Mar. 3 – Sunday of Prodigal Son. Tone 6

Apostles Archippus and Philemon of the Seventy, and Martyr Apphia (1st c.). Martyrs Maximus, Theodotus, Hesychius, and Asclepiodotus of Adrianopolis (305-311). Sts. Eugene and Macarius, presbyters, confessors at Antioch (363). St. Dositheus of Palestine (6th c.), disciple of St. Abba Dorotheus. St. Rabulas (530).

1 Cor. 6:12-20; Lk. 15:11-32;

Mar. 10 – Meatfare Sunday, of the Last Judgment. Tone 7

St. Porphyrius, bishop of Gaza (420). Martyr Sebastian (66).New Martyr John Calphas (1575)

1 Cor. 8:8–9:2 ;Mt. 25:31-46;

Апостол

1 Кор. 6:12-20

Браття, усе мені дозволено, та не все корисне; все мені дозволено, та ніщо не повинно володіти мною. Їжа для черева, і черево для їжі; але Бог знищить і те і друге. Тіло ж не для блуду, а для Господа, і Господь для тіла. Бог воскресив Господа, воскресить і нас силою Своєю. Хіба не знаєте, що тіла ваші є члени Христові? Отож чи візьму члени Христові, щоб зробити їх членами блудниці? Зовсім ні! Чи не знаєте, що той, хто з'єднується з блудницею, стає одним тілом з нею? бо сказано: двоє будуть одна плоть (Бут. 2,24). А хто з'єднується з Господом, той є один дух з Господом. Уникайте блудодіяння; всякий гріх, що його чинить людина, є поза тілом, а блудник проти власного тіла грішить. Хіба не знаєте, що тіла ваші є храм Святого Духа, Котрий живе у вас і Якого ви маєте від Бога, і ви не свої? Бо ви куплені дорогою ціною. Тому прославляйте Бога і в тілах ваших і в душах ваших, які є Божі.

Євангеліє

Від Луки 15:11-32

Сказав Господь притчу таку: у одного чоловіка було два сини; і сказав молодший з них батькові: отче! дай мені частину майна, що належить мені. І батько розділив між ними майно. Через кілька днів молодший син, зібравши все, пішов у далекий край і там розтратив своє майно, живучи розпутно. Коли ж він усе прожив, настав великий голод у тій країні, і він почав бідувати; і пішов, пристав до одного з жителів тієї країни; а той послав його на свої поля пасти свиней; і він радий був насититись ріжками, які їли свині, але ніхто не давав йому. Опам'ятавшись, він сказав: скільки наймитів у батька мого мають надмір хліба, а я вмираю з голоду; встану, піду до батька мого і скажу йому: отче! согрішив я проти неба і перед тобою і вже недостойний зватися твоїм сином; прийми мене як одного з наймитів твоїх. Встав і пішов до батька свого. І коли він був ще далеко, батько побачив його і переповнився жалем; побіг, і кинувся йому на шию і цілував його. Син же сказав йому: отче! я согрішив проти неба і перед тобою і вже недостойний зватись твоїм сином. А батько сказав рабам своїм: принесіть кращу одежу і одягніть його, і дайте перстень на руку його і взуття на ноги; і приведіть годоване теля, і заколіть; будемо їсти й веселитись! бо син мій цей був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся. І почали веселитися. А старший син його був у полі; і коли, повертаючись, наблизився до дому, почув співи та радощі; і, покликавши одного із слуг, запитав: що це таке? Він сказав йому: брат твій прийшов; і батько твій заколов годоване теля, бо зустрів його здоровим. Він розгнівався і не хотів увійти. Батько ж його, вийшовши, кликав його. Але він сказав у відповідь батькові: ось, я стільки років служу тобі і ніколи не переступав наказів твоїх, але ти ніколи не дав мені й козляти, щоб мені повеселитися з друзями моїми. А коли цей син твій, що змарнував добро своє з блудницями, прийшов, ти заколов для нього годоване теля. Він же сказав йому: сину мій! ти завжди зі мною, і все моє твоє, а з того належить радіти й веселитись, що брат твій цей був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.

On the Sunday of the Prodigal Son

In the Name of the Father of the Son and of the Holy Spirit, one God. Amen

Glory to Jesus Christ!

All of life is an ebb and flow. A leaving and a returning. A descent and an ascent. A coming and going.

In ways past counting we have left the father's house. But we are always welcome to return. We cannot go so far as to not be able to return.  In fact, we cannot go "far away" at all!  God is everywhere. Where can we possibly go where he is not?  But to us the road seems long because sometimes it takes years for us to realize the consequences of our crazy choices and once we do, it seems to take much longer than we would like to get ourselves out of them.  But really, God is only a change of mind away. Nothing more.  He has more patience than Job. It is we who get antsy.

I may have told you this story before, but it bears repeating. (As if I never repeat myself!) Fr. Keating was teaching the method known as Centering Prayer to a group of people. Afterwards a woman came up to him and said, "Father, I can't do this!  My mind wanders away a thousand times!" He replied, "Wonderful!" "But why is that wonderful, Father?" "Because that is one thousand times to come back to God."  God is only a change or mind away.

When a monk was asked what his life was like, he replied, "Falling and rising. Falling and rising." Each fall is an opportunity to rise and return. We must not despair over our falls. Instead, we must rise and go to our Father who will embrace us and care for us just as he did his Prodigal Son.  The falls are not what matters. It is the return that matters.

The Holy Fathers knew well what it takes to heal and transform a soul. They knew from personal experience, all of them, to the last man and woman, what it takes to become a new creation. They all experienced the power of repentance and the unconditional compassion of God.

St. Peter of Damascus must have been a truly enlightened pastor well acquainted with the realities of human life in this fallen world.  He wrote these hopeful words for those who find repentance difficult, "But if repentance is too much for you, and you sin out of habit even if you don't want to, show humility like the publican (Luke 18:13): this is enough to ensure your salvation."  Furthermore, he tells us that the one who does not despair and condemn himself for having sinned is "pure in heart."  Pure in heart for being able to show himself the same kind of love God shows those who fall.

Do not think for a moment that God will not forgive. If God can stop forgiving, he can also stop loving and that is impossible for "God is love." Even if we do not repent he forgives. He doesn't wait for us to ask. The problem is that we cannot enjoy his forgiveness unless we are willing to receive it and we are not willing to receive it unless we ask for it. He gives even if we aren't ready and even if we don't want it, but we need to be open to receive it. That is our job.

Let me give you two definitions of repentance.  One, you have heard from me before. Repentance is giving up all hope of a better past.  The past is what it is and cannot be changed, but we do not have to carry it with us. We do not have to let the past stick to us. Unfortunately, we are like Velcro. Everything sticks and we have a heck of a time trying to get unstuck. If we do not allow the past to stick to us, then we are free to move forward in the present. We have to learn how to keep things from sticking, but that is another sermon. Or better, come to confession and we can talk about it there.

The second definition is this: repentance is a change from a mindless way of life to a mindful one. It is really as simple as that.  It is only when we have lost our minds that we fall into sin.  Like when we drive down the road and start day-dreaming. If we don't stop, we will end up killing ourselves or someone else. Our selfish desires blind us. We can know we are caught when all we can think about is me, me, me! The Lord uses a beautiful turn of phrase when he tells us that the prodigal came to his senses. In one moment he stopped thinking about himself and remembered his father's house, the love and generosity he had left behind. That was enough to get him to start the journey home.  His mindlessness had made him oblivious to the obvious: his selfishness got him where he was.  His desire for pleasure over-rode his reason. Our desires and passions unchecked render us mindless.

Finally, the prodigal woke up. Reality dawned. He opened his long-closed eyes and discovered himself in a pig-sty. The pig-sty was no place for a child of the Father. Mindfulness is the key to not ending up in a pigpen just as being awake is the key to not driving into a ditch. If we are aware and present, our eyes wide open and our minds clear, free from attachment to desire, then we are truly free.

The father's generous welcome proves something else.  Even while the prodigal was spending his money in riotous living, he was still his father's son. When he given over to sexual abandon, he was still his father's son. No matter what he did, he was still his father's son.  The Gospel tells us that even while the prodigal was far off from home his father saw him, ran to him, and the celebration began.  In truth, the father was with him all along.  As the father cleaned his wounds and clothed him in the finest clothes this message was being transmitted: "You are My son. That is who you are and that is who you always will be. These beautiful robes are your rightful clothes. Those rags are not natural to you. Your sins are not natural to you. I will show you your true identity." And he does. With the greatest compassion and love he shows him his true nature. He re-clothes him in the beautiful robes of human being.

That is exactly what God desires to show each of us if we will allow it.  The road to the Father's house is only a change of mind away.

By Fr. Antony Hughes

ПРО БЛУДНОГО СИНА

Покаяння, що досягає своєї кульмінації в сповіді, це повернення до Бога, відновлення зв'язку з Ним і початок спілкування з Ним через молитву. Таким чином, коли ми розуміємо, що батько з притчі про блудного сина – не тільки алегорія духовного батька, Божого свідка, в присутності якого відбувається сповідь, а й Самого Бога, Небесного Отця, «людинолюбного Бога Отця», за словами Євтимія Зігавіноса, тоді ми усвідомлюємо, що сповідь блудного сина – це одночасно і молитва до Бога, діалог з Ним. Отже, мова йде про справжню молитву, особисту молитву, яка, перш ніж прийняти форму покаяння, проходить стадію роздуму, занурення в себе і самокритики. Ця самокритика, почуття провини, як і в випадку з блудним сином, є наслідком сутнісного перетворення, що веде до покаяння і, як було сказано вище, до повернення до Бога і відновлення молитовного спілкування з ним.

Після особистої молитви людського «я» до «Ти» Бога, слідує колективна, спільна молитва – «ми». Згідно з ученням Фрідріха Хайлера (його класичний твір, присвячений молитві, називається «Das Gebet»), колективна молитва є вищим способом вираження колективного священного служіння (культу).

Головна риса цієї молитви – подяка. Це подячна молитва, подячна (Євхаристійна) вечеря, яку батько з притчі влаштовує для своїх друзів і знайомих, щоб відсвяткувати з музикою і танцями повернення улюбленого сина і заколоти «годоване теля», щоб всі їли і раділи. Милосердний батько заради свого дитя жертвує найкращим з того, що має – відгодованим телям, щоб відсвяткувати повернення і покаяння сина. Покаяння, «як вираз духу глибокого смирення, є істинною жертвою».

Вечеря з притчі про блудного сина – це «велика вечеря» з іншої відомої притчі, де «якийсь чоловік запросив багатьох». Йдеться про шлюбний бенкет, який цар організував на честь свого сина. Таке весілля було влаштовано і батьком блудного сина після його повернення. З цієї ж причини він просить надягнути йому на руку перстень.

Як у притчі про царський шлюбний бенкет, так і в притчі про блудного сина, бенкет є алегорією Божественної літургії, яка займає центральне місце в суспільному служінні Церкви, як «царства Божого». Годоване теля, що подане на цьому бенкеті, для святкування повернення блудного сина, так само як і «царський син» на шлюбному бенкеті, уособлюють собою Сина Божого. Це визнане трактування отцями Церкви згадки в притчах теляти і весільного бенкету. «Теля, пишуть святі отці, – це Син Божий, бенкет – Божественна літургія, збори і життя Церкви». І, як каже Кирило Олександрійський, «годоване теля – це Христос, непорочна жертовна тварина, яка взяла на себе гріх світу, принесене в жертву і з'їдається».

Таким чином, заклання вгодованого теля в притчі, згідно з вченням святих отців, уособлює таїнство Святої Євхаристії – центру Божественної літургії. Хресна жертва Боголюдини, викупна жертва Сина Божого – це Святі Тіло і Кров Христові. За словами Кирила Олександрійського, це – Христове таїнство, велика жертва, що зцілює від гріху.

Таким чином, ця жертва, як святе Таїнство, несе спасіння грішнику, кожному нечестивцю, так само як і блудному сину з притчі. Участь у бенкеті, де «батько звелів заколоти теля відгодоване», в «великому бенкеті», «велику жертву» – прийняття Святих Таїн – «ліків безсмертя» – символізує духовне воскресіння людини від смерті гріха. І цьому всі ми повинні особливо радіти, як і батько, говорить своєму старшому синові: «Треба радіти і веселитися, що брат твій був мертвий і ожив, пропав і знайшовся». Але більшою мірою цю радість і тріумфування відчував блудний син, який повернувся в рідну домівку і одночасно повернувся до життя. Це нагадує птаха щастя, знайденому у відомій казці про Садко, який після наполегливих і виснажливих пошуків вирішив повернутися в батьківську землю, знайшовши тут спасіння від своєї нескінченної подорожі.

Подібне відчуття позбавлення разом з Садко і Персивалем з легенди про Грааль, котрий знайшов Святу Чашу, випробував і блудний син, який повернувся з «країни далекої», де він блукав в темряві гріха. Позбавлення завершує третю стадію екзистенціального шляху блудного сина, яка, так само як перша і друга стадії, ділиться на три фази: молитва, Божественне служіння, спокутування і спасіння. Спасіння, в свою чергу, виникає з жертви Христа – вираження любові Бога, який «так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного» (Ін. 3:16).

Любов є кінцем шляху, розпочатого блудним сином зі страху перед свободою, затьмаренням, однак, загроза смерті, коли «настав великий голод в країні тієї», щоб, врешті-решт, опинитися на бенкеті любові і насититися «відгодованим телям». Шлях сина до покаяння почався з боязні нестачі в їжі або ж у чому-небудь ще як слідства повної свободи і бунту. Коли ж син усвідомив це, його страх перетворився в трепет, повагу, благочестя і, нарешті, в любов, коли милосердний батько, «кинувсь на шию і цілував його». Таким чином, любов не залишає місце страху, як казав про неї євангеліст: «Довершена любов проганяє страх» (1 Ін. 4:18).

Михайло Мавракис

«Зроби собі правилом, щоби твоя сердечна молитва починалася до твоїх ранкових обов'язкових молитов, як тільки ти вранці відкриваєш очі. Як тільки прокинешся, відразу згадай про серце і перебувай у ньому. Відразу згадай про Христа, Який живе всередині тебе, і тримайся Його. Відразу згадай, що ти припинив думати про мир і себе, і тримайся цього наміру. Якщо приготувати себе на це духовне діяння з самого ранку, то весь день пройде в розумній увазі та зосередженні розуму в серці. При повній самовідданності благодать сама введе твій розум у духовне серце. Власними зусиллями це зробити неможливо. Пам'ять Божа – це безцінне благо, це є милість Господа»

(старець Симон Безкровний).

Condolences

We extend our sincere condolences to the family and friends of Helen Charnetsky, who reposed last night surrounded by family. Memory Eternal!

Pirohy Session this week! (4 Potato batches)

March 8th - 9th

Friday, March 8th:

• 7:30 am - Peel potatoes / boil / make filling
• 10:00 am - 12 noon - Make balls

Saturday, March 9th:

• 7:30 am Set-up
• 8:00am - 12 noon - Pinching - coffee - donuts - conversation
• MEAT-FEST Lunch served afterwards - Yum!

We need your help! Please volunteer, enjoy each other's company and celebrate a job well done!

Sunday of Orthodoxy 2024
Pan-Orthodox Celebration

4:00 PM on 24 March, 2024

Annunciation Greek Orthodox Church
4121 Ohara Rd, Vestal, NY 13850

Only Orthodox know how to celebrate with lenten food.

Thank you!

We would like to thank all who helped to bake rolls. Your work and support is much appreciated! God bless you all!

Kitchen Sessions

Thursday, 3/14 8:30am Holubtsi

Saturday, 3/23 Easter Bake Sale (Hip-Hip-Hooray)

Let's Help Ukraine!

St. John's Ukrainian Humanitarian Fund is accepting donations to help Ukrainians during war. Donations will go to provide food and other humanitarian needs.

To make donation online click here

We accept checks as well.

Please make the checks to St. John Ukrainian Humanitarian Fund

Mailing address:

1 Saint John's Parkway
Johnson City NY 13790
 

Cash is accepted in church

Pray for Ukraine!

Prayers for Ukraine are done during each service. To see the schedule click here.

Молитви за Україну проводяться під час кожної служби. За розкладом дивіться тут.

May God bless and protect Ukraine!

Happy Birthday

• March 03: PM Linda Oryhon
  
• March 05: Erica Hatala
  
• March 06: Marlyn Klish

* If your or someone else's birthday is missing or incorrect please let Fr. Ivan know right away.

Please Pray for the Servants of God

Rose, Marlyn, Bob, Nadine,
John, Olga, Jane, Zenna, Douglas,
Melanie, William, Marion,
Mariann, Jean, Brian, Pipinos,
Fr. James, Scott, Andriy,
Nicholas, James, Quinn Marie, Laurel and baby

Upcoming Readings

Mon. Mar. 4 – 1 Jn. 2:18–3:10 ; Mk. 11:1-11;
Tue. Mar. 5 – 1 Jn. 3:10-20 ; Mk. 14:10-42;
Wed. Mar. 6 – 1 Jn. 3:21–4:6 ; Mk. 14:43–15:1;
Thu. Mar. 7 – 1 Jn. 4:20–5:21 ; Mk. 15:1-15;
Fri. Mar. 8 – 2 Jn. 1:1-13 ; Mk. 15:22-25, 33-41;
Sat. Mar. 9 – 1 Cor. 10:23-28 ; Lk. 21:8-9, 25-27, 33-36;