ситуації скасується те непорозуміння, яке є між нами і тією людиною, тому що та людина розповість своє бачення на цю проблему, і, можливо, ми щось не так розуміли, чи помилялися. І на цьому можна примиритися і прийти до порозуміння. А коли ми в очі людині сміємося і лукавимо, а в середині думаємо, яка вона погана, тому що ми маємо образу на неї, то це є обман і перед цією людиною, і перед Самим Богом.

Отже, із сьогоднішнього євангельського читання, з цієї події, з цього діалогу між Христом і самарянкою ми повинні для себе зрозуміти те, що ми завжди повинні старатися жити в правді і в істині, і, таким чином, духом і правдою поклонятися і служити Богові – нашому всемогутньому Творцеві, Який є промислителем роду людського.

Самарянка після розмови із Христом, коли вона зрозуміла, що Він – Месія, пішла до свого міста. І коли вона бігла по дорозі, її переповнювала така велика радість, що вона цією радістю хотіла поділитися з усіма, кого зустрічала на своєму шляху. Вона всім казала: «Ідіть, побачите Чоловіка, Який сказав мені все, що я зробила; чи не Він Христос?» (Ін. 4 29). Люди, хто із цікавості, а хто із того, що дійсно повірили у її слова, а дехто через те, що дійсно з великим нетерпінням чекали на прихід Месії, пішли до Нього. Вони там слухали Його слова, Його повчання і, як описує євангеліст, після цього вони попросили щоб Ісус залишився у їхньому місті й Він ще два дні з ними перебував, їх учив — і ще більше людей прийшло і повірило в Христа (Ін. 4. 40-41). І потім самаряни, як описує євангеліст, говорили до цієї жінки, що тепер ми віримо не тому, що ти нам сказала, а тому, що ми самі побачили і почули Його слова.

Священне Писання не відкриває нам імені цієї жінки-самарянки, яка знайшла Месію, але Священне Передання передає, що її звали Фотинія.  Фотинія на нашу українську мову перекладається як Світлана – та, яка несе світло. І ось ця самарянка, яку Церква, Священне Передання Церкви іменує Світланою, Фотинією, носієм світла, – вона принесла це божественне світло Христового вчення до самарянського народу, який ворогував із юдеями, і просвітила цим світлом всю свою землю! А самаряни, які вороже були налаштовані проти юдеїв, після спілкування із Христом Спасителем прийняли в себе, у своїй землі, представника юдейського народу, і настільки захопилися Його вченням, що просили Христа на довше залишитися із ними!

Своєю людською поведінкою, своєю ураженою гріхом природою ми дуже часто так само являємося ворогами Божими. Тому, що свідомо і не свідомо ми повторюємо різноманітні гріхи: і ті перед якими не можемо встояти, і ті, які можна оминути у житті. Повторюємо і ті гріхи, в яких не каялися ніколи, тому що боялися розкрити їх перед священиком по своїй людській немочі. Повторюємо і ті гріхи, про які кожного разу, кожної сповіді розказуємо, нібито каємося, але потім їх повторюємо. І кожен раз, роблячи й повторюючи ось такі гріхи, ми навіть не усвідомлюємо того, що самі кладемо перегородку між собою і Богом. Цей гріх загороджує нам наближення до Бога, ми стаємо, як ті самаряни, ворогами з юдеями, тільки ми ворогуємо із Богом, з Христом. Але сьогоднішні слова Христа, які Він промовив до самарянки, а разом із нею — до всіх нас, повинні спонукати нас поклонятися Богові в дусі і істині. Не фізично, а духовно, приходячи сюди до храму із чистим серцем. Ми повинні розкривати своє серце перед Богом, вміти спілкуватися з Ним, вміти висловити Йому свої потреби, свої прохання, висловити свої подяки за все, що Господь нам подає у нашому житті. І коли ми відкриємо оці всі таємниці свого серця перед Богом, тоді ми можемо з чистим серцем, звертаючись з молитвою, відчути ту легкість і зрозуміти, що я сьогодні дійсно поклонився Богові в дусі і в істині.

Нехай сьогоднішня неділя про самарянку навчить нас цього поклоніння, і дай Бог, щоб кожен із вас, який сьогодні буде виходити із цього храму та йти додому, отримали полегшення для своєї душі, отримали ту благодать, яка животворить людину і викликає на подвиги для життя у Христі Ісусі.

Дай Бог щоб ми відчули ту радість, яку відчула самарянка, ідучи додому. Діліться з усіма цією радістю, яку сьогодні почули тут, яку почула самарянка! Ця радість звернена до кожного християнина, до кожної людини, яка слухала сьогоднішнє євангельське читання. І тоді ми будемо тими людьми, про яких Христос сказав, що світло ваше нехай світить перед людьми для того, щоб вони бачили добрі діла ваші і прославляли Отця вашого Небесного. Амінь.

Христос воскрес!

Архимандрит ОЛЕКСІЙ (Мензатюк)

Funeral Services for Pauline Klym

A funeral service will be offered by Rev. Father Ivan Synevskyy on Thursday, May 18, 2023 at 10am at St. John's Ukrainian Orthodox Church, 1 St. John's Parkway, Johnson City. Burial will be at the parish cemetery. Rev. Synevskyy will conduct a prayer service on Wednesday, May 17, 2023 at 6:30pm at the Chopyak-Scheider Funeral Home, 326 Prospect Street, Binghamton where the family will receive friends Wednesday 5-7pm.

FATHER & PANI & MARIANNE K.
LAWRYK SCHOLARSHIP

This music scholarship is offered to all St. John's members who are graduating from high school.  The scholarship is in the amount of $750.00 and all qualifying seniors are encouraged to apply.

In order to be eligible, graduating seniors must meet all of the following requirements:

1. Each applicant must currently be a member of at least one (1) musical ensemble at his/her high school.
2. Each applicant must have an academic average of at least 85% for four (4) years of high school.
3. Each applicant must have been a member of at least two (2) different performing groups sometime during his/her 4 years of high school.
4. Each applicant must be accepted at a fully accredited college or university.
5. Each applicant must demonstrate the highest character and leadership.

Please contact Nancy Skojec at zmknancy@gmail.com or (607) 972-6606 for an application.  Please return the application to Nancy by the end of May.  Thank you.

Paschal Blessing of the Graves

Due to the fact that the Memorial Day this year falls after Pascal Season we are going to have our traditional Pascal Memorial Service at the cemetery on May 21, 2023 followed by blessing of the graves of our loved ones starting from father Frank Lawryk.

Open House 2023

Saint John the Baptist Ukrainian Orthodox Church will be among the 21 sites featured in the Annual Preservation Association of the Southern Tier's Sacred Sites (PAST) Open House this year.

We will be open to the public for tours of our church with briefings on our history and Ukrainian Orthodox faith on Sunday, May 21, 2023 from 12:00 pm to 2:00 pm.

This state-wide event is free of charge and open to the public. To obtain a complete listing of the twenty other Sacred Sites participating in the Southern Tier go to www.pastny.org and take advantage of this wonderful opportunity to "Discover Our Sacred Sites, Experience the Architecture, Culture, and History of Our Community."  You will be glad you did.

Any questions please contact Carol Wasylko

Save the Date

Ukrainian Day 2023 is scheduled for July 15. Plan ahead, invite your family and friends, spread the word around. The preparation is already underway, please come to help during work sessions or help in the way you can.

Let's Help Ukraine!

St. John's Ukrainian Humanitarian Fund is accepting donations to help Ukrainians during war. Donations will go to provide food and other humanitarian needs.

To make donation online click here

We accept checks as well.

Please make the checks to St. John Ukrainian Humanitarian Fund

Mailing address:

1 Saint John's Parkway
Johnson City NY 13790
 

Cash is accepted in church

Pray for Ukraine!

Prayers for Ukraine are done during each service. To see the schedule click here.

Молитви за Україну проводяться під час кожної служби. За розкладом дивіться тут.

May God bless and protect Ukraine!

Happy Birthday

• May 09: Kateryna Burdyliak
• May 14: Carol Wasylko
• May 14: Sharon Kostyun
• May 15: Stepan Mykytyuk
• May 16: Nancy Skojec
• May 18: Dr. Patrick Scannell
• May 19: Lauren Merkel
• May 20: Dominic Marra
• May 20: Stamatia Dimitriou
• May 20: Samuel Hatala

* If your or someone else's birthday is missing or incorrect please let Fr. Ivan know right away.

Please Pray for the Servants of God

Rose Klodowski, Marlyn Klish,
Bob Rucky, Nadine Binns,
John Haluska, Mariann Kocak,
Olga Kulik, Jane Ellsworth,
Lesia Klysh, Zenna Mihovan,
Melanie Klish, Helen Kaspryk,
William Harder, Marion Kaspryk,
Jean Sankowski, Brian Baxendale,
Elijah Holicky, Peter

Upcoming Readings

Mon. May 15 – Acts 12:12-17; Jn. 8:42-51;
Tue. May 16 – Acts 12:25–13:12; Jn. 8:51-59
Wed. May 17 – Acts 13:13-24; Jn. 6:5-14
Thu. May 18 – Acts 14:20-27; Jn. 9:39–10:9
Fri. May 19 – Acts 15:5-34 Jn. 10:17-28
Sat. May 20 – Acts 15:35-41 ; Jn. 10:27-38;